Львів. Стадион "Україна"
Арбітр: Зубарев (Слов’янськ)
Аситенти: Карапетян (Тернопіль), Дем’яненко (Мукачево)
"Карпати" – " Металург" 0:0
"Карпати": Романенко, Федорів, Годвін, Мілошевіч, Кобін, Кузнецов (Фещук 68), Ощипко, Кожанов (Кополовець 70), Худоб"як, Пшеничних, Гурулі (Зеньов84)
"Металург" (Запоріжжя): Жук, Опанасенко (Пісоцький 70), Челядинський, Невмивака,Тігарав, Аржанов, Степаненко, Кривцов (Вернидуб 46), Алозіє, Годін (Лазарович 78), Сілюк
Попередження: Гурулі 10 – Тігарєв 29
– Алекс, ти дивився повтор? Пенальті був? – питаю в Гурулі, який стоїть біля роздягалень і спілкується з батьком – Гією Гурулі, відомим у недалекому минулому грузинським футболістом.
– Я думаю був – безапеляційно заявив карпатівець.
– Який пенальті?! – втрутився у розмову батько. – Такі пенальті дають хіба в чемпіонаті Грузії. Свої голи треба забивати.
Суперечка продовжилася на дуже швидкій грузинській мові, на жаль, без перекладача.
***
– Міша, розкажи, що там було, – питаю у «винуватця» події, що трапилася на 90-ій хвилині матчу.
– М’яч влучив в руку, чесно кажу, чого мені брехати, – сумно сказав Кополовець.
З усього випливає одне – рука була, пенальті – ні. З цією тезою погодилися і львівські арбітри, які спостерігали за матчем з трибун. Хоча, хто знає, як би повівся суддя Зубарєв, якби цей епізод трапився не на 90-ій хвилині. Та менше з тим – пенальті ще забити треба, тому віртуальну перемогу варто забути. І правий був Гія Гурулі – треба забивати свої. Кополовець міг бити – позиція була дуже хороша. Лівий крайок вирішив інакше – на замасі прибрав суперника і аж тоді пробив. Рука?! Усі гравці і тренери «Карпат», що була на лаві запасних кинулися до лінії поля, кричали, розмахували руками. Це була остання нагода таки забити один нещасний гол.
Практично усі 90 хвилин гри «Карпати» витратили на постійні атаки. «Металург» грамотно тримав оборону і при нагоді теж намагався атакувати. Непогано відіграв технічний Алозі, але реальна нагода забити у нього була лише одна – на початку гри він проліз у дірку в обороні «зелено-білих» і абсолютно ніким не прикритий пробив головою після навісу. Романенко би не виручив, але нападник трохи схибив.
Господарі атакували жвавіше і різноманітніше. В кінці гри, правда, все скотилося до традиційних навісів, а до цього м’яч постійно знаходив ноги то Кобіна, то Гурулі. Добре відіграв і Кузнецов, який постійно загострював ситуацію біля воріт Жука. От тільки ударам єдиного номінального нападника бракувало то сили то точності.
Загострення з боку «Карпат» виникали і після штрафних. Досить непогано їх пробивав Ощипко, який у цьому матчі діяв у центрі захисту. У першому таймі Жуку навіть довелося виручати команду – м’яч, після сильного удару летів під перекладину. Вцілому ж Жуку довелося більше грати на виходах, ніж відбивати удари. Роботи у нього було значно більше, ніж у Романенка, особливо у другому таймі, коли «Карпати» залишали двох-трьох захисників, а самі неслися забивати. Та дірок у захисті жоден з атакувальних хавбеків: Худоб’як, Кожанов, Кобін та Гурулі і нападник Кузнецов так і не знайшли.
«Металург» грамотно не лише захищався, але й збивав темп атак. Гості не поспішали з аутами, Жук вальяжно ставив м’яч, перед тим як його вибити – запоріжців нічия цілком влаштовувала. «Карпати» хотіли виграти приблизно так само, як «Металург» зіграти внічию – господарі просто літали і дуже поспішали, але результат від цього не змінився. Не зважаючи на злого тренера, який на прес-конференції говорив, що грою дуже не задоволений, гості спокійно виходили з роздягалень, без жодного натяку на докори сумління – принаймні, так здавалося.
Атолій Чанцев, головний тренер «Металурга»:
– Від цієї гри у мене, як і в уього тренерського штабу враження негативні. Алозі на початку матчу повинен був забивати, бодай у цьому моменті. А далі пішла сумбурна гра – не можу сказати, що була паніка, просто це була гра, яка нас аніскілечки не влаштовує.
– Чого ж сьогодні «Металургу» забракло?
– Мабуть холоднокровності. Нам не вдалося опустити м’яча, не вдалося гостро атакувати.
– В кінці матчу, після удару Кополовця м’яч влучив у руку захисника вашої команди. Пенальті, на ваш погляд, був?
– Мені важко говорити чи він був, бо я не бачив запису.
– Через що ви замінили Годіна?
– Я розраховував на нього як на одного з лідерів команди, але сьогодні він показав абсолютно не той футбол, в який може грати.
Олег Кононов, головний тренер «Карпат»:
– Ми вже не раз з вами зустрічаємося і постійно говоримо про одне й теж. Повторювати немає сенсу. Ми не забиваємо вдома ось уже кілька матчів. Сьогодні нічия, хоч «Карпати» і мали перевагу, особливо наприкінці матчу. Але перемагає та команда, яка забиває. «Металург» показав себе дуже організованою та збалансованою командою. Помітно, що тренерський штаб грамотно працює з командою. В «Мталурзі» сьогодні грає багато вихованців власної школи, це кістяк команди, вони грають разом не один рік. Зараз це дає результат. Звичайно, нам дуже хотілося сьогодні виграти, для мене ця гра особлива, бо я працював в «Металурзі». Тож я засмучений, що не вдалося цього зробити. Правда, можу сказати, що хлопці показали гідну гру.
– Ви вже дивилися у повторі епізод на останній хвилині, коли м’яч влучив у руку?
– Я не коментую дії арбітра.
– То поділіться бодай враженням від повтору.
– Треба створювати свої моменти і забивати голи. Навіщо щось потім доводити, мовляв, хтось щось не так зробив? Я вважаю, що арбітр відсудив достатньо кваліфіковано.
– Поясніть заміни в команді.
– Сергій Кузнецов трохи втомився, він багато працював на організацію атак. Тому я випустив Фещука, який не так працює організаційно, але має гольове чуття. На жаль, сьогодні воно не прокинулося. А Гурулі і Кожанов самі попросили заміни.
– Чому було так багато неточних передач? Їм бракує сил, щоб до м’яча добігти?
– Думаю, що сили у них є, підвело виконання.
– Чому сьогодні на поле вийшов Гурський, який непогано відіграв у Сімферополі?
– Молодим гравцям потрібен час, щоб адаптуватися в чемпіонаті. Ощипко трохи швидший за Гурського, тому саме він сьогодні грав в центрі захисту.
Ростислав Ящишин, спеціально для UA-Футбол
