– Я знав про це давно, це для мене не новина. На цю тему ми розмовляли з президентом, дійшли до такого рішення. Другу частину сезону я тренуюся і граю за молодіжну команду, підтримую форму.
– Чого бракує, аби пробитися до основного складу?
– Мені всього вистачає, просто така ситуація трапляється з усіма. Не тільки зі мною так попрощалися. У всіх футболістів ближче до закінчення контракту немає ігрової практики в основному складі. Згадайте Головка, Гусіна, Белькевича, Шацьких та інших. Тож для мене це не стало несподіванкою, я знав, що так станеться. Підростає нове покоління хлопців, які повинні грати. Це футбол, їм потрібно давати шанс. Коли я прийшов у “Динамо” у 20-річному віці, мені теж давали дорогу, це звичайне явище. тренер має своє бачення, клуб – свою позицію. Я це давно зрозумів, і мене нічого не здивувало.
– Чи розмовляв ти про це із Сьоміном?
– Ні. Тренер узяв мене на збір, де я міг повноцінно підготуватися до сезону. За це я йому дуже вдячний. Це життя, нічого не поробиш.
– Є інформація, що тобою цікавиться бухарестський “Рапід”…
– Думаю, навряд. Вони вчора програли і скотилися на п’яте місце в чемпіонаті. Не думаю, що зможу їм допомогти.
– Чи правда, що ти мав нагоду перейти в київський “Арсенал”?
– Це на рівні розмов, нічого конкретного. Подивимося, що буде влітку, як зміниться ситуація, в якому я буду стані. Для мене немає різниці, в яку країну їхати. Яка пропозиція буде більше всього влаштовувати, ту й виберу. Зараз найголовніше, що мені дають виступати за дубль. Буду грати до кінця.
– Ігор Суркіс сказав, що “Динамо” для вас завжди відкрито. Не замислювалися в майбутньому повернутися в команду як тренер?
– Ні, я про таке поки не думаю. Рано, я хочу грати. Ще не встиг піти, а ви говорите про те, щоби повертатися.
