Стадіони – не місце для розпалювання ворожнечі. Співпереживаючи подій на футбольному полі, не варто піддаватися безрозсудним емоціям, здатним спричинити непередбачувані наслідки – для тебе і улюбленої команди.
Мій досить тривалий життєвий досвід переконує, що хуліганів не можна розділяти по національності, віросповідання чи кольору шкіри. Порушив закон людського гуртожитку – відповідай. Знову ж, за законом.
Мені важко визначити, хто був призвідником бійки на трибуні «Олімпійського» під час матчу «Динамо» і «Челсі». Впевнений, що ті, хто спровокував локальне побоїще у стані вболівальників, як і ті, хто взяв у ньому безпосередню участь, повинні понести заслужене покарання.
Яким воно має бути – грошовий штраф або 15 діб, суспільно-примусові роботи або тривале відлучення від перегляду матчів на трибуні? Не знаю. Але швидка реакція на протиправні дії повинна виходити навіть не стільки від влади, скільки від самих фанатів, які не гірше за мене розуміють, що УЄФА не залишить подію без уваги – і санкції можуть послідувати найкрутіші і непередбачувані.
Можливо, хуліганам все одно, що може постраждати «Динамо», та й весь український футбол. Але іншим любителям популярної гри, впевнений, небайдуже, якщо команда втратить з працею здобуті очки або буде відлучена від участі в європейському турнірі.
Представникам міжнародних футбольних організацій, які будуть розбиратися в тому, що сталося, треба дати зрозуміти, що інцидент не пов’язаний з расизмом, з яким самим активним чином борються у всьому світі. У звичайній кулачної розбиранні, яким не повинно бути місця не тільки на стадіоні, а й на вулицях та в інших громадських місцях, не було нічого спільного з огидним проявом расизму. Чим швидше будуть зроблені висновки в самій фанатському середовищі, названі конкретні імена активних учасників бійки з чітким визначенням того, що сталося, тим більш помірними можуть виявитися санкції.
І справа не в грошовому штраф, який теж ляже серйозним тягарем на столичний клуб. В кінцевому підсумку і на жаль не уболівальникам доведеться розраховуватися за витівку «колег» з своєї кишені. У ситуації, що склалась впевнений, що президент клубу готовий заплатити будь-які гроші, щоб інцидент був вичерпаний і подія не позначилося на команді.
Але знаю, яку важливу роль при винесенні можливого вердикту може зіграти саме суспільна реакція. Якщо витівку любителів розмахувати кулаками буде оперативно дана точна оцінка, всім стане ясно, що справа не в расизмі. Що у цього явища ніколи не було і немає грунту в нашій країні – і не тільки на стадіонах.
Питання, мені здається, гостро стоїть в іншому: як боротися з хуліганством на спортивних об’єктах? У мене немає точного рецепту боротьби з цією іржею, роз’їдає вболівальницьке середовище. Як немає його в більшості навіть найбільш цивілізованих країн. Ясно, що досягти бажаних результатів лише гаслами і умовлянням потенційних порушників громадського порядку, не можна. За ситуацією на стадіонах, пов’язаних з перехлестом емоцій, правоохоронці повинні не тільки спостерігати зі сторони, але й мати можливість активно протидіяти зародженням конфліктів.
Знаю одне: без підтримки в рядах активних вболівальників теж не обійтися. Може, є сенс у створенні в самих фанатських організаціях свого роду загонів підтримки громадського порядку під час матчів, особливо міжнародних. Виділені для цього кошти чи інші форми винагороди активних правоохоронців будуть менш затратні для керівництва клубів, ніж наступні за заворушеннями штрафні санкції.
А поки – не будемо втрачати час на міркування. Сьогоднішнє завдання – не допустити, щоб з-за кількох забіяк, якого кольору шкіри вони б не були, постраждали численні вболівальники «Динамо». Було б дивно, якби після подібного інциденту на вулиці хтось зажадав перекрити її шлагбаумами для транспорту і перехожих. Звичайно ж, треба покарати порушників громадського порядку і вимагати, щоб були прийняті рішучі заходи по недопущенню подібного роду інцидентів, але не робити всіх заручниками кількох хуліганів!
Найприкріше, якщо з-за участі в масовому «боксерському поєдинку» на трибуни вболівальників з різним кольором шкіри хтось спробує звинуватити нас у расистських проявах. Хочу зауважити, що під час швидко завершився безладу на окремо взятій трибуні не звучали лозунги і заклики расистського змісту. До речі, не було їх на матчах чемпіонату Європи, в тому числі і на «Олімпійському». І тому пропоную акцентувати увагу не на расизмі, а мають у нас місце прояви хуліганства, заходам страхування від якого приділяють особливу увагу на стадіонах всіх країн.
Сподіваюся, що власне розслідування наших компетентних органів дасть чітке та точне визначення, за кого і, що ще більш важливо, з-за чого розгорівся скандал на трибуні. Але якою б не була ступінь вини кожного учасника інциденту, висновок повинен прозвучати однозначно: емоціям – так, розпалювання різного роду ворожнечі – ні!
Думаю, ті, хто мутузил один одного на трибуні, навряд чи чув бытовавший в колишній країні анекдот про те, що б’ють не по паспорту. Впевнений, що приводом для миттєвої спалаху гніву напевно стала якась образлива репліка не расистського змісту.
Але тепер нам доведеться виправдовуватися перед усім світом. Чи варто цього миттєве божевілля?
