Початок кастингу. Тренери команд української Прем’єр ліги про відбір на ЧС-2010

Завтра у Львові національна збірна України з футболу розпочне боротьбу за путівку на чемпіонат світу з футболу 2010 року. Є підстави сподіватися, що стартовий матч відбору проти білорусів буде одним із найцікавіших у відбірному циклі для уболівальників обох команд.

В збірній Білорусі нині підібралася не погана компанія. Чимало гравців мають досвід виступів у хороших європейських чемпіонатах. Йдеться про російську, італійську та німецьку першість. Звісно, окрім Алєксандра Глєба зірок континентального масштабу там не має, але добротних, кваліфікованих гравців із досвідом чимало. Мабуть, сьогоднішній підбір виконавців у збірній Білорусі є найсильнішим за часи незалежності цієї країни. За рівнем майстерності завтра у Львові змагатимуться дві майже ідентичні команди. Обидві не сповідуватимуть футбол від оборони, тож варто сподіватися на обопільно гостру гру. Скажіть, а з якими командами у нашій групі українці зможуть так грати? У протистояннях з англійцями та хорватами, вочевидь, нашим головним завданням буде встояти, якщо при цьому вдасться забити, то добре, якщо ні – не проблема. Головне втримати на замку власні ворота. Зі збірною Казахстану та Андорри протилежна ситуація. Ці команди відберуть в „синьо-жовтих” право на захисний футбол. Зазвичай, у таких випадках в нас виникають проблеми. Масований захист опонентів проходити ми не вміємо. Тож, знову прагматичний футбол, або, іншими словами, страшенна нудьга. Тож, більшість аргументів свідчить на користь видовищності завтрашнього протистояння. 

Додати наснаги нашим футболістам повинні обіцяні Федерацією футболу України преміальні за шість очок у стартових двох матчах. Така практика для нашої країни є новою. У попередніх відбірних циклах „синьо-жовта” дружина отримувала гонорари лише у випадку позитивного завершення кампанії. Відтак, збитки зазнати Федерації довелося лише у 2006 році.  Гроші, за словами самих же футболістів, не є основним стимулом, але з ними налаштуватися на гру, буде таки простіше.  

Фахівці про відбрі на ЧС-2010 

Мирон Маркевич, головний тренер „Металіста”

Я уже давно говорив, що у відборі до чемпіонату світу 2010 року нам потрібно готувати молодь до домашнього чемпіонату Європи. Олексій Михайличенко десь так і робить. Він залучає молодь, освіжає нашу збірну. В принципі, іншого варіанту розвитку в „синьо-жовтих” не має. Національна команда України повинна пережити процес вливання свіжої крові. Які шанси на участь в чемпіонаті світу 2010 року? Зрозуміло, що Англія і Хорватія – авторитетні збірні. Але з будь-якою командою можна грати. Хто б міг подумати, що білоруський БАТЕ гратиме в груповому етапі Ліги чемпіонів? А хто міг повірити, що „Дніпро” не пройде швейцарський бар’єр? В українській команді є чимало кваліфікованих гравців, яким до снаги забезпечити збірній вихід з групи. З якого місця – першого чи другого, це уже інше питання, але на участь в Мундіалі ми вправі розраховувати. Загалом, у нас два фаворити, про яких я уже згадував. Білоруси та казахи, не згадую уже андоррців, навіть завдання перед собою такого не ставлять, як вихід на чемпіонат світу. Хоча крові в інших команд вони можуть попити чимало. Головне для нас, не загубити очки у матчах із цими командами і спробувати дати бій фаворитам.   

Степан Юрчишин, головний тренер ФК „Львів”

Хочеться й віриться, що ми побачимо нашу збірну на чемпіонаті світу 2010 року. Хоча, виконати це завдання буде дуже важко. Гравці збірної повинні бути патріотами своєї країни, на кожну гру виходити з вогником в очах і відчувати свою відповідальність перед земляками. Якщо так буде, то з групи ми вийдемо. З хорватами можна грати на рівних, це не та команда, яку варто боятися. Інша справа англійці, це дуже серйозний суперник. Тим паче, що вони пропустили останній чемпіонат Європи. Другої осічки їм точно не пробачать і англійські футболісти це прекрасно розуміють. Перший матч ми проводимо з білорусами. Наш суперник – непростий. Це уже не та збірна, яку 3-4 роки назад можна було обіграти однією лівою. В них є Глєб, чимало інших виконавців із європейським досвідом. Тож, у Львові команді Олексія Михайличенка буде дуже важко. Не просто буде із казахами. Важкий переліт, команда, яка сповідує  захисний футбол – через це можуть виникнути труднощі. Але якщо не брати очки у цих матчах, то про який чемпіонат світу можна говорити? А команда у нас не погана. Почався неминучий процес зміни поколінь, можна сказати, що Олексій Михайличенко працює на перспективу. Таке потрібно лише вітати.   

Микола Павлов, головний тренер „Ворскли”

Усе залежить від здатності Олексія Михайличенка психологічно налаштовувати своїх гравців. Згадайте, як Олег Блохін це робив. Він відразу ж заявив, що на чемпіонат світу в Німеччину наша збірна вийде із першого місця в групі. Власну впевненість він зумів передати футболістам. Чи зробить подібне Михайличенко? Важко сказати…. Принаймні, є підстави, сподіватися на краще. Згадайте товариську гру з голландцями й порівняйте її з наступною, яку ми провели проти шведів. Тоді на полі були дві різні команди. З голландцями ми виглядали безвольно, і не справа лише в різниці в класі із нашим суперником. Футболісти у цій грі просто не продемонстрували характеру. Інша справа з шведами. І з бажанням тоді було усе гаразд, і з самовіддачею, звідси і результат. Якщо наставник збірної зуміє впродовж відбірної кампанії знаходити потрібні слова, буде усе добре й англійці з хорватами нам будуть не страшні. 

Олег Наливайко, «Новий погляд»