Театральні здібності Віталія Кварцяного відомі усім. Ось і рядовий товариський поєдинок між його «Волинню» та «Карпатами» перетворився на драматичне видовище. Спочатку на 62-ій хвилині за рахунку 0:0 після призначеного арбітром Орестом Шмигельським пенальті він вивів команду з поля, а потім не пошкодував порції своїх перлів для turnir.com.ua.
Шмигельський – фанат знущання над футбольними душами
Якщо треба дати інтерв’ю і пояснити свої дії, я це зроблю, – розпочав Віталій Кварцяний, вийшовши з роздягальні, звідки протягом попередніх хвилин 10-15-ти було долинав його крик. – Матч сьогодні був товариський. Ми нічого не вирішували у турнірному плані і у плані набраних очок. Унас хороші стосунки з «Карпатами», останнім часом ми ще більше зблизилися. Це дві західноукраїнські команди, які мають амбіції і хочуть чогось досягти у футболі. Я не думав ніколи, що таке може трапитися. Якби в мене у Луцьку суддя так судив проти «Карпат», я б його сам особисто вигнав з поля. Львівський суддя мав би душити свою команду, я принаймні завжди так роблю, шоб побільше труднощів для неї створити у товариській зустрічі. А вийшла ведмежа послуга, яка нічого не дасть… Арбітр сьогодні всю гру показував, що він суддя республіканської категорії, що він якась фігура… Хай би прийшов і провів одне тренування, як Кононов робить, як роблю я, як роблять інші тренери. Виходить же так, що потім його сліпе непрофесійне рішення приводить до таких згубних речей, ламає психологію тренерів і футболістів і псує наші стосунки з львів’янами.
Невже роль цього спарингу була такою великою, що треба було аж виводити команду з поля?
Я не був прихильником агресивних дій до суперника чи перемоги будь-якою ціною. Скажу відверто: ми готувалися програти, але старались протистояти «Карпатам». Пріоритети у цій грі були на боці «Карпат» – і за швидкістю, і за класом гри. Але за великим рахунком територіальна перевага «Карпат» не була такою великою, щоб ми виглядали вже зовсім безпорадними. Ми виглядали гідно, і я не можу собі дозволити, щоб якийсь суддя-пройдисвіт, просто пройдисвіт, взяв і принизив мою гідність і гідність моїх футболістів… Психологічний стан своєї команди я не дозволю порушувати. Якби вони приїхали до нас, я б ніколи не дав права судді придумати таке пенальті. Якщо б таке зробив місцевий луцький суддя, то я б його звільнив і пенальті відмінив би. Воно нікому не потрібне таке пенальті… Не можуть хлопці зараз незаслужено програти 0:1 і покидати поле з опущеними головами… Такий суддя не є фанатом футболу, а він є фанатом знущання над тренерськими і футбольними душами. Він не може диктувати нам свої правила.
Сьогодні на матч на стадіон «Україна» прийшло чимало вболівальників, але повноцінної гри не побачили…
Я хочу вибачитися перед львівськими уболівальниками, але розумний вболівальник усе зрозуміє. Так робити не можна… Бо їм, суддям, усе дозволено, і ніхто їх не карає, розумієте… Не треба влазити арбітрам у гру, не треба заважати нам грати…
Завдання – вийти у прем’єр-лігу
Вас вивів із себе сам факт призначеного пенальті чи взагалі весь арбітраж товариської гри?
Він ледь-ледь помітно симпатизував львів’янам. Я до пори до часу мовчав, адже нічого такого не було. Але ця симпатія… Якщо ви знайомі з футболом добре, то, напевно, відчували її… Усе б закінчилося добре. Навіть якщо б «Карпати» забили – нічого страшного. Потиснули б один одному руки – і розійшлися… Але навіщо придумувати пенальті? То взагалі! Всі ж бачили, що пенальті не було! Суддя такого рівня не мав права так помилятися. Він, як сапер, натиснув на кнопку, і міна вибухнула. Він висадив у повітря всю нашу команду. Навіщо мені погибати тут? Я хочу жити…
Хто приймав рішення про призначення цієї бригади арбітрів?
Та це не так важливо, хто судитиме товариський матч, лише б не псував гри… Ми говорили з Кононовим, футболістами «Карпат» – все було нормально до матчу. Не знаю, чому він так поступив, ось це мені незрозуміло. Якщо б дуже треба було, ми б сказали: «Запишіть 5:0 на користь «Карпат». Воно ж і так нічого не дає.
Виходить ви марно приїхали до Львова, адже повного матчу провести не вдалося.
Ні, чому? Все одно той відрізок, що вдалося зіграти, ми протистояли хорошій команді. Ми показали хороший футбол разом з «Карпатами». Відчувається, що львівські футболісти ще не відновилися і перебувають в такому, можна сказати, ще не зовсім свіжому стані. Видно, що команда під час зборів отримала серйозні навантаження. Але це хороша, швидка команда. Просто ми знали, як «Карпати» грають зазвичай і відповідно побудували гру. Прикрили лідерів – Кузнєцова, інших гравців. Вони ж не знали, як ми будемо грати, бо порівняно з матчем із дублем «Карпат» ми змінили півкоманди. Хлопці старалися, не вистачало швидкостей, які є у вищій лізі. Але тим періодом, який ми провели на полі, я задоволений, можна тільки подякувати футболістам обидвох команд.
Сьогодні у складі «Волині» виступав Лісовий, який перебував на оглядинах у «Карпатах», але не підійшов львівській команді.
Так. Він так хотів добре зіграти, що був найгіршим у нашій команді…
За якістю сьогоднішньої гри «Волинь» може претендувати на вихід до прем’єр-ліги?
Ні. У жодному випадку. Ми сьогодні грали, як середня команда першої ліги. Не більше. Повільно все, занадто повільно. Різниця у тому, що «Карпати» грали швидше і динамічніше.
А чи ставить «Волинь» завдання виходу у прем’єр-лігу?
Так. Таке завдання ставимо.
