Після повернення „Карпат” у вищу лігу „зелено-білі” не раз потерпали від голів своїх колишніх гравців. Тож нічого дивного, що минулої суботи перед матчем „Карпати” – „Зоря” багато хто побоювався, аби злим генієм карпатівців не став екс-хавбек львівської команди Євген Шмаков…
По завершенні матчу настрій у Євгена був не найкращим. Воно й не дивно – його команда програла без жодного шансу на позитивний результат, а сам Шмаков, двічі зігравши надто жорстко, змушений був достроково залишити поле, на якому робив перші кроки у великому футболі.
– Євгене, можеш пояснити свій вчинок наприкінці матчу, коли тебе вилучив суддя?
– Скажу відверто: я був неправий на всі 100% і хочу вибачитися перед Кополовцем та львівськими вболівальниками. Пояснити свої дії в тому епізоді можу лише надмірними емоціями. На жаль, на мить втратив контроль над ними. Самі розумієте, це ж футбол, і в грі трапляється різне.
– Можливо, це від відчаю, що гру програно та ще й з великим рахунком?..
– Маєте на увазі, що хотів помститися в такий спосіб за поразку? Ні, що ви. Можу вас запевнити, що я не мав жодного наміру нанести травму супернику. Та й програли ми „Карпатам” за всіма параметрами.
– Чим можеш пояснити поразку своєї команди? Адже склалося враження, що „Зоря” особливо і не пручалася.
– Та ні, ми налаштовувалися дати бій „Карпатам”. От і я, аби допомогти партнерам, вийшов на поле на уколах (ніяк не вдається повністю вилікувати травму гомілкостопу, яку отримав ще влітку). І справа не в тому, що ми грали проти моєї колишньої команди. Вчинив би так само незалежно від суперника. Адже в нас зараз непроста турнірна ситуація. З перших хвилин все пішло не так, а далі, згоден, команда не проявила характеру.
– Зазвичай, коли команду очолює новий тренер, гравці намагаються проявити себе якнайкраще. Однак про футболістів „Зорі” цього не скажеш.
– Навіть не знаю, що на це відповісти. У нас сьогодні був далеко не найсильніший склад. З різних причин не змогли вийти на поле аж вісім футболістів. До того ж у нас не лише змінився головний тренер, а й в команду прийшло кілька нових гравців. Зрозуміло, що кількох тренувань надто мало, аби зігратися. А ще потрібно сказати, що у нас в Луганську далеко не найкращі умови для підготовки до матчу.
– База „Карпат” у Брюховичах краща?
– Та ви що, їх навіть і близько не можна порівнювати. „Зоря” про таку базу може лише мріяти.
– Окрім бази, ще якісь проблеми у тебе в Луганську є?
– В принципі, ні. Усе нормально: граю в основному складі, умови контракту виконують, так що жалітися немає на що. От тільки б травми вилікувати повністю і турнірну ситуацію виправити.
– Справді, у п’яти матчах весняної частини „Зоря” набрала лише одне очко. Чи не потрапила команда в психологічну яму і чи немає в гравців побоювання втратити місце у вищій лізі?
– Не думаю, що ми переживаємо психологічну кризу. Повірте, матч проти „Карпат” не є показовим. У попередніх іграх ми діяли набагато зібраніше і краще. Інша річ, що і в них не зуміли досягти позитивного результату. Але там вирішальну роль зіграла відсутність фарту. Доходило до того, що навіть пенальті не забивали. А про можливість вилетіти в першу лігу наразі ніхто навіть не говорить. Упевнений, що вже в найближчих іграх наші справи підуть на поправку. Ми не маємо права залишити вболівальників Луганська без вищої ліги.
– Коли ти покидав поле, то аплодував львівським уболівальникам, які тебе проводжали свистом…
– Я аплодував без жодної іронії. В такий спосіб я їм дякував за ту підтримку, яку відчував з їхнього боку, коли ще грав за „Карпати”. В мене завжди з фанами „Карпат” були хороші взаємостосунки і їх не може зіпсувати той факт, що нині я є гравцем „Зорі”. Адже шляхи футбольної кар’єри передбачити нелегко. А за свист трибун „України” я зовсім не ображаюсь. Та й не виключено, що ще колись повернуся до Львова.
Інформаційний центр ФК "Карпати"
