Михайло Кополовець зміг відквитати один м’яч
У футболі, як і в спорті загалом, на першому місці звичайно стоїть результат. Тим не менше сьогодні навіть незважаючи на прикру поразку «Карпат», вболівальники «зелено-білих» залишали стадіон, можливо, і в не найкращому настрої, але стовідсотково можна стверджувати, що він у них був насправді оптимістичний. Чому? Все дуже просто. По-перше, підопічні Олега Кононова у грі з одним із грандів українського футболу вкотре довели, що вони не лише прогресують у грі, а й хорошими темпами наближаються до лідерів Прем’єр-ліги. А по-друге, майже заповнені трибуни «України» стали не тільки свідками, а й учасниками справжнього свята футболу, яке сміливо можна назвати родзинкою Дня Львова.
28-ий тур. 07.05.2011, 16:00. «Україна», Львів. Аншлаг.
Похмуро. +7°С
Арбітр – Дмитро Жуков (Донецьк).
Асистенти арбітра: Едуард Карапетян (Тернопіль), Анатолій Свистун (Чернігів).
Резервний арбітр – Ярослав Козик (Мукачеве).
Делегат ФФУ – Олександр Тюрін (Харків).
Інспектор ФФУ – Василь Мельничук (Сімферополь).
«КАРПАТИ»: Богатінов, Ощипко, Балажіц, Б. Гомез, Петрівський, Голодюк, Ткачук, Кожанов (Кополовець, 72), Худоб’як, Батіста (Лукас, 57), Кочіш (Ґурулі, 86).
Запасні: Тлумак, Гірський, Ґодвін, Озарків, Тлумак.
Головний тренер – Олег Кононов.
«ДИНАМО»: Шовковський, Даніло, Бетао, Вукоєвіч, Попов, Шевченко (Кравець, 62), Мілевський, Гусєв, Єременко, Аїла, Зозуля (Гармаш, 71).
Запасні: Коваль, Алієв, Ель Каддурі.
Головний тренер – Юрій Сьомін.
Голи: Кополовець, 75 – Гусєв, 32, Вукоєвіч, 53.
Попередження: Кочіш, 41, Батіста, 54, Ткачук, 90 – Аїла, 45, Кравець, 77, Вукоєвіч, 87, Єременко, 90+4.
Поєдинок «Карпати» – «Динамо» розпочався о 16:00. Але заходи, які запланували спільно провести львівські та київські фанати, взяли старт ще о 12:00. Незважаючи на осінню погоду (схоже, організатори забули узгодити деякі питання з небесною канцелярією), кілька тисяч людей взяли участь у пішій ході від пам’ятника Шевченка на проспекті Свободи до місця проведення футбольного матчу, стадіону «Україна». Між іншим, спеціально для того, аби взяти участь у цьому заході, до львів’ян та гостей зі столиці долучилися їхні колеги по фанатському цеху з різних куточків України. Зокрема, серед учасників пішої ходи були фани з практично усіх областей Західної України, Дніпропетровська, Кіровограда, Одеси, Кривого Рогу і навіть Севастополя. Окрім піших фанів відвідати суперматч львів’ян та гостей столиці Галичини традиційно закликали і автофани, до яких цього разу приєднався на своїй автівці травмований центрфорвард «Карпат» Сергій Кузнецов.
Усі довколаігрові заходи – це звичайно цікаво і про них можна говорити багато. Але все ж таки головною подією залишається власне сам матч. Тим більше, що ні в кого не було жодних сумнівів, що зустріч буде цікавою, безкомпромісною і видовищною. Адже команди свої основні завдання в чемпіонаті вже практично виконали, а тому в особистому принциповому протистоянні і карпатівці, і динамівці при заповнених трибунах гратимуть розкуто і всім серцем. Так зрештою воно й вийшло. Але давайте про все за порядком.
Перед поєдинком у «Карпат» були серйозні кадрові проблеми. Через дискваліфікацію не могли взяти участь у грі Мілошевіч, Федецький і Зеньов. Тож цього разу «зелено-білі» з перших хвилин вийшли на поле в такому складі: у воротах Богатінов; в обороні Петровський, як і тиждень тому, замінив Федецького на правому фланзі, зліва – Ощипко, а в центрі Борха і Балажіц, який Замінив Мілошевіча. Пару опорників склали Ткачук та Голодюк, а трійку креативних хавбеків – Худоб’як, Кожанов і Кочіш. Вдруге поспіль на вістрі атаки грав Батіста.
Натомість у киян з причини перебору «гірчичників» не міг допомогти своїм партнерам кращий снайпер команди Ярмоленко. А через травми у Юрія Сьоміна були певні проблеми ще й у лінії захисту. Тож цього разу пару центральних захисників склали Бетао та Юссуф, по краях розташувалися Попов та Сілва – відповідно зліва і справа. Єременко з Вукоєвічем грали у центрі півзахисту, а по краях – Гусєв (зправа) і Зозуля (зліва). Попереду дует форвардів – Шевченко та Мілевський. А місце у воротах зайняв капітан команди Шовковський.
«Карпати» почали гру дуже активно і одразу дали зрозуміти, що шукатимуть щастя виключно біля воріт гостей. Щоправда у діях «зелено-білих» неозброєним оком на початку була помітною певна нервозність, яка призводила до необов’язкових помилок перш за все технічного характеру. Напевно, це було наслідком величезного бажання зробити подарунок львів’янам до Дня міста. Та як би там не було, але вже на перших хвилинах карпатівці подали два кутових, а Кожанов пробив по воротах Шовковського – м’яч рикошетом від Кочіша пішов за межі поля.
Втім, динамівці доволі впевнено відбили стартовий натиск господарів, після чого вже самі перейшли до активних атакувальних дій. Спочатку, як і «зелено-білі», «біло-блакитні» подали два корнери поспіль, а на 13-й хвилині створили супергольовий момент. Єрьоменко пасом врозріз вивів Шевченка сам-на-сам з Богатіновим, але форвард влучив у каркас воріт. М’яч відлетів знову до Андрія, але його другу спробу вразити ворота заблокував Балажіц.
Підопічні Олега Кононова на це відповіли хитрим розіграшем штрафного удару на 16-й хвилині. Кожанов підступно закрутив м’яча на Батісту і бразилець головою розстрілював ворота з кількох метрів. Однак лайнсмен зафіксував доволі сумнівний офсайд. А ще за три хвилини партнери у контратаці вивели на ударну позицію Гусєва. Олег справа увірвався в карний майданчик «Карпат» і потужно пробив. Але удар у нього не вийшов – в останній момент кругли по-зрадницьки «звалився» з ноги і полетів, висловлюючись термінологією стрілків, у молоко.
Кияни й надалі грали другим номером, розраховуючи на швидкі контратаки. А от «Карпати» намагалися прорвати оборону суперника за рахунок контролю м’яча і розіграшу багатоходових комбінацій. Однак гості в захисті грали досить щільно і господарям важко було вивести когось з партнерів на забійну позицію. Тому по-більшості «зелено-білі» створювали напівмоменти. Втім, нічого небезпечного не несли в собі і контратаки динамівців. Але їм на 32-й хвилині таки вдалося забити гол. Причому нічого оригінального для цього їм придумувати не знадобилося. Даніло Сілва виконав елементарну передачу верхом з правого флангу в центр штрафного майданчика. Першим на м’ячі стовідсотково мав бути наш центральний захисник Балажіц. Мав, але не був… Чому? Після гри Грегор у розмові з автором цих рядків розповів, що вони з Богатіновим не порозумілися в тому епізоді. Він почув команду від Богатінова, що той грає на виході, а тому й не вступав у боротьбу за м’яч на другому поверсі. А виявилося, кіпер кричав, що перший м’яч його, тобто Грегора. Тож Гусєву, якому ніхто не перешкоджав, залишалося лише підставити голову і м’яч залетів у праву «шістку» воріт, а Богатінов у відчаї впав на газон – 0:1.
Пропущений гол, напевне, не підняв настрою «Карпатам», але й психологічно їх також не зламав. Гравці вже традиційно для подібних ситуацій повелися як справжні професіонали і продовжували гнути у грі свою лінію. Вже на 34-й хвилині Шовковський лише ціною ушкодження у ближньому бою з Батістою врятував свою команду від неприємностей. А ще за дві хвилини після прострілу низом від лицьової лінії з лівого флангу Ощипка Кочіш пролетів повз м’яча. А найкращий момент відновити рівновагу в рахунку ще до перерви підопічні Олега Кононова мали на 45-й хвилині. Худоб’як з правого флангу подав у карний, а Батісти зміг по діагоналі переправити м’яча у вільну зону, куди набігав Ощипко. Киян від голу врятував досвід Шовковського. СаШо миттєво кинувся на перехоплення і хоча не встиг першим до м’яча, зрізав кут обстрілу і Ощипко з лівої пробив вище поперечки.
У перерві всі присутні на стадіоні стали свідками чергового подарунка «Карпатам» від фанатів, які вивісили солідних розмірів полотнище на сітці перед фан-сектором. На ньому з однієї сторони було зображено опозиційний герб Білорусії, якого не визнає президент країни Лукашенко та його прибічники і напис «Кононов Олег Георгійович», а з іншої – герб «Карпат» та напис «Почесний громадянин Львова». А посередині – портрет самого Олега Кононова у вишиванці.
Схоже, полотнище надихнуло гравців «Карпат» і вони з перших хвилин другого тайму закрили «Динамо» на його половині поля. Господарі дуже добре контролювали м’яч і багато комбінували, намагаючись наблизитися до воріт Шовковського. Однак оборона гостей діяла дуже щільно і дисципліновано, а карпатівцям бракувало гострого останнього пасу. Щоправда «зелено-білі» заробили кілька досить перспективних штрафних ударів, але ними скористатися як слід також ніяк не виходило.
За такої гри другий гол киян був абсолютно не логічним, але він таки стався. Причому знову, вже п’яту гру поспіль, у «Карпат» є далеко не безпідставні претензії до суддів. Цього разу «зелено-білі» постраждали через неузгодженість дій лайнсмена і арбітра в полі на 53-й хвилині. Відбивши чергову атаку господарів, гості перевели м’яч на правий фланг своєї атаки, де ним заволодів Гусєв. Автор першого голу в матчі довгою діагоналлю перевів круглого на Шевченка, який був у п’ятиметровому офсайді, що чітко підняттям прапорця й зафіксував асистент арбітра. Шева виключився з гри, а разом з ним зупинилися практично й усі карпатівці. Продовжували гру лише двоє гравців – воротар «Карпат» Богатінов і опорник «Динамо» Вукоєвіч. Вони обоє майже одночасно зрозумівши, що арбітр в полі не відреагував на сигнал лайнсмена, кинулися до круглого, якого так і не торкнувся Шевченко. Першим у цьому спринті був Богатінов, але він припустився елементарної технічної помилки – не влучив по м’ячу. І Вукоєвічу залишалося лише перекинути круглого через захисника «Карпат» у пусті ворота. З завданням для гравця будь-якої дитячої команди футболіст збірної Хорватії впорався без проблем – 0:2.
Так, гол забив Вукоєвіч, але на 99 відсотків – цей м’яч є заслугою Шевченка, який зумів «розвести» в такий спосіб не лише арбітрів, а й майже всіх карпатівців. А окрім того, ми ще раз побачили, як по різному нову трактовку так званого пасивного офсайду розуміють судді. До речі, Юрій Сьомін після матчу розповідав, що подібні комбінації його команда спеціально готує на тренуваннях. Напевно, тепер цей варіант розвитку атаки візьмуть на озброєння й інші команди…
Що приємно вразило, це той факт, що за рахунку 0:2 жоден з вболівальників, як це майже завжди було раніше, не піднявся з свого місця і не пішов додому. Навпаки, трибуни ще більш активно почали гнати «Карпати» вперед. За такої підтримки «зелено-білі», які і так вирізняються своїми бійцівськими якостями, аж ніяк не могли зламатися психологічно.
Почав вносити корективи у гру і Олег Кононов. Спочатку він замінив на Лукаса Батісту, який дуже вже завівся з суддями через другий гол і отримав за це «гірчичник». А на 72-й хвилині на поле замість Кожанова вийшов Кополовець. І вже за якихось три хвилини господарі відіграли один м’яч, а його автором став саме 18-й номер нашої команди. Михайло, отримавши м’яча на підступах до карного від Кочіша, першим дотиком прокинув собі його під удар і метрів з 18-ти смачно приклався з лівої – круглий з невеликим рикошетом від торсу Ощипка приземлився за спиною Шовковського у сітці воріт «Динамо». 1:2 і 15 хвилин до фінального свистка – більш ніж достатньо для того, аби принаймні зрівняти рахунок.
Треба віддати належне нашим хлопцям – вони робили все можливе, щоб потішити трибуни ще одним голом. Звісно, коли ти відчайдушно йдеш вперед, то десь оголюються тили і суперник отримує гарні шанси для проведення швидких контратак. Подібне відбувалося і в заключній частині нинішнього матчу. Динамівці не раз вискакували двоє проти одного, або троє проти двох. Однак кожен раз карпатівці, незважаючи на чисельну меншість при захисті своїх воріт, не дозволяли гостям розіграти зайвого гравця в атаці. Показовим у цьому плані був момент, коли після подачі кутового «Карпатами» кияни перехопили м’яча і двоє динамівців вибігли у контратаку, а проти них залишився лише Кополовець. Але Михайло наочно довів, що вміє не лише забивати і грамотно обрав момент, аби відібрати круглого у суперника і тим самим ліквідувати потенційно небезпечну атаку.
Тиск і то дуже серйозний, як зізнався після матчу Шовковський, тривав на ворота гостей до самого фінального свистка. Але динамівці таки втримали переможний рахунок і тим самим юридично оформили друге місце в чемпіонаті і путівку в кваліфікацію Ліги чемпіонів.
До речі, арбітр до основного часу гри компенсував лише чотири хвилини, хоча було проведено п’ять замін, довго тривали дебати по голу Вукоєвіча і кілька разів на полі надавали медичну допомогу футболістам.
Втім, рахунок 1:2 не вплинув на реакцію вболівальників на гру «Карпат». Щойно Дмитро Жуков дав свисток про закінчення матчу, трибуни стоячи дякували своїй команді за гру. Але й карпатівці не поспішали йти у роздягальню. Разом з тренерами та всім персоналом команди гравці одягнули вишиванки і відправилися до фан-сектора подякувати за підтримку та разом з усіма вболівальниками кілька хвилин посвяткувати. І як правильно зауважив після гри Олег Кононов, команда, незважаючи на величезне бажання і віддані всі сили, хоча й не змогла подарувати львів’янам перемогу над «Динамо» в День міста, але свято футболу вона своєю грою аж ніяк не зіпсувала. За це «зелено-білі» й отримали оплески від трибун після закінчення матчу.
СТАТИСТИКА МАТЧУ
«Карпати» (Львів) – «Динамо» (Київ)
- Гольові моменти: 5 (2) – 5 (2)*
- Удари в рамку воріт: 3 (1) – 5 (2)
- Удари повз ворота: 4 (2) – 2 (1)
- Заблоковані удари: 2 (1) – 2 (1)
- Простріли і навіси: 6 (3) – 4 (2)
- Штанги: 0 (0) – 1 (1)
- Кутові: 3 (2) – 6 (4)
- Офсайди: 1 (1) – 7 (2)
- Фоли: 15 (9) – 18 (8)
* – показники першого тайму
Інформаційний центр ФК «Карпати», www.fckarpaty.lviv.ua
Фото: © ФК «Карпати»
Оригінал публікації http://fckarpaty.lviv.ua/ua/news/6375/page.html
