– У мене була невелика травма. Але зараз вже все нормально, тренуюся в загальній групі. Так що я всього одне тренування фактично пропустив – в перший день була гематома на нозі, яка заважала тренуватися. Але дякуючи докторському штабу збірної я зараз уже повністю відновився, болю зовсім не відчуваю.
– А коли ти отримав цю травму?
– Ще в грі з “Дніпром”. Була гематома, але особливої уваги ми цьому не приділили, оскільки, загалом-то, вважали це пустяшною травмою. Але потім біль весь час збільшувався. Особливо після гри з “Кривбасом”. Тим більше, в тому матчі довелося грати на уколах. Але зараз вже все чудово. Втомлююся на тренуваннях, а це значить, що все нормально. Тренування у нас щоденні дворазові. Відчув навантаження і це теж добре.
– Вже обговорювали майбутніх суперників – італійців?
– Так, ми вже потроху починаємо аналізувати цю збірну. Склад у них ще, можна сказати, награється. Вони теж ще в пошуку. Але склад хороший, як і гра, але, чесно кажучи, не вважаю, що у них команда краще, ніж наша збірна. Так що думаю, що уболівальникам треба налаштовуватися на позитивні емоції від майбутнього матчу. Думаю, буде хороший футбол.
– “Динамо”, “Металіст”, “Дніпро” – клуби, що змагаються зараз один з одним. Ця клубна приналежність не вносить дисонанс в роботу?
– Абсолютно. Ми всі приїжджаємо до збірної лише з однією метою – грати на загальний успіх. І тут ми в одній формі – у формі збірної України. Це велика відповідальність і клубні інтереси йдуть за межі бази в Конча-Заспі.
– Одноклубника Едмара сподіваєшся побачити у футболці збірної?
– Це було б чудово. Він прекрасний гравець і класний пацан. Мені приємно грати з ним на полі і спілкуватися в звичайному житті. І якщо трапиться так, що його запросять до збірної, я буду дуже радий за нього.
