– “Металіст” є єдиною командою у Прем’єр-лізі, яка після зимової перерви не зазнала жодної поразки. У чому запорука успішного виступу?
– Поки що немає ніякого успіху. Серія з трьох перемог в останніх матчах – це, звичайно, приємно, але в той же час подумки тримаємо втрачені очки в поєдинках із “Ворсклою” та “Кривбасом”. Якщо ми хочемо обійти конкурентів та посісти друге місце, яке надасть право наступного сезону виступати в Лізі чемпіонів, то не можемо припускатися подібних осічок. Зараз з’явився шанс поборотися з “Динамо”, хоча як нам, так і киянам доведеться провести важкі матчі проти “Шахтаря” та “Карпат”, тому потрібно чіплятися за нього й зіграти на максимумі своїх можливостей.
– Керівництво клубу передбачило для футболістів додаткові преміальні, якщо “Металіст” посяде друге місце за підсумками чемпіонату?
– Поки що розмови не було, але я впевнений, що в разі успішного завершення сезону президент у боргу не залишиться й заохотить хлопців, у тому числі й матеріально. Але зараз ми про це не думаємо – потрібно виходити на поле, набирати очки, а там уже побачимо.
– Відзначившись у матчі з “Арсеналом”, ви забили свої 25-й та 26-й м’ячі у Прем’єр-лізі. Як вважаєш, якби свого часу не перейшов спочатку до “Арсеналу”, а потім до “Металіста”, зміг би так само швидко пробитися до основи “Динамо” та заграти на високому рівні?
– Зараз важко про щось казати. На той момент у “Динамо” на мене не особливо розраховували. Можливо, згодом, із приходом Валерія Газзаєва, який почав більше довіряти молодим, і я би потрапив до основної обойми гравців… Але немає сенсу ворушити минуле. Мене все влаштовує в “Металісті” і я задоволений, що наразі можу приносити користь своєму нинішньому клубу.
– До основного складу “Динамо” вам важко було пробитися передовсім через засилля в київському клубі легіонерів, але й у “Металісті” грає багато футболістів з-за кордону. Тим не менш, у Харкові ви на провідних ролях…
– Я би не сказав, що в “Динамо” робилася ставка на іноземців. Коли прийшов Юрій Сьомін, він почав довіряти молодим гравцям, узяв мене на збори. Я провів у сезоні буквально одну гру, проти “Металіста”, в якій забив гол та віддав голеву передачу. Після цього гадав, що скористався зі свого шансу, та головний тренер серйозно буде розраховувати на мене в майбутньому. Але так вийшло, що, мабуть, у певних моментах я його не влаштовував, і в результаті я опинився в Харкові. Перший сезон до активу собі занести не можу, але процес адаптації минув і мені вдалося закріпитися в основному складі.
– У “Шахтарі” бразильські футболісти тримаються окремою групою, мало спілкуючись із іншими партнерами. Як поводять себе в побуті південноамериканці “Металіста”?
– Ніхто окремо не тримається. У нас єдиний колектив, намагаємося жартувати в міру мовного бар’єру. Тому, можу запевнити, в нас із цим проблем немає.
