Відомий у минулому футболіст Олег Саленко в інтерв’ю сайту “Футбол 24” поділився своїм враженням від українського суддівства та розповів про арбітраж в чемпіонатах тих країн, де він виступав.
– Після призначення П’єр Луїджі Коліни куратором українського суддівства, арбітрів почали менше критикувати. А зараз знову часто лунають висловлювання про необ’єктивність суддів, а гендиректор “Дніпра” Андрій Стеценко взагалі висловив сумніви у доцільності роботи Коліни в Україні…
– Не раз казав, що нічого із приходом Коліни не змінилося. Помітно, що людина прийшла зі сторони і не знає підводних течій. Тому він і не може нічого змінити. Запрошення Коліни це зайва трата грошей та часу.
– Можливо, Коліні вдасться стабілізувати ситуацію завдяки жорстким санкціям до підлеглих?
– Як ми бачимо, Коліна не застосовує жорстких санкцій. Завжди можна виправдати суддю людським фактором. Італієць звик мислити по-європейськи. Там помилку арбітра пробачають, мовляв усі люди помиляються. В італійському, іспанському футболі судді теж помиляються часто. Але головне – це суть помилки. Коліна ніколи не зрозуміє того, що відбувається в середині суддівського корпусу України. Та і не він керує суддями.
– А хто керує?
– … Нехай хто це знає той і розповідає (Сміється)
– Тобто, питання не в часі, який потрібен Коліні для того, щоб розібратися в ситуації? Він приречений на невдачу в цій ситуації?
– Це те ж саме, що городянин потрапляє в незнайоме село. Він не знає місцевих звичаїв, де і чиє подвір’я, хто кому що носить. І в таких умовах він пробує командувати.
– Як же можна покращити якість суддівства?
– Потрібно замінити усе керівництво суддів.
– Саме керівництво суддів, а не Федерації?
– Так, суддів. Потрібно їх замінити і почати працювати по-новому. Тоді буде ефект. Мені здається, вирішальні матчі можуть судити свої люди. Судді тепер бояться “Динамо”, “Металіста”, а тому судять нормально. А коли йдеться про інші команди, ось тут і починається безлад, зовсім інші речі творяться. Тому іноземців потрібно запрошувати для обслуговування матчів не провідних команд, а середняків.
– Погоджуєтеся з думкою Володимира Єзерського про те, що весною судді завжди частіше помиляються, аніж весною?
– Так, погоджуюся. Чим менше часу до завершення чемпіонату, тим гарячіша робота в суддів. Весною починаються різні моменти, судді більше помиляються на користь тої команди, якій більше потрібні очки.
– В період кар’єри в київському “Динамо”, вам, мабуть, доводилося частіше бачити помилки суддів на користь вашої команди, а не суперника?
– Приходилося бачити помилки як на нашу користь, так і на користь суперника. Це ж був Радянський Союз, судді відповідали за свою роботу. Такого не було, як зараз.
– Невже команди із суддями не домовлялися?
– Домовлялися, бувало ми наперед знали, що суддя проти тебе буде грати. Але такого наглого свавілля, як зараз не було. Підсуджувати, грубо кажучи, можна не сильно, а можна жорстко і відверто. Відверто, як в чемпіонаті України, в Радянському союзі не було.
– В шотландському та іспанському чемпіонатах, в яких ви грали, була проблема із об’єктивним суддівством?
– Там також помиляються. Взагалі, кваліфікація наших арбітрів не погана. Але там уся країна знає, що якщо суддя помилився, то зробив він це ненароком. Є суспільство, яке не обманеш. Тому там не роблять скандалу через це. Арбітр ж може помилитися в будь-яку сторону, в будь-якій грі. Ось в чому питання. Іспанці чи шотландці помиляються не тільки весною, як в нас, а незалежно від стадії чемпіонату. Ось це проблема нашого менталітету. Багато розмов, а толку добитися ніхто не може.
– Невже, вони усі такі чесні й іспанського чи шотландського арбітра неможливо підкупити?
– Там люди дуже переживають за свою репутацію, за своє місце. Вони розуміють, що якщо візьмеш хабар, це рано чи пізно спливе. Цю людину по життєво відсторонять від футболу. Тому в Європі хабарі не беруть не лише через чесність, а й через страх. В нас інакше, в нас ціла система, опиратися їй важко, так в нас прийнято.
