Уже у ранзі чемпіона київське «Динамо» розтрощило у Львові «Карпати» з рахунком 4:1 – шансів у господарів поля на інший підсумок гри не було жодних.
Важко сказати, у кого там повинна була «земля палати під ногами», але відсутність мотивації – річ уперта. Ну, не можуть футболісти налаштуватися на феєричний футбол, якщо немає на то причини. А якщо ще команди перебувають на різних полюсах за майстерністю, тоді взагалі біда…
Вийшло так, що у Львові гравці, які вийшли на футбольне поле стадіону «Україна», вирішували свої локальні завдання. Деякі з них (ті, котрі не часто потрапляють до стартових складів команд у важливіших поєдинках) хотіли довести, що вони варті на більше, ніж звичне сидіння на лаві запасних. Інші – просто пограти у футболу своє задоволення у протистоянні з принциповим суперником.
І в такому матчі невмотивованих на перший план зазвичай виходить клас та індивідуальна майстерність. А у цих компонентах (хто б сумнівався) сильніше «Динамо». Більше того, нарешті показав дещо з того, що він вміє, Гільєрме, якому роздавали так багато авансів узимку.
У першому таймі бразилець зіграв на вістрі атаки своєї команди як вправний форвард. Завдячувати у цьому епізоді він мусить Нінковічу і Зозулі, саме їх можна назвати співавторами гола. Серб віддав хорошу передачу на молодого українця, якому лише брак досвіду завадив завершити комбінацію, але тут як тут опинився Гільєрме – і 0:1.
А на початку другої половини зустрічі Гільєрме сотворив шедевр, елегантно закинувши м’яч за комірець голкіперу Романенку з лінії штрафного майданчика. Гол, який може претендувати на один з найкращих у різноманітних конкурсах голеадорів – 0:2.
У середині другого тайму над «Україною» пройшла нетривала гроза. Здавалося б, дощ – львівська погода. Підтвердив традицію хіба що Голодюк, який вистрелив зі штрафного метрів з 23-ох – Шовковський відбив м’яч у правому куті воріт.
«Карпати» нібито заграли активніше, але нічого в них не виходило. Натомість, Гільєрме оформив хет-трик. Цього разу слушний момент йому подарував львівський воротар Романенко, який пішов у невиправдане «відрядження» за межі свого штрафного майданчика, а аргентинський футболіст довів, що з такими «відряджальниками» він справляється легко і з гострого кута зробив рахунок 3:0 на користь своєї команди. Хто його знає, може, будуть люди з цього бразильця і у більш важливих поєдинках. Але це вже наступного сезону…
За таких погодних умов і відсутністю інтриги вболівальники на трибунах розважалися по-своєму. Загальновідомо, що ультраси «Карпат» і «Динамо» – великі друзі. Оті переклички були відповідні. А велике полотно з емблемами львівського і київського клубів та великою гальбою пива, яке з’явилося на фанатському секторі «Карпат», через усі трибуни перекочувало на протилежний київський сектор. Напевно, цю велику гальбу дружні між собою фанати п’ють і досі…
А тим часом кияни розгулялися. Гол Бангури арбітри не зарахували через офсайд, Гільєрме, пробиваючи впритул, пробачив львівську команду і влучив просто у воротаря Романенка. Але далі кияни, напевно, подумали: «Скільки можна пробачати?» Після невдалих дій львівської команди в обороні Гільєрме зробив передачу, а Бангура її замкнув – 0:4.
Гол престижу від «зелено-білих» після розіграшу кутового наприкінці поєдинку приніс втіху хіба що його автору – Євгену Тарасенку, який за «Карпати» зіграв лічені матчі.
«Карпати» – Динамо» – 1:4. Земля горіла під ногами, але чиїми?..
«Карпати» (Львів) – «Динамо» (Київ) – 1:4 (0:1)
Голи: Гільєрме (38, 60, 74), Бангура (88) – Тарасенко (90+1)
«Карпати»: Романенко, Тубіч, Кобін, Петрівський, Тарасенко, Пшеничних, Голодюк, Кополовець (Ткачук, 78), Кожанов (Зеньов, 67, Худоб’як (Гурулі, 62), Кузнєцов
«Динамо»: Шовковський, Несмачний, Мандзюк, Каддурі (Кравченко, 66), Асатіані, Нінковіч, Кореа, Алієв (Ярмоленко, 75), Єрьоменко, Зозуля (Бангура, 71), Гільєрме
Попередження: Єрьоменко (60)
Арбітр: Олександр Дердо (Іллічівськ)
