У своєму блозі на http://sport.tochka.net головний тренер харківського “Металіста” Мирон Маркевич розповів, як його команда заповнила паузу в чемпіонаті.
Вітаю! Особливих новин не має. В чемпіонаті виникла пауза, ми спробували скористатися нею, підтягнути деякі моменти в нашій грі. Як це нам вдалося зробити – покаже час.
Є сподівання, що пауза в чемпіонаті піде “Металісту” на користь. Підтягнулися травмовані, задня лінія стала більш-менш схожою на те, що ми звикли бачити. Ці дні мали дворазові тренування. Усі заняття у нас побудовані на роботі з м’ячем, було багато бігових вправ на швидкість. А загалом в системі підготовки особливо нічого не змінювали.
Головне – практика в іграх. Тому і провели два спаринги під час цієї паузи. Спершу зіграли із донецьким “Металургом”. Вийшов цікавий спаринг. Гра, здавалося, була товариською, але футболісти грали із хорошою самовіддачею, в деяких моментах наші футболісти навіть “заводилися”. Це добре, коли під час гри є емоції, значить футболісти не є байдужими до своєї роботи.
Вчора “Металіст” провів спаринг з “Ворсклою”. Обидва тайми зіграли різними складами. Усіх своїх футболістів задіяти не вдалося. Збірники приїхали вночі, тому їх не чіпали. Тайсон мав проблеми із ногою, вирішили його поберегти для недільної гри. Стосовно самого спарингу, то моменти мали обидві команди. В другому таймі на поле випустив низку гравців із дубля. Загалом, був нормальний спаринг, на хорошому полі і при глядачах, адже прийшло багато уболівальників.
Деякі наші футболісти були викликані у збірну на матч проти італійців. В Олійника у цій грі проявити себе було небагато часу. Він вийшов на поле в кінці матчу, коли вже важко було щось показати, тим паче, що наша команда вже програвала. Ну а Девіч, здається, непогано увійшов в гру, освіжив нашу атаку, забив гол. На жаль, із положення поза грою.
Наступний матч проведемо в неділю із запорізьким “Металургом”. Таких матчів завжди боюся. Команда грає аби грати, адже зрозуміло, що в них небагато шансів залишитися в Прем’єр лізі. Тому грають вони без комплексів.
Ось візьміть гру “Металурга” проти “Таврії”. Запоріжці випадково не виграли, просто фатальне невезіння. Тоді “металурги” непогано рухалися, забили два голи, мали ще моменти. А ми ніяк не можемо забити, це нас тривожить. Так що “прогулянкового” настрою не маю, налаштовуємося, як на важку гру.
