За всю історію клубу у львівських «Карпатах» зіркових футболістів виступало чимало. Щоправда, більшість з них на піку кар’єри «зелено-білу» футболку не одягали. Чимало футболістів «Карпат» мали зірковий статус у Львові, але по завершенні львівської сторінки у своїй кар’єрі більше не прогресували і не виступали за серйозні клуби. Хоча і були винятки.
Газета «Новий погляд» пригадала імена і кар’єрні віхи колишніх «зіркових» «карпатівців».
СЕРГІЙ КОВАЛЬЧУК. Вихованець футбольної школи одеського «Чорноморця». У 15 років перейшов в тираспольський «Тілігул» і прийняв громадянство Молдавії. Після «Тілігула» грав за «Карпати». А з середини 2004 року до кінця 2009 року виступав за московський «Спартак». Львів покинув після того, як «зелено-білі» перейшли у першу лігу. Спершу грав за «Спартак» на правах оренди, а потім був викуплений московським клубом. Тричі визнавався кращим футболістом Молдавії. У березні 2007 року прийняв російське громадянство. У грудні 2009 року Ковальчук був змушений покинути «Спартак», який не захотів подовжувати контракт футболіста. У лютому 2010 році Сергій Ковальчук підписав дворічний контракт із футбольним клубом «Томь», де грає його молодший брат Кирило.
АНДРІЙ ЧЕРНОВ. Народився 19 жовтня 1979 року в місті Любань, Мінської обл. Білорусь. Свою ігрову кар’єру захисник розпочав виступаючи за СДЮСШОР «Чорноморець». У 1996 вирушив до Бельгії, де зіграв кілька матчів за молодіжну команду клубу «Альст». На цей момент належав одеському «Чорноморцю». Провів 50 ігор за СК «Одеса» (1997-1999 рр). За основну команду зіграв 43 гри, забив 4 голи. До «Карпат» перебрався у 2001 році. У «зелено-білій» футболці зіграв 23 гри, забив 2 голи. Свого часу ним цікавилось київське «Динамо», але трансфер так і не відбувся. Надалі він переїхав все-таки до столиці, але почав виступати за інший клуб «Арсенал». За «канонірів» грав впродовж 4 років.. Із 2006 року виступав в оренді за овідопільський «Дністер». Після того, як завершився термін контракту, він продовжив угоду із все тим же «Дністром». На даний момент Андрій є віце-капітаном дублюючого складу овідопільського клубу.
СЕНАД ТІГАНЬ. Народився 28 серпня 1975 рокі в Любляні Словенія. На батьківщині в Словенії грав за: «Свобода» (Любляна), «Коротан», «Мура Мурска». У 2001 році був задіяний в ізраїльському «Хапоелі» з Кфар-Сава. У тому ж 2001 повернувся до Словенії, де грав за «Олімпію» (Любляна), провів 38 матчів і забив 13 м’ячів. Взимку 2003 перейшов до «Карпат», провів 12 матчів, але жодного разу не відзначився. Згодом, у 2004, був проданий хорватській «Рієці». За команду з Рієки провів 7 матчів і забив 1 м’яч. Пізніше повернувся на батьківщину, де грав за «Любляну». У 2005 році перейшов в «Рот-Вайсс» (Ерфурт). У Німеччині був замішаний в допінговому скандалі. Пізніше в Німеччині виступав за: «Ваккер» (Бургхаузен) і «Ян Регенсбург». У липні 2006 року перейшов до клубу «Драва», за півсезону, які він провів у команді, зіграв 13 поєдинків, в яких забив 5 м’ячів. У січні 2007 року перейшов до австрійського «Капфенберг», а влітку 2007 року грав за «Клагенфурт». У 2008 році перейшов до клубу з другої ліги Словенії «Алюміній» з міста Кідріцево. У 2009 році повернувся на батьківщину захищати кольори все тої ж «Драви». Сенад провів 4 матчі за збірну Словенії і забив 1 м’яч збірній Фарерських островів. Учасник Чемпіонату світу
ЕДВАРД АНЬЯМКЕ. Народився 10 жовтня 1978 року в Нігерії. Перед тим, як поїхати підкорювати Європу Едвард виступав за клуби рідної країни БСК «Лайонз» (BCC Lions) (1996-1998) та ФК «Юліус Бергер» (Julius Berger FC)(1999). Через рік він перебрався у тираспольський «Шериф» (27 ігор, 21 гол). Футболіст вписав своє ім’я в історію цього клубу ставши автором першого голу клубу в національному чемпіонаті Молдови. У 2001 році нігерієць переїхав до Львова. Саме тут, в Україні, у нього народилась донька. За «Карпати» провів 46 ігор, забив 18 голів. Йому так і не вдалось добитись суттєвих успіхів. У 2004 році керівництво «Карпат» не вбачало необхідності продовжувати контракт із нападником і відпустило гравця. У січні цього ж року Аньямке пробував свої сили у швецькій «Ландскроні», яка на той час виступала у другому дивізіоні. Але там йому так і не судилося закріпитись. У 2005 році він їде у Фінляндію і одягає футболку клубу КуПС. Але і там його кар’єра не йде вгору. Продовжує свої виступи за нижчолігові команди Sepsi-78 та PS Kemi Kings. За національну зібну Едвард зіграв лише один матч. Декілька ігор провів за юнацьку збірну та молодіжку. На даний час тридцятиоднорічний форвард проживає в Фінляндії.
АЛЬКАЛІ СОУМА. Народився у місті Конакрі, Гвінея 6 березня 1975 року. Футбольну кар’єру розпочинав у клубі із рідного міста «Хафія». Пограв він лише рік, а наступного 1995-го переїхав до Марокко де виступав за клуб «Відад» Касабланка. В кінці сезону 1995/1996 рр перебрався до польського чемпіонату. За польський «Стоміль» зіграв 14 поєдинків, але так і не зумів жодного разу відзначитись. Далі доля перекинула його до Львова. До табору «зелено-білих» він прибув перед стартом «бронзового» сезону. У тріумфальному чемпіонаті гравець, який виступав за національну збірну своєї країни, зіграв 17 матчів і навіть зумів одного разу відзначитися. Це сталося на «Україні» під час домашнього поєдинку з криворізьким «Кривбасом». Львівська публіка з перших матчів охрестила гвінейця прізвиськом «Семен», і коли Соума був поза складом команди, часто скандувала: «Семена на поле»!
«Соума за характером був надзвичайно спокійним, але прижитися відразу у команді йому було важко. Ми розуміли це і намагалися не обділяти його увагою. Загалом, його в клубі любили. Алькалі намагався вчити мову, але розумів лише деякі слова. Клуб винаймав легіонеру квартиру. Найбільшою проблемою для нього було нерозуміння того, що потрібно відпрацьовувати у захисті. Йому це постійно товкмачили тренери та старші партнери, однак він звик грати лише на атаку і тому не міг зрозуміти, чому на нього тиснуть», – пригадує Роман Толочко, який виступав із Соумою разом у команді. Алькалі став першим темношкірим легіонером для Карпат, а свого часу і взагалі єдиним іноземцем у складі команди. Після 1999 року виступав в німецьких клубах оберліги: «Wolfenbьtteler», «Havelse», «Lok Altmark Stendal», «Berliner AK 07». Напередодні товариського матчу між молоддю та ветеранами «Карпат» приуроченому святкуванню 45 річчя заснування клубу, організатори цього поєдинку намагались відшукати екс-«карпатівця». Але їхні спроби були марними. Була інформація, що в Бельгії він одружився із донькою гвінейського посла. А де він зараз – не відомо.
АЛЄКСАНДР ЮРЄВІЧ. Народився 8 серпня 1979 року в Білорусії у місті Ліда. Свою професійну кар’єру розпочинав у футбольному клубі «Обувщик» (тепер ФК «Ліда»). У період з 1995 по 1999 роки зіграв 60 матчів, забив 1 гол. Наступні 7 років футболіста пройшли у Солігорську, де він захищав кольори тамтешнього «Шахтаря» (208 матчів, 10 голів). У 2007 році його запримів тренерський штаб «Карпат» і запросив до Львова. За «зелено-білих» Юрєвіч відіграв один сезон, провівши на полі 10 матчів. Йому важко було конкурувати за місце в основі, тому не завжди виходив зі стартових хвилин. На той час не погано грав на позиції лівого захисника Пшеничних, а також підростав талановитий Ощипко. Тому керівництво «Карпат» не вбачало причин для продовження контракту і відпустило гравця у борисовський БАТЕ за 200 тис $. У 2008 році білоруський клуб пробивається у Лігу чемпіонів і показує досить пристойну гру. Юрєвіч закріпляється в основному складі і стає одним із лідерів команди. За національну збірну грає з 2006 року. Провів 10 поєдинків.
ОЛЕКСАНДР ГОЛБАН. Кар’єру почав в молдовській «Дачії». Визнавався кращим нападаючим Молдови у 2003 році. У цьому ж році перейшов у львівські «Карпати». Проте в одному з матчів за збірну зламав ногу, і ця травма вибила його з колії на півроку. Потім «полетів» меніск, знову перелом, і нападник пропустив ще півтора роки. Але все таки відновився, граючи за «Карпати», забив 8 м’ячів. За сприяння тренера збірної Молдови Віктора Пасулько перейшов в німецький «Айнтрахт». У першому ж матчі забив гол. У наступній грі Голбан знову забив, але наприкінці зустрічі знову «полетів» меніск. Потім перейшов в «Чахлеул», клуб румунської вищої ліги. У чотирьох іграх забив три голи. На жаль, в команді почалися внутрішні проблеми, і Олександру довелося шукати нову команду. Новий етап його кар’єри пов’язаний із казахським «Тоболом». А на початку 2010 року перейшов в азербайджанський клуб «Сімург». У складі збірної Молдови Голбан провів 14 матчів і забив 4 голи.
ДІОГО ХОСЕ ПІРЕС. Народився 18 грудня 1981 року в Бразилії. Розпочинав кар’єру футболіста граючи за бразильські команди „Сан Паоло” та „Уніао Барбаренсе”. У 2005 році перейшов у чеську «Младу» Болеслав. Грав на позиції лівого півзахисника. До «Карпат» перейшов у зимове міжсезоння у січні 2006 року. За «зелено-білих» Пірес зіграв 9 матчів, жодного разу не відзначився. На думку тодішнього тренера львівської команди Олександра Іщенка Пірес не вписувався у схему гри «Карпат» через відсутність швидкості. Як для лівого вінгера він надто мляво пересувався. Тому по закінченні сезону керівництво клубу розпрощалося із бразильцем. Пропозиції були від декількох команд. Серед них були і команди чемпіонату Іспанії (другого дивізіону). Але Пірес обрав братіславський «Слован», за який грає і досі.
МАЦЕЙ НАЛЄПА. Народився 31 березня 1978 у місті Тарнуві, але прожив там всього до двох років. Потім разом з батьком, який теж був футболістом, переїхав до Ряшова, де його родина живе і понині. Має брата Гжегоша, який також є воротарем і виступає за Сталь (Жешув) у третій за рангом лізі Польщі. У віці десяти років пішов у футбольну школу в місті Ряшів. У Польщі грав за команди першого дивізіону. У 2001 році перейшов у львівські «Карпати» і відразу завоював місце в стартовому складі. У лютому 2005 році перейшов на правах оренди до латвійської «Венти» з міста Кулдіга, яку на той час тренував український спеціаліст Олег Лужний. Але влітку того ж року у команди виникли фінансові труднощі, через які Налєпа повернувся в «Карпати». Та за цей час він встиг втратити своє місце в основному складі «Карпат», і через що в липні 2008 року за 700.000 € перейшов у ФК «Харків». Але і тут він не зміг стати основним, до того ж і клуб у кінці сезону вилетів із Прем’єр-ліги, тому гравець у статусі вільного агента покинув ФК Харків. Гравця хотіли бачити у своєму складі велика кількість польських клубів, серед яких ЛКС (Лодзь), «Заглембє» (Любін) та «Полонія» (Битом). Але він 18 жовтня 2009 року підписав контракт з клубом «Пяст» (Глівіце).
ЄРКО МІКУЛІЧ. У «КарпатИ» перейшов із хорватської команди НК “Задар”, Задар на початку 2003 року. Хорват за львів’ян зіграв 31 матч, забив 1 гол. В одному із матчів проти донецького «Шахтаря» в боротьбі з Разваном Рацем отримав серйозну травму меніска. Попри це президент «Карпат» Петра Димінський запропонував йому продовжити ще на три роки контракт і лікуватися в у кращих українських лікарів. Але Мікуліч відмовився. В Хорватії тричі був прооперований, але на футбольне поле не повернувся.
