Новина про расистському скандал на міжнародному матчі «Динамо» мене анітрохи не здивувала. Було б дивним, якби навпаки – чогось подібного не сталося.
Але спочатку про технології цього, з дозволу сказати, «процесу». Ця технологія проста як айфон – в будь-яку натовп без проблем заходять кілька людей і в попередньо обумовлений момент починають швидко щось робити. Цього може навіть ніхто не помітити. Хіба важко двом людям розгорнути на кілька секунд портрет, скажімо, Карла Маркса, щоб це зняли на відео заздалегідь попереджені люди? Ніхто нічого не помітить, а за кілька днів по світу пронесеться повністю достовірне відео «акції марксистів».
Звичайно, портрет може бути будь-якого, так само, як напис або якесь зображення. Також у натовпі, яка захоплена видовищем, нескладно щось на себе надіти або навпаки – щось з себе зняти і показати. Було б кому знімати на відео і поширювати. Провокації на матчах «Динамо» відбуваються регулярно і, впевнений, здійснюються одними і тими ж людьми. Як не крутись, як ні забезпечуй порядок, а за всім не встежиш, тим більше, що від провокаторів не знаєш чого очікувати. Вони можуть щось показати (це вже було), можуть несподівано кудись побігти (це теж було). Після кожного з подібних інцидентів вживаються заходи, щоб не допустити подібного ще раз. Але фантазія «замовників» подібних «скандалів» невичерпна. Міг би сам запропонувати десяток, але не буду, щоб не забирати хліб у професійних провокаторів – їм за це дуже добре платять.
Передбачаю реакцію певної частини публіки – мовляв, слід вживати заходів, що боротися з «расизмом». А як? Тим більше, що така організація вже є. Саме ця організація регулярно виколупує на матчах «Динамо» різні «прояви». Як говорив Жванецький: «Що охороняєш, те й маєш, – всі на захист соціалістичної власності!»
За роки демократії у нас наплодилося купа всіляких професійних борців. Є, наприклад, «професійні українці» і «професійні українофоби». Їм добре разом – ця робота непогано оплачується з різних джерел. Але до Європи нам далеко – там тих «борців» більше, ніж гінекологів. Зокрема, професійних «борців з расизмом».
Не знаю, де і як знайшли один одного європейські професійні «борці з футбольним расизмом» і українські професійні футбольні провокатори. А може і не шукали – просто вийшли з різних підрозділів певної організації. Ну самі подумайте – у нас другий рік йде війна з Росією, а поважні європейські інституції ніяк не можуть побачити доказів присутності російських військ в Донбасі. Не бачать і все! Ніяких російських військ, виключно «прорашен ребелс». Не вірите – подивіться новини європейських телеканалів. Зате мордобій на далекому секторі «Олімпійського» вони побачили! І не тільки побачили, але і відразу оцінили це як «прояв расизму». І ніяких тобі «місій ОБСЄ» або «свідчень очевидців».
Що поробиш, «Динамо» страждало і буде страждати від цих професійних провокаторів разом з професійними фіксаторами їх дій. Сили надто нерівні. Одне радує – саме «Динамо», вболівальники якого є стовідсотковими українськими патріотами, так турбує цих провокаторів. Значить, їм це пече і навіть припікає. Нам же в цих умовах варто залишатися єдиними і не піддаватися на провокації. Кому ми повинні доводити, що ми не расисти? Або ще не хто-небудь, з ким раптом заманеться поборотися європейських інституцій. Упевнений, що якщо б УЄФА боролося з утисками аборигенів з острова Фіджі (чому ні?), на «Олімпійському» під час міжнародного футболу точно були б документально зафіксовані численні аборигеноненависники. У вас є сумніви? У мене – ніяких.
