Львівські “Карпати” нагадують парубка із російської попсової пісні, який вічно молодий і вічно п’яний. Упродовж останніх чотирьох років, відколи почалося усім відоме очищення “зелено-білих” першою лігою, керівництво команди невтомно повторює постулат про наймолодших у лізі футболістів, які ось-ось вистрелять. Наразі не складається… Навіть не помітно, ким саме “стрілятимуть”. Футболісти, звісно, у нас хороші, але таких, з якими і в розвідку не соромно піти, не багато.
У сезоні 2007-2008 років "Карпати" посіли десяте місце. А на початку чемпіонату, коли представляли головного тренера команди Валерія Яремченка, почесний президент клубу Петро Димінський висловив побажання, аби його "дітище" в турнірній таблиці не опустилося нижче, аніж торік, тобто восьмого місця.
Насамперед, трішки статистики. У попередньому чемпіонаті "карпатівці" забили 26 голів, а у власні пропустили 32. В останньому ж чемпіонаті вони провели на три більше результативних атак, але у відповідь пропустили аж 41 гол. На перший погляд, слабкою ланкою львівської команди є захист – ми багато пропускаємо. Але напад теж у нас дуже слабенький. Кращим бомбардиром "Карпат" в останньому сезоні є… Лєанід Ковєль, який покинув Львів взимку. Білорус забив шість голів. Його мав замінити Максим Фещук. Цього сезону він забив п’ять голів. Грозою захисних редутів суперників Фещук так і не став. Цей нападник вміє загострювати ситуацію хіба зі стандартів, коли пробиває штрафні. А взяти гру на себе, продемонструвати дриблінг Максим ще не навчився. А він, як не як, є єдиним форвардом "зелено-білих". Зєньова, кажуть, взяли на перспективу, він іще надто юний для української вищої ліги. Інші іноземці у Львові не прижилися, і з ними прощатимуться.
Стосовно захисту, то його надійно цементує Микола Іщенко – йстабільніший гравець команди і її лідер. Також не погано виглядає на полі Володимир Федорів. Тарас Петрівський на "Ура" може видати один матч, а після наступного уболівальники готові його „з’їсти” за регулярні провали. Найбільшим розчаруванням сезону, мабуть, є Сергій Лащенков. Найстарший гравець команди є водночас і найповільнішим. Він часто не встигає за спритними нападниками, а тому змушений фолити. Іноді порушує правила в неадекватних ситуаціях. Як наслідок, чемпіонат він завершував на лаві запасних. Стосовно інших футболістів, таких як Ігор Худоб’як, Василь Кобін, Самсон Годвін, Павєл Кірильчик тощо, вони зіграли на своєму рівні. Були провальні матчі, були, навіть феєричні. Згадайте навіть ту ж гру в другому колі із "Динамо" – за ту поразку нам соромно не має бути. Женюх, Голодюк, Ткачук, Мартинюк, Бідловський та Cворак щедрих авансів наразі не виправдали. Або знизили вимоги до себе, або ще їхній час не настав. Не відомо чому, але рівня основного складу вони ще не досягли.
Попри те, що "Карпати" в останньому сезоні виступили гірше, аніж торік, звинувачувати у цьому Валерія Яремченка не варто. Коли призначили цього фахівця наставником "зелено-білих", його колеги по тренерському містку іронічно сприйняли цю новину. Мовляв, кілька років Валерій Іванович був без роботи, втратив навики, зрештою звик працювати в командах, які мали пристойний бюджет, і на додачу до цього всього ще й пагубна звичка зловживати алкоголем. Звісно, йдеться про кулуарні розмови – ображати колегу привселюдно якось не по-нашому. Яремченко спростував ці закиди на практиці. Але стрибнути вище голови "Карпатам" у цьому сезоні було не дано не через кваліфікацію наставника. Причина – фінанси співають романси. Влітку 2007 року львівську команду покинула низка гравців – Распопов, Шмаков, Тлумак, взимку до цього списку додались Батіста, Сучков та Ковєль. Керівництво "Карпат" в цих випадках діяло за принципом: "Якщо ми їм не потрібні, зробимо вигляд, що вони нас не варті". Футболісти хотіли отримувати нормальну, як для українського футболу, зарплатню. У Львові їм такої дати не могли, а тому вирішили з ними попрощатися, при цьому звинувативши у низькій фаховості. Лише до Тлумака у керівництва не було претензій. Взамін привозили нікому невідомих із третьорядних європейських чемпіонів футболістів. Банально, але на кращих, вочевидь, в "Карпатах" грошей не хочуть або не можуть виділяти. Взимку трансферну роботу львів’ян лаконічно можна було назвати провальною. Еду, Іванов, Алегбе не виправдали сподівань і не є зірками навіть в дублі, а Кожанов та Ощіпко, за словами Юрія Дячука-Ставицького, грають на середньому рівні і зірок з неба не хапають. А хто винен у невдалій селекції, не відомо. В українському футболі часто тренери "грішать" одкровеннями про тиранів-президентів, які самотужки купують футболістів. Чи так було у нашому випадку, не відомо. Але останні кілька тижнів Валерій Яремченко після матчів своєї команди часто наголошував: наша команда потребує суттєвого підсилення, а якщо його не буде, то так і "борсатимемося" внизу турнірної таблиці. Наставник згадував про підсилення, а потім раптово пішов з команди. До чого б це? Можливо, керівництво клубу попросило його продовжувати працювати із молоддю, а не розкривати рота на дорогий коровай? Одне лише відомо достеменно – "Карпати" далі тримають курс на омолодження. Адже Петро Димінський пообіцяв, що тренуватиме "зелено-білих" молодий та амбітний наставник. Але якщо йому доведеться надалі працювати із такими ж "трансферними плодами", як і його попередникам, то діла точно не буде. В такій ситуації навіть Арсен Венгер у парі із Валерієм Лобановським не допоможе. Тож з надією очікуємо на літню трансферну кампанію "зелено-білих". Лише після неї можна буде зробити висновок про перспективу.
Олег Наливайко, «Новий Погляд»
