15 вересня на засіданні УЄФА в Афінах було прийнято рішення надати Києву в сезоні-2017/18 право приймати фінальний матч Ліги чемпіонів.
Гра відбудеться 26 травня на НСК «Олімпійський», на якому пройшов фінал Євро-2012. Вперше з цього часу Україна буде приймати наймасштабніше футбольне захід, який на кілька днів приверне увагу не тільки Європи, а й усього світу. Рішення віддати фінал ЛЧ Києву свідчить про те, що вплив віце-президента УЄФА Григорія Суркіса, завдяки якому Україна свого часу отримала чемпіонат Європи, все ще здатне переважити всі внутрішні проблеми нашої країни, включаючи падіння економіки і війну на Донбасі.
Два кращі клуби континенту Київ прийме вже в наступному розіграші Ліги чемпіонів. Нагадаємо, що в ЛЧ 2016/17, в якій Україну представляє столичне «Динамо», фінальний поєдинок відбудеться в Кардіффі (Великобританія). НСК «Олімпійський» стане 20-м європейським стадіоном, який був удостоєний права прийняти фінал ЛЧ (турнір проводиться з сезону-1 991/92).
Як стверджують різні ЗМІ, про те, що саме столиця України прийматиме фінальний поєдинок, було обумовлено ще в 2015 році. Втім, в пресі проходила інформація про те, що фінал можуть віддати новому стадіону мадридського «Атлетіко», відкриття якого (а по факту, завершення реконструкції старого Олімпійського стадіону) має відбутися влітку 2017 року. Однак це повідомлення так і залишилося на рівні чуток і припущень – швидше за все, в УЄФА не були впевнені в тому, що об’єкт добудують вчасно.
Більш реалістичною виглядає інша версія: в УЄФА як і раніше існує потужне українське лобі в особі віце-президента Григорія Суркіса. Григорій Михайлович завжди був прихильником проведення масштабних футбольних заходів саме в нашій країні. Ще будучи президентом Федерації футболу України (ФФУ) в середині «нульових», Суркіс загорівся ідеєю організувати в Україні чемпіонат Євро-2012. Для цього він зумів консолідувати не тільки представників державної влади, відомих спортсменів та громадських діячів, а й бізнес-еліту, на плечі якої лягла частина витрат по будівництву різної інфраструктури. «Я сподіваюся, що в цьому плані для Києва все складеться добре. Ми зробили все можливе, щоб переконати УЄФА. І я дуже сподіваюся, що в найближчі кілька місяців ми станемо свідками того, як не просто отримаємо право провести фінал Ліги чемпіонів 2018 року, але і вже почнемо готуватися до цієї визначної події », – говорив Суркіс в кінці квітня. І, напевно, вже тоді мав вагомі підстави для таких гучних заяв.
По-друге, рішення віддати Києву фінал ЛЧ, можливо, стало свого роду компенсацією за Євро-2020, який вперше в історії відбудеться відразу в 12 європейських містах, які будуть представляти різні держави. Київ і Донецьк подали заявку (ще до кризового 2014 роки), однак через незрозумілі недоробок і бюрократичних зволікань з боку ФФУ (її президентом тоді був Анатолій Коньков) українські міста не пройшли процедуру участі в наступному етапі конкурсного відбору.
Зрештою, буквально через кілька тижнів після київського фіналу почнеться чемпіонат світу з футболу в Росії. У зв’язку з цим рішення УЄФА виглядає дуже символічно, адже до сих пір немає абсолютної ймовірності в тому, що мундіаль пройде саме в РФ, на яку накладено економічні і політичні санкції в зв’язку з агресією в Україні. Цілком ймовірно, що бажання підтримати Україну і стало одним з вирішальних факторів для вирішення УЄФА. Так що тепер не вдарити в бруд обличчям стає для всіх українців справою честі.
До слова, рішення УЄФА говорить і про те, що в Ньоні довіряють не лише Україні в цілому, але і безпосередньо «Олімпійському», на якому за останні два роки відбулося кілька інцидентів з уболівальниками – так званий расистський скандал в матчі з «Челсі», а також бійка фанатів на трибунах в матчі кваліфікації ЛЧ 2014/15 «Дніпро» – «Копенгаген».
Підготовка до проведення фіналу Ліги чемпіонів напевно почнеться вже найближчим часом. Важливим моментом буде продаж квитків на гру. Благо, звична для УЄФА схема поширення перепусток на поєдинки високого рівня вже пройшла випробування в Україні під час Євро-2012. Тому, з одного боку, в Ньоні не будуть особливо переживати щодо відсутності аншлагу, а з іншого, фінал зможуть подивитися і прості українські вболівальники. Навряд чи ми побачимо у фіналі якусь українську команду, тому, швидше за все, наші співвітчизники 26 травня 2018 року буде зберігати нейтралітет. Втім, в Україні ніколи не бракувало шанувальників європейських грандів – «Баварії», «Барселони», «Реала», «Челсі», «Ювентуса», МЮ. Досить, наприклад, згадати, як зустрічали «Реал» у Львові, коли «Королівський клуб» прибув на матч Ліги чемпіонів-2015/16 проти «Шахтаря». Звичайно ж, ціни на такий матч будуть “кусатися”, адже зазвичай на вирішальні поєдинки вони стартують від 60-70 євро.
Проведення фіналу Ліги чемпіонів – це, безумовно, привід для додаткового піару з боку українських політиків різного рівня. У той же час це прекрасна можливість заробити насамперед на туризмі, адже Київ отримує ще один шанс заявити про себе на весь світ. Крім того, після проведення фіналу Євро-2012 і ЛЧ-2017/18 статус НСК «Олімпійський» істотно підвищиться. Відразу ж в голову приходить думка про можливу заявці на чемпіонат Європи чи світу з легкої атлетики, про організацію великих боксерських матчів та інших важливих подій, які проводяться під егідою УЄФА або ФІФА.
Ну і, звичайно ж, проведення такого матчу в Києві все-таки має мотивувати українських футболістів поборотися за вихід у фінал Ліги чемпіонів і зіграти вдома, перед рідними і близькими, в такому важливому поєдинку. Чим не привід на час забути про свої мільйонні контракти і згадати про те, що футбол створений в першу чергу для вболівальників.
