– Якщо ми господарі чемпіонату, то це зовсім не означає, що ми повинні його виграти. Збірна Англії жодного разу в історії не володіла європейським титулом, хоча теж брала турнір. Обов’язкова програма, з якою ми зобов’язані впоратися, – вийти з групи.
А далі – програма довільна: як можна вище піднятися в плей-оф. Перше місце теж не виключається, але говорити про гарантії наївно. Виграти чемпіонат захоче багато хто.
– Двічі в одну річку – це вас не бентежить?
– Ні. Та й річка-то, по суті, інша: за три з половиною роки, які я не був у збірній, багато що змінилося.
– Коли відбудеться ваш “дебют” на знайомому містку?
– У перший день календарного літа, коли ми зіграємо в Києві зі збірною Узбекистану. А 6 червня – матч на “Донбас Арені” з французами. На гру з таким суперником добре б зібрати оптимальний склад, але, на жаль, не вийде.
– Через молодіжний чемпіонат Європи?
– Так, він стартує в Данії 11 червня, і як мінімум четверо гравців, на яких робить ставку Павло Яковенко, входять і в сферу інтересів національної збірної. Це Ракицький і Степаненко з “Шахтаря”, Коноплянка з “Дніпра”, київський динамівець Ярмоленко. Не виключено, що за рік цей список розшириться: за молодіжку виступає багато перспективних хлопців. Головне, щоб вони не загубилися у дорослому футболі, як нерідко трапляється.
– З ким ще в цьому році зіграє збірна Україна?
– Програма у нас доволно насичена. Влітку в Харкові приймемо збірну Швеції, восени з’їздимо в гості до болгар і чехів. Зараз ведуться, і доволі успішні, переговори щодо матчу з чемпіонами світу та Європи іспанцями: з ними хочемо зустрітися в перших числах вересня.
Крім того, повинні прийняти Уругвай і Австрію, а на 11 листопада запланований матч зі збірною Німеччини, який пройде на реконструйованому “Олімпійському” в Києві. Словом, навіть без відбіркових ігор, прісним і нудним життя у збірній не буде.
