Перша половина минула в характерному для українського чемпіонату стилі: максимум боротьби, підкатів, порушень правил, але мінімум гольових моментів. Гаряче біля воріт обох команд було лише двічі. Спочатку Янузі та Чеснаков, наче змовившись, в одній атаці не влучили по м’ячу в межах штрафного, змарнувавши таким чином хороші нагоди. А за кілька хвилин Долганський після подачі кутового помилився на виході, проте Чечер з вбивчої позиції ударом головою не влучив у ворота.
А в другій половині ворскляни вирішили довго не запрягати, повівши у рахунку практично одразу після свистка про продовження матчу. У швидкій контратаці Осипенко головою скинув на дальню стійку, яку вдало замкнув Ахмед Янузі. До честі ворсклян, вони не стали грати відверто на утримання рахунку, проводячи більше часу в атаках. І хоча по-справжньому гольових моментів створено не було, все ж кілька цікавих атак підопічні Павлова провели. “Металург” практично нічим не запам’ятався в атаці, проте шанс, аби відігратися, все ж отримав ще у середині другого тайму: Аді з лінії воротарського пробив у Долганського. Цей тривожний дзвіночок нічого не навчив захисників Ворскли і під час стандарту біля власних воріт вони залишили ніким не прикритого Аделейе, який без проблем розстріляв голкіпера.
