Зінедін Зідан очолив «Реал» лише в січні, але вже дебютний сезон в якості головного тренера може увінчати перемогою в Лізі чемпіонів УЄФА.
Поки догляд Рафаеля Бенітеса не привів до його підвищення, Зідан був в «Реалі» асистентом Карло Анчелотті і тренував дубль. На сьогодні він уже пройшов з мадридським клубом три раунди в плей-офф, і в суботу його чекає фінал з «Атлетіко». У разі перемоги в Мілані Зідан повторить досягнення ряду наставників, які в свій повний дебютний сезон виграли Кубок чемпіонів.
1956: Хосе Вільялонга ( «Реал»)
Перший Кубок чемпіонів виграв людина, яка проводив дебютний повний сезон на посаді тренера. Вільялонга прийняв «Реал» в середині кампанії 1954/55, підкорив з ним чемпіонат Іспанії, а потім завоював і новий єврокубок. Вільялонга повторив досягнення в наступному сезоні, після чого очолив «Атлетіко». Уже з «матрацниками» здолав «Реал» в двох фіналах Кубка Іспанії і взяв Кубок кубків-тисяча дев’ятсот шістьдесят-два. У 1964 році під його керівництвом збірна Іспанії виграла чемпіонат Європи. З 1967-го керував національною школою тренерів. Помер в 1973-м на 54-му році життя.
1960: Мігель Муньос ( «Реал»)
При Вільялонзі був капітаном команди-переможниці Кубка чемпіонів в 1956 і 1957 роках. По завершенні кар’єри, як і Зідан, тренував дубль «Реала», а першу команду очолив перед півфіналом Кубка чемпіонів-1959/60. З ним «Реал» виграв турнір в п’ятий раз поспіль. У півфіналі мадридці двічі здолали «Барселону» з рахунком 3: 1, а потім в Глазго розгромили «Айнтрахт» (7: 3) на очах у 127 тисяч глядачів. Муньос пропрацював з «Реалом» до 1974 року. За цей час команда виграла ще один Кубок чемпіонів (1966) і дев’ять разів стала чемпіоном Іспанії. Пізніше керував «Гранадою», «Лас-Пальмас», «Севільєю» і збірної Іспанії, яку вивів у фінал ЧЄ-1984. Помер в 1990 році.
1982: Тоні Бартон ( «Астон Вілла»)
У лютому 1982 року Бартон входив в штаб чемпіона Англії «Астон Вілли», коли головний тренер Рон Сондерс подав у відставку. Дебютний матч Бартона в Кубку чемпіонів припав на чвертьфінал з київським «Динамо». Далі був переможений «Андерлехт», а в фіналі «Віллу» чекала «Баварія». Вже на десятій хвилині основний воротар Джиммі Риммер отримав травму і був замінений Найджела Спинка, який до цього провів всього один матч за першу команду. Але Спинк не підкачав, а гол Пітера Уіта приніс британцям мінімальну перемогу. Бартон очолював «Віллу» до 1984 року, потім недовго працював з «Нортгемптон» і «Портсмутом». У 1993-му помер.
1984: Джо Феган ( «Ліверпуль»)
Феган важко було назвати новачком, коли в 62 роки він змінив Боба Пейслі, який виграв з «Ліверпулем» три Кубка чемпіонів. З 1958 року він працював в штабі червоних, до цього був асистентом в «Рочдейлі» і граючим тренером в напівпрофесійному «Нельсона». З ним Феган виграв Ланкаширскую лігу, паралельно працюючи на заводі газових лічильників. І все ж сезон 1983/84 став для нього першим як для головного тренера. Він відразу ж привів «Ліверпуль» до перемог в чемпіонаті Англії, Кубку ліги і Кубку чемпіонів, у фіналі якого по пенальті обіграв «Рому» на «Олімпіко». При ньому червоні дійшли до трагічного фіналу 1985 року в «Ейзеле». Потім він завершив кар’єру, але до нього як і раніше прислухалися в «Ліверпулі». Феган помер в 2001 році – незабаром після першого європейського тріумфу клубу в постфегановскую епоху.
1988: Гус Хіддінк (ПСВ)
У поточній Лізі чемпіонів голландець очолював «Челсі», а першим його клубом став ПСВ – ще в березні 1987 року. Раніше працював в штабі Ханса Краая, який подав у відставку через розбіжності з керівництвом. З Хіддінком ПСВ завоював другий поспіль чемпіонський титул, а дебютний повноцінний сезон голландця увінчався тріумфом в Кубку чемпіонів. Наполегливий фінал з «Бенфікою» в Штутгарті завершився перемогою ПСВ з пенальті. З тих пір Хіддінк в єврокубках не перемагав, але репутація його від цього не постраждала. Досягнення голландця біля керма «Реала», «Челсі», того ж ПСВ, збірних Нідерландів, Південної Кореї, Австралії і Росії зробили його одним з провідних тренерів світу за останні 30 років.
2000: Вісенте дель Боске ( «Реал»)
Дель Боске став першим переможцем-дебютантом в еру Ліги чемпіонів, але, як і Бартон з Феганом, не була новачком в професії. До перемоги в єврокубку п’ятикратний чемпіон Іспанії в ролі гравця кілька років працював в штабі мадридців і був і. о. тренера в 1994 році. Через п’ять років він уже повноцінно змінив біля керма Джона Тошака. До того моменту «Реал» подолав перший груповий етап. Дель Боске вивів команду в фінал і розгромив в Парижі «Валенсію» – 3: 0. Сезон через мадридці перемогли в «прикладі», а в кампанії 2001/02 знову виграли Лігу чемпіонів. У тому фіналі Зідан забив свій знаменитий гол «Байєру». Не менш успішно іспанський фахівець попрацював і зі збірною: під його початком «фурія Роха» завоювала золоті медалі ЧС-2010 і ЄВРО-2012.
2009: Додати Хосеп Гвардіола ( “Барселона”)
Через 53 роки після першого тріумфу Вільялонга з «Реалом» Гвардіола домігся аналогічного успіху з «Барселоною». У 1992-му він виграв з нею Кубок чемпіонів як футболіст. У 2007-му, через рік після завершення кар’єри, очолив резервістів «Барси». Ще через 11 місяців змінив Франка Райкарда в першій команді. При ньому клуб придбав захисників Дані Алвеса і Жерара Піке, а з дубля прийшли універсальний хавбек Серхіо Бускетс і талановитий форвард Педро Родрігес.
Дебютний сезон вдався на славу: «золотий дубль» на внутрішній арені і перемога в Лізі чемпіонів, у фіналі якої «синьо-гранатових» розібралися в Римі з «Манчестер Юнайтед» – 2: 0. Манкуніанці впали під натиском «Барселони» і два роки по тому на «Уемблі». Всього Гвардіола виграв по три чемпіонські титули з «Барсою» і з «Баварією». У наступному сезоні він спробує підкорити англійську прем’єр-лігу з «Манчестер Сіті».
