– Дали фору на перших секундах “Дніпру”, загнавши себе в критичну ситуацію. Але хлопці не опустили рук, працювали, створювали моменти. Пенальті, вилучення, штанги – моменти були в першому таймі. Зіграли гостро. Другий тайм вийшов гірше в плані гостроти, і нам не вдалося забити хоча б один гол.
– Чи не занадто емоційною була заміна Полянського?
– Це не емоційна заміна. Ця помилка повторюється у нього неодноразово. Якщо б я про це не говорив, можна було б не те, що закрити на це очі, але якось пропустити. А коли говориш людині про одне й те ж, а він ігнорує, я не міг залишити це без уваги. Добре увійшов Єзерський – він заспокоїв команду ззаду і зіграв надійно. Дуже шкода, що його знову нога турбує – ось це проблема.
– Коли у Зорі з’явиться штатний пенальтист?
– Я вам скажу з приводу 11-метрових. У Сілюка є його кут, в який він на тренуванні кладе 10 з 10-ти. І вчора ми відпрацьовували це, і позавчора. А сьогодні він взяв і поміняв кут. Пробив на зручній висоті для воротаря. Ну що тут скажеш?!
– Незабивна серія вже не турбує, а ріже душу вболівальника. Але забити можна, тільки коли б’єш по воротах …
– Я з вами згоден: якщо не загрожувати воротам, не заб’єш. Ми про це говоримо постійно, і самі гравці дуже хочуть забити. Не хочеться глибоко вдаватися в психологію, але питання серйозне, і хлопців треба якось розвантажити в цьому плані.