22-ий тур. 19.03.2011, 16:00. «Локомотив», Сімферополь.
Хмарно. +4°С
Арбітр – Ігор Покідько (Полтава).
Асистенти арбітра: Андрій Баранівський, Владислав Типанов
(обидва – Київ).
Резервний арбітр – Олег Деревінський (Київ).
Інспектор ФФУ – Анатолій Куцев (Київ).
Делегат ФФУ – Борис Гореліков (Чернівці).
«СЕВАСТОПОЛЬ»: Вєремко, Шандрук, Дуляй, Жабокрицький (Ківа, 64), Салхі (Ібраімі, 58), Шевчук (Войнаровський, 90+2), Левандовські, Ференчак, Допілка, Болохан, Скоба.
Запасні: Сокоренко, Степанов, Чарковський, Агахова.
Головний тренер – Ангел Червенков.
«КАРПАТИ»: Богатінов, Ощипко, Балажіц, Мілошевіч, Федецький, Ґодвін, Голодюк (Кополовець, 73), Худоб’як, Кожанов (Ґурулі, 65), Лукас (Зеньов, 73), Кочіш.
Запасні: Тлумак, Мартинюк, Б. Гомез, Петрівський.
Головний тренер – Олег Кононов.
Голи: Жабокрицький, 11, Скоба, 59, Ференчак, 88 – Кочіш, 45.
Попередження: Дуляй, 20, Шандрук, 67, Вєремко, 90+3 – Голодюк, 69, Мілошевіч, 86, Ощипко, 90+4.
Футбол, як і життя, річ непередбачувана – у ньому ніколи не знаєш, де знайдеш, а де загубиш. От і вболівальники «Карпат» тиждень тому, коли «зелено-білі» вдома приймали чинного лідера чемпіонату України «Шахтар», в принципі нічого не мали проти нічийного результату. Натомість сьогодні, у гостьовій грі з новачком Прем’єр-ліги ПФК «Севастополь», вони були впевнені, що їхні улюбленці, можливо і в нелегкій боротьбі, але обов’язково поповнять свій доробок трьома турнірними очками. Але реалії життя виявилися зовсім іншими – красива звитяга після майже 12-річної перерви над донеччанами і несподіваний ляп у грі з кримчанами….
Переможний склад не міняють – саме цього правила дотримувався тренерський штаб «Карпат», коли визначав стартовий склад на гру проти ПФК «Севастополь». Щоправда, одну заміну у порівнянні з грою проти «Шахтаря», «малиново-чорні» («Карпати» вперше грали у резервній формі) зробили. Але вона була вимушеною – замість Ткачука, який не міг вийти на поле через перебір жовтих карток, на позиції опорника грав Ґодвін.
Гра почалася з атаки «Карпат», яку дальнім ударом завершив Голодюк. Щоправда, м’яч пройшов повз рамку, але тим самим підопічні Олега Кононова одразу дали зрозуміти, що гостями вони мають намір бути лише номінальними. І в наступні десять хвилин карпатівці почувалися у грі дуже впевнено. Саме вони завдяки контролю над м’ячем диктували супернику свою гру і саме вони створили перший гольовий момент у матчі. Ощипко майстерно знайшов у карному майданчику Лукаса, якого загубили захисники, і іспанець з близької відстані пробивав головою. Однак забити форвард не зміг – по-перше, удар вийшов слабенький, а по-друге, прямо в руки кіперу господарів Вєремко. І хто б міг в той момент подумати, що вже за кілька секунд м’яч опиниться у сітці воріт «Карпат»…
Але трапилося саме так. Кримчани розіграли доволі простеньку комбінацію на правому фланзі і Жабокрицький з-за меж карного майданчика завдав фантастичного удару з неробочої для себе лівої ноги – круглий зняв павутину з правої «дев’ятки» карпатівських воріт. Відчайдушний стрибок Богатінова виявився марним – 1:0. Але від такого голу не врятував би свою команду жоден воротар планети, а Жабокрицькому подібне диво вдалося, напевне, вперше у житті.
Втім, супергол кримчан аж ніяк не вплинув на психологію гостей, які розігравши м’яч з центра, одразу продовжили свої атаки. Ігровою та територіальною перевагою наша команда володіла до самого свистка на перерву. Найкращим підтвердженням цього є той факт, що суперудар Жабокрицького так і залишився єдиним влучанням севастопольців у рамку воріт «Карпат». А єдиний раз, коли довелося понервувати обороні «малиново-чорних», став епізод, коли на 42-й хвилині Мілошевіч у падінні в останній момент вибив м’яча на кутовий з під ніг Ференчака, який вривався у карний майданчик.
Натомість у захисту та воротаря «Севастополя» роботи було значно більше. Так, на 17-й хвилині хорошу нагоду відновити рівновагу в рахунку змарнував Худоб’як. Наш капітан отримав круглого у карному майданчику рикошетом від захисника і пробивав з убойної позиції – удар вийшов не сильний і до того ж прямо в руки кіперу. Хорошу комбінацію «Карпати» розіграли і на 30-й хвилині, коли вихід Кочіша сам-на-сам з Вєремком зупинив лише піднятий прапорець лайнсмена, який помилково зафіксував офсайд.
І все ж «Карпати» зуміли відігратися ще до перерви. На останній хвилині першої половини зустрічі до атаки підключився центральний захисник Мілошевіч. Довга діагональ серба знайшла голову Кочіша, який скористався позиційною помилкою центральних захисників кримчан, вискочив у них за спинами і холоднокровно з близької відстані скерував круглого повз Вєремка. Білоруський кіпер господарів лише поглядом провів м’яч, коли той влітав у сітку.
1:1 і психологічна перевага на боці «Карпат». Саме таким, з позицій здорового глузду, мав би бути підсумок першого тайму. Напевне, вболівальники нашої команди у перерві матчу були переконані, що найгірше у цій зустрічі вже позаду. Гол «у роздягальню» мав би додати впевненості та куражу карпатівцям і, навпаки, десь психологічно надломити суперника. Однак знову повертаємося до тези, що у футболі, як і в житті, ніколи не знаєш, де…
Щоправда, другий тайм, як і перший, знову краще почали гості. «Малиново-чорні» не дозволяли господарям зачепитися за м’яч. І хоча гостроти у діях карпатівців явно бракувало, здавалося, що поступово в цьому матчі все стає на свої місця. Втім, все перевернув з ніг на голову другий гол у наші ворота. Причому, як і перший, коли розглядати його в контексті розвитку подій на полі, він виглядав абсолютно не логічним. Кримчани подали кутовий і ніхто з гравців «Карпат» не завадив високорослому Скобі пробити влучно головою – 2:1.
Проти пропущеного другого «нелогічного» голу психологія гравців «Карпат», на відміну від першого, не встояла. До завершення матчу було ще більше 30 хвилин. Цього часу у футболі більш ніж достатньо не лише для того, аби відіграти один м’яч, а й виграти гру. І, в принципі, подібне завдання такій команді, як «Карпати», цілком до снаги. Тим паче з таким суперником, як ПФК «Севастополь». Адже при всій повазі до підопічних Ангела Червенкова, окрім трьох – чотирьох гравців, решта у майстерності поступаються карпатівцям. І це той же Дуляй сам визнав у розмові з журналістами після матчу.
Однак для того, щоб переломити хід зустрічі, «малиново-чорним» необхідно було проявити не лише майстерність, а й характер. На жаль, сьогодні стався рідкісний за останні роки випадок – у грі нашої команди ми не побачили карпатівського духу. Більше того, «Севастополь» ще до фінального свистка зняв всі питання щодо переможця. Мілошевіч пішов у атаку, втратив м’яча і партнери вивели на очне побачення з Богатіновим Ференчака – 3:1…
Підводячи підсумки гри, в першу чергу виникає одне запитання: чому у вирішальні хвилини матчу карпатівці не проявили свій знаменитий дух, який насправді існує і яким насправді просякнуті не лише гравці з українським паспортом, а й легіонери? Однозначно відповісти на це запитання важко. В голову одразу приходить думка, що гравці просто не встигли відновитися психологічно після суперматчу з «Шахтарем» – не вистачило емоцій. Але з цією точкою зору абсолютно не згоден головний тренер Олег Кононов. І з ним важко не погодитися – шість днів перерви між іграми більш ніж достатньо для відновлення всіх складових готовності будь-якого футболіста. Значить, над цим питанням необхідно добряче помізкувати тренерському штабу команди разом з керівництвом клубу, аби в подальшому подібне не повторювалося.
Так, треба віддати належне гравцям ПФК «Севастополь». Вони вийшли на гру, як насправді на останній бій і цілком заслужено отримали такі необхідні їм три пункти. Але, як відомо, кожна команда грає настільки сильно і добре, наскільки їй це дозволяє суперник. Сьогодні «Карпати» дозволили підопічним Ангела Червенкова надто багато. Щоправда, і фортуна нині була на боці кримчан. Але ж і її прихильність також необхідно заслужити. І карпатівці це знають дуже добре.
Напевно, хтось з гравців «Карпат» сьогодні зіграв трохи краще, а хтось трохи гірше. Але давайте не будемо говорити про особистості, а поговоримо про команду. Адже «Карпати» якраз завжди сильні в першу чергу як команда. І про це всі знають вже не перший рік. Ні, у колективі є й чимало насправді класних індивідуально виконавців. Адже в іншому випадку в «Карпатах» не грало б стільки збірників. Але «зелено-білі» представляють собою грізну силу для будь-якого суперника саме своєю згуртованістю і колективом.
Сьогодні команда зіграла свій далеко не найкращий матч. І це стосується як тих, хто грав у старті, так і тих, хто повинен був внести перелом, коли виходив на заміну. На жаль, не склалося і безпрограшна серія «Карпат» у Прем’єр-лізі, яка тривала вісім матчів, обірвалася. Однак давайте не будемо робити з цієї невдачі трагедії. Зрештою, це лише локальна поразка. Команда й надалі впевнено посідає місце у зоні Ліги Європи і продовжує реально претендувати на «бронзу». Зараз необхідно гравцям, тренерам і керівництву клубу зробити правильні висновки з цієї невдачі і готуватися до наступних матчів та пам’ятати, що все наше життя – це боротьба.
А вболівальникам треба ще палкіше підтримати «Карпати» у цей непростий момент і ще раз довести, що вони разом з командою не лише у дні перемог, а й у часи поразки також. Чудова нагода це продемонструвати наочно у них буде вже за два тижні, коли 3-го квітня у Луцьку відбудеться галицько-волинське дербі «Волинь» – «Карпати».
Статистика поєдинку
ПФК «Севастополь» – «Карпати»
Гольові моменти: 5 (2) – 3 (3)*
Удари в рамку воріт: 4 (1) – 3 (3)
Удари повз ворота: 2 (2) – 4 (1)
Заблоковані удари: 1 (1) – 2 (0)
Кутові: 4 (2) – 5 (4)
Штанги: 0 (0) – 0 (0)
Офсайди: 3 (1) – 3 (1)
Порушення правил: 13 (6) – 17 (10)
* – показники першого тайму
Інформаційний центр ФК «Карпати», www.fckarpaty.lviv.ua
Фото: © ФК «Карпати»
Оригінал публікації http://fckarpaty.lviv.ua/ua/news/6055/page.html
