– Ви розмовляєте українською?
– Ні, тільки російською небагато. “Чут-чут” (сміється)
– А як вам взагалі живеться в Україні?
– Дуже добре. Мені подобаються українці, я легко знайшов з ними спільну мову і адаптувався. Тут ти можеш робити покупки, вечеряти в ресторані і до тебе ніхто не буде приставати з питаннями кожні 5 хвилин. Правда, я тут вже 6 років, так що може прийти час змін…
– Ви вже думали про місця продовження кар’єри?
– Якщо ти заграв в Україні, то вважай, що готовий виступати де завгодно. Ти скрізь знайдеш своє місце. Особисто мені завжди імпонував італійський футбол. “Рома”, “Ювентус”, “Інтер”, “Мілан”… Вся ця підтримка, атмосфера неймовірно приваблює.
– А як щодо Франції?
– О, так! Я стежу і за титулованим “Ліоном”, і за ПСЖ, в якому грали Роналдіньо і Раї, за “Марселем” з його вболівальниками, за “Ліллем”, який повинен стати чемпіоном у цьому році…
– Пам’ятаєте Брандао? У “Марселі” його нещадно критикували…
– Правда? Він так багато віддав “Шахтарю”… Справжній боєць. Його статистика говорить сама за себе.
– Нещодавно у нього почалися неприємності після того, як його звинуватили у згвалтуванні…
– Я чув про це, але не хочу говорити на цю тему.
– У “Шахтарі” ви переважно спілкуєтеся зі співвітчизниками, чи не так?
– Наші бразильці діляться на дві групи – одружені і неодружені (сміється). Я належу до першої категорії. Ми часто запрошуємо один одного на спільні обіди, а також організовуємо євангелістські вечора.