Київське “Динамо” прикро програв лондонському “Челсі” у матчі 4-го туру Ліги чемпіонів – 1:2. Команда Сергія Реброва була в кроці від прийнятною для себе результативною нічиєю, але пропустила вирішальний м’яч на останніх хвилинах. Українці провели відмінний другий тайм, але, на жаль, звели до мінімуму свої шанси на вихід в плей-офф. “Обозреватель” зробив головні висновки з матчу “Челсі” – “Динамо”, і пояснює, чому в ураженні наших хлопців немає нічого страшного.
У двох матчах з лондонським “Челсі” “Динамо” видало невиразні перші тайми. Мінімум активності в атаці, загроз воротам суперника, спроб обіграти опонентів один в один. Все це наводить на думку, що обидва рази динамівці виходили на поле з зайвим повагою до чемпіона Англії. Саме нахабства не вистачало підопічним Реброва, щоб змусити “синіх” помилятися. Згадайте: у Києві “Динамо” не особливо активничало і в другому таймі, а в Лондоні забігали хлопці, лише коли, що називається, припекло. Щоб вигравати у таких іграх, потрібно діяти більш розкуто і нахабно.
В обох зустрічах динамівцям вдалося не програти “аристократам” в такому компоненті, як володіння м’ячем. Кияни впевнено контролювали територію, але все це було на своїй половині поля. Коли справа доходила до зони футбольного поля у штрафний “Челсі”, все зводилося до втрати м’яча, або до його повернення своїм захисникам. На жаль, “Динамо” в черговий раз довело, що йому набагато простіше діяти так званим другим номером. Сергію Реброву варто попрацювати над цим компонентом, щоб його хлопці не губилися при вигляді м’яча у своїх ногах.
Головною ж причиною поразки “Динамо” у Лондоні варто назвати невдалу гру центральних півзахисників. Особливо грішив цим Сергій Рибалка. Якщо згадати матч у Києві, то саме дві втрати Сергія закінчилися 100%-ними моментами біля воріт Шовковського (промах Матіча і поперечина Вілліана). У столиці Англії Рибалка продовжив обрізатися в центрі поля – спочатку Дієго Коста втік один на один, але вирішив впасти, а потім Вілліан забив переможний м’яч зі штрафного, який привіз 17-й номер “Динамо”. Можливо, варто трохи дати відпочити 25-річному півзахиснику.
При всіх мінусах “Динамо” у грі команди видно рука Реброва. По-перше, він не боїться довіряти молодим українцям. Чого вартий вихід Буяльського з перших хвилин в матчах з “Челсі”. Також зверніть увагу на тактичні рішення тренерського штабу “біло-синіх”. Наприклад, у Києві Сергій Станіславович несподівано залишив в запасі основного захисника Антунеша, відрядивши на лівий фланг Увазі. Той не підвів і зіграв блискуче. Напевно, якби не сімейні обставини Даніло Сілви, в “Динамо” знову зробили ставку на хорвата. А так Антунеш програв на своєму фланзі все, що тільки можна було. Але цей момент яскраво демонструє, що у “Динамо” підібрався дуже розумний тренерський колектив, який здатний прогресувати.
Навіть якщо київське “Динамо” не зможе пробитися в плей-офф Ліги чемпіонів, у цьому не буде нічого страшного. Команда тільки проходить стадію становлення. І якщо їй вдасться утримати основних футболістів, то в Європі Київ ще наробить чимало галасу. Нехай навіть у Лізі Європи. Приклад “Дніпра”, який там дійшов до фіналу, досі перед очима.
