Після гри зі «Сталлю» футболісти «Динамо» були задоволені перемогою, але засмучені серйозною травмою свого партнера по команді Олександра Романчука, про що сказали в інтерв’ю журналістам. Олег ГУСЄВ, півзахисник «Динамо»:
– Я думаю, перший тайм показав, що ми набагато сильніші, навіть без основних футболістів. Результат був досягнутий в першому таймі, тому в другому ми просто хотіли довести гру до кінця, але все затьмарилося серйозною травмою Саші Романчука. Ця гра не коштувала таких жертв і того, щоб так стрибати, намагаючись зіграти в м’яч.
– Ви самі сьогодні вперше грали після травми. Боязні не було?
– Так, підсвідомо, напевно, був такий момент. Але на гру настроювався серйозно, все-таки перед цим вже провів два матчі за «дубль». Тому це вже мій третій поєдинок, і можу сказати, що з кожною грою відчуваю себе все більш впевнено.
– Курйозний гол і травма команду надломили?
– Більше надломила травма. Не щодня футболісти отримують такі пошкодження. Зараз всі думають тільки про те, як би безболісно довезти Сашу до Києва і зробити все, щоб він скоріше видужав і повернувся.
– А ви вже в строю на 100%? Тренуєтеся, як завжди?
– Так, але свою готовність назвати стовідсотковою ще не можу.
– Що говорить Сьомін? Поки гратимете за «дубль»?
– Поки нічого не говорить. Подивимося.
Микола МОРОЗЮК, півзахисник «Динамо»:
– Я б не сказав, що при жеребкуванні цієї стадії Кубка України нам особливо повезло з суперником. «Сталь» хоч і нижча за класом, але вона зуміла пройти команди з вищої ліги на попередніх стадіях, та й сьогодні продемонстрували хорошу гру. Не дивлячись на те, що ми виграли 4:1, матч був напруженим, але, напевно, позначилася майстерність і вищий технічний рівень наших хлопців.
– Результат був забезпечений вже в першому таймі. А що тренер сказав в перерві, щоб мотивувати гравців?
– Олег Романович попросив більше контролювати м’яч і нікуди не поспішати. В принципі, особливої установки не було. А в першому таймі перед нами стояло завдання забити два-три швидкі м’ячі, заспокоїти гру і все узяти в свої руки під повний контроль.
– Курйозний гол щось змінив?
– Не сказав би. На нас він ніяк не вплинув, може, на Тараса Луценко. Подібне буває з кожним, будь-хто може помилитися, тому я б не починав когось засуджувати. Зате у команди суперника з’явилася надія. Вони побігли вперед і хотіли забити ще один м’яч, а 3:2 – це вже «слизький» рахунок.
– А травма колеги вплинула на результат?
– Якщо чесно, не тільки я, але й всі хлопці були в шоці, коли побачили травму Саші. Я вперше в житті спостерігаю подібне. Перші п’ять хвилин після того, що трапилося, я бігав в шоці. Звичайно, це передається і іншим футболістам, стає страшно і просто боїшся, постійно прокручуєш все в голові. Але потім, звичайно, ми відвернулися і знову побігли атакувати.
Офіційний сайт "Динамо"
