Блог Баля про гольф, “золоту клітку” та наступні збори

Учора пізно вечері повернувся додому. Часу на відпочинок не багато. Уже 2 лютого в нас заплановане тренування в Одесі.

Місце зустрічі змінити… звісно не можна

Збором в турецькому місті Белек я задоволений. Ми зупинилися в готелі «Papillon Ayscha». Турецькі курорти усі мають хороші готелі. Ми ж обрали «Papillon» через те, що там було не багато команд. Окрім нас, тут дислокувався донецький «Металург». Але донеччани швидше виїхали, оскільки хотіли змінити середовище перебування. «Papillon Ayscha» є п’ятизірковим готелем з хорошими, комфортними номерами. Там не погані сауни, басейни, тренажерний зал й, звісно, поля. Другий збір теж проведемо в цьому ж готелі. Змінимо хіба поле. Наскільки мені відомо, команд в «Papillon» буде більше. Має заїхати ярославський «Шинник», бухарестське «Динамо» й харківський «Металіст».

В Туреччині зустрів багато знайомих. Багато тепер там футбольних агентів. Приїхали зі всього колишнього Радянського союзу. Та і з інших країн Європи агентів було не мало. Зустрів чимало друзів, які працюють в різних командах. Навіть Андрія Вороніна із його новою командою бачив.

Гольф – гра не з простих

Коли ми виселялися, в готель приїхали з Англії гравці в гольф. В Белеку окрім футбольних полів, є чимало майданчиків для цієї гри. Щиро кажучи, ми навіть не пробували пограти в гольф. Це дуже серйозна гра й аби в неї грати, потрібні навики. Франц Бекенбауер колись на запитання ким би він був, якби не став футболістом, відповів, що грав би у гольф. На що журналісти йому сказали, що якщо ви б не стали відомим футболістом, то не знали б що таке гольф взагалі. Аби пройти усі 18 лунок, потрібно багато часу, мені, мабуть, потрібен був увесь день. А часу вільного у нас не було.

Взагалі, гольф не входить до числа моїх улюблених видів спорту. Мені більше подобаються ігрові види. Раніше в інших видах спорту в мене було чимало друзів, знайомих, ми колегували. Тому орієнтувався не тільки у футболі. Зараз із задоволенням переглядаю баскетбольні матчі НБА. Подобається великий теніс. Ось недавно відстежував ігри «Австраліан Оупен».
Головне, аби усе було під контролем

В Туреччині збори тривали 14 днів. Коли я ще був футболістом, наші збори могли тривати близько місяця. Та й умови тоді були не в порівняння із теперішніми. Тоді справді було важко. Але попри хороші умови, для футболістів цей період можна назвати перебуванням в золотій клітці. Саме тому ми і робимо короткі збори. Останні, приміром, налічували саме 12 робочих днів.

Футболісти перенесли великі навантаження, але ми постійно стежили за їхнім станом: вимірювали пульс, тиск. Усе проходило під контролем. А такий період просто потрібно перетерпіти, все-таки закладаємо фундамент на другу частину сезону.

З погодою нам загалом пощастило. Лише в останній день через зливу ми не змогли провести спаринг. Усі інші заплановані ігри ми провели. Згадав ще, що під час матчу із корейцями світило сонечко, але здійнявся потужний вітер, який, навіть, зносив м’яч. Але це нам не завадило провести гру.

Вирішальна мить

Наступний збір буде вирішальним у плані комплектації команди. Плануємо зіграти 5 матчів. В цих іграх награватимемо основний склад. Якщо керівництво піде на зустріч й ми зможемо запросити тих футболістів яких хочемо, то зміни будуть на 3-4 позиціях. Гравці, на яких збираємося робити ставку, на наступному зборі матимуть більше ігрового часу. Якщо попереднього разу ми після перерви змінювали увесь склад, то тепер цього робити не будемо. Попрацюємо над витривалістю, відпрацюємо тактику гри.

Author: Іван Муженко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *