ЛЧ: як Ребров переписує історію «Динамо»

Київське «Динамо» обіграло «Порту» у п’ятому турі Ліги чемпіонів і на 99% оформило вихід в 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. Одним відсотком для «біло-синіх» залишається домашній матч з «Маккабі», де нашій команді необхідна перемога над ізраїльтянами.

9 грудня на НСК «Олімпійський» команда Сергія Реброва може вперше за 16 років вийти в плей-офф найпрестижнішого клубного турніру Європи, повторивши результат легендарного 99-го.

Ми спробували пояснити, як «Динамо» практично вдалося переписати історію.

Ребров – європейський тренер

Головний тренер грає ключову роль в результатах будь-якої команди. Він відповідає за поразки, його можна хвалити за перемоги і дорікати за втрати очок. Сергій Ребров керує “Динамо” усього 1,5 року і вперше в якості наставника працює з командою в єврокубках. Дивлячись на результати його роботи не можна не захопитися. У кожному з п’яти проведених матчів ЛЧ кияни незмінно демонстрували характер, боролися до кінця і билися на рівних з будь-яким суперником. Перший тайм лондонського поєдинку з «Челсі» – виключення з правил, яке буває у кожного.

Багато хто скаже, що заслуги Сергія Станіславовича необхідно ділити навпіл, розділяючи їх з іспанським асистентом Раулем Ріанчо. Мовляв, саме він «мозок» в тактичному малюнку «Динамо». Але хвилиночку – хто запросив Ріанчо до Києва? Хто з ним працював в казанському “Рубіні” і знає його сильні сторони? Так, можливо Ребров ще не зміцнів повноцінно, але вже зараз видно – це тренер нової європейської формації, який вміє підбирати стратегію на матч і відштовхуватися від ситуації. Він не «сідає» в оборону, а випускає атакуючого гравця, коли відчуває, що можна дотиснути суперника. Не хочеться наврочити, але у «Динамо» з’явився гідний змінник Лобановського, «Fresh Edition».

Новий рівень Ярмоленко

Ні для кого не секрет, що лідер київського «Динамо» і збірної України давно переріс національну першість і готовий повторити долю Коноплянки, перейшовши в топ-чемпіонат. Але багато експертів не можуть заспокоїтися, «примушуючи» Ярмоленко доводити свою профпридатність у Європі. У плей-офф Євро-2016 Андрій своє вагоме слово вже сказав. У поєдинках з «Челсі» Ярмоленко теж намагався брати ініціативу на себе, але виходило далеко не все. А в Порту «десятка» киян знову заткнув рот багатьом критикам.

На «Ештадіу Драгау» Ярмоленко відпрацював, як трактор на посівних полях. 25-річний півзахисник показав Дерлісу Гонсалесу, що таке не тільки якісно атакувати, але і добротно відпрацьовувати в обороні. А адже саме останнього компонента не вистачало парагвайцеві у грі з «Порту» в Києві, коли Ярмоленко отруївся, і «Динамо» пропустило необов’язковий перший м’яч. Андрій помітно зростає і однозначно виходить на новий рівень. Благо, поки ще в складі рідного клубу, допомагаючи йому творити історію.

Щастить сильнішим

Навіть незважаючи на досить впевнений результат хтось може списати перемогу «Динамо» на фарт. Нібито киянам пощастило – арбітр призначив «спірний» пенальті, Касільяс привіз собі гол, м’яч після зрізки Рибалки потрапив у штангу, а постріл Андре на останньої хвилини прийшовся в поперечину. Якщо подивитися на ці факти, то долю дійсно можна дякувати за її прихильність. Але, як кажуть, щастить сильнішим.

І кияни абсолютно заслужили цю перемогу своєю грою. Що стосується пенальті, то в минулому сезоні за аналогічне порушення в Італії замість 11-метрового суддя матчу з «Фіорентиною» показав другу жовту і видалив Ленса. А за пару тижнів до цього епізоду іспанський рефері Карбальо, що судив в Португалії, вказав на «точку» у ворота Шовковського, «завдяки» чому «Динамо» програло на виїзді «Евертону». Так що, земля кругла, все повертається на круги своя.

P.S. До виходу в 1/8 фіналу Ліги чемпіонів залишився один крок. І якщо «біло-сині» його зроблять, то Сергій Ребров доведе залишилися скептикам, що він не повторює помилок «папередніків», стаючи на граблі у відповідальний момент. А дивлячись на гру «Динамо» на душі вже немає божевільного побоювання, що може бути недооцінка і всі пропаде в одну мить. Хоча розслаблятися точно не варто – всі ми знаємо, що від любові до ненависті – той самий один крок.

obozrevatel