На відміну від Романа Толочка, старший тренер динамівців Олександр Хацкевич у розмові з кореспондентом Інформаційного центру ФК «Карпати» не приховував, що загалом він задоволений як діями своїх гравців, так і підсумковим результатом матчу.
– Юнаки змагалися з мужиками, можна так сказати. Адже у нас майже вся команда – це гравці 17-ти і 18-ти років, а це юнаки, це ще не молодь. А у Львові завжди важко грати, тим більше у «Карпат» кістяк разом грає вже напевне років три. А тут ще й вийшло на поле одразу троє досвідчених гравців основного складу. Так що нам було дуже важко. Ну а підсумок… Могли виграти господарі, але могли виграти і ми. Тому вважаю, що рахунок справедливий. Ми б’ємося за кожне очко. Можна сказати, в таких іграх ми мужніємо.
– У вас зі старту вийшло на поле вісім гравців 1993 року народження.
– Це ті гравці, які є у нас в команді. У нас немає хлопців ні 1992, ні 1991 року народження.
– А куди ж вони поділися?
– Ті хлопці, які є зараз, були, коли я весною прийшов у команду. По завершенні сезону ми будемо переглядати 1994 рік, який зараз грає у дитячо-юнацькій лізі. Так що наша команда стане ще більш молодою. А гравці 1992 і 1991 років народження грають за «Динамо-2» у першій лізі.
– Діями своєї команди ви задоволені?
– Я в принципі був задоволений грою хлопців і в другому таймі у попередній грі з «Шахтарем». А сьогодні нам не вистачило… Ні, не досвіду, це й так зрозуміло з огляду на вік гравців, а майстерності, перш за все технічної. А те, що ми зуміли у гостях взяти одне очко, поступаючись по ходу матчу, думаю, це вже добре.
– Разом з молоддю у цій грі грали досвідчені Гіоане та Маграо.
– Вони зараз тренуються разом з нами. Обоє виявили бажання їхати у Львів і грати. А коли у гравців є бажання грати, то це вже добре.
– У одному з недавніх інтерв’ю ви сказали, що Маграо не серйозно поставився до гри за молодіжну команду. Щось змінилося, у нього з’явилася мотивація?
– Тоді його якраз перевели з першої команди до нас. Напевно це було для нього важко в психологічному плані. Але тепер він з нами тренується і коли я його вчора запитав, чи він хоче грати, то почув у відповідь: «Так, я із задоволенням поїду на гру у Львів». Ще раз підкреслю, коли у людини є бажання грати – це здорово.
– Те, що поряд з зовсім ще юними футболістами грають такі дядьки, це їм йде на користь?
– Звичайно. Це ж і досвід, і десь вони їм підкажуть, а десь і «напхають». Бо хлопці ще в тому віці, коли вони й «напхати» один одному просто соромляться. Їм потрібно в когось вчитися усім складовим футболу.
– На вашу думку, необхідно, щоб в кожній лінії був такий собі дядько-наставник?
– Це було б добре, але в нас так не виходить. У нас грають лише ті, хто з нами тренується, кого до нас переводять з першої команди.
– Те, що команда знаходиться на дні турнірної таблиці, хлопців не пригнічує?
– Звичайно, ми б хотіли бути вище, але наразі ще не виходить. Адже фізіологію не обдуриш.
Інформаційний центр ФК «Карпати», www.fckarpaty.lviv.ua
Оригінал публікації http://fckarpaty.lviv.ua/ua/news/6374/page.html
