– Я скажу кілька слів про гру і для журналістів підведу короткий підсумок усієї першості.
Сьогодні я дав собі слово сидіти спокійно і не заважати футболістам грати – вони мене попросили про це. Я радий, що мені це вдалося.
В цілому, наша команда ні в чому не поступалася супернику. Хіба що трохи повільніше грали. Але атакували багато. Натомість пропускали багато контратак. Могли нам забити більше, але з іншого боку, забий Павлов свій 100-відсотковий момент за рахунку 1:2, все могло б скластися інакше. Було б 2:2, і “Волинь” була б у десятці.
А потім трапився цей прикрий рикошет. Взагалі сьогодні було важко. Рамон і Бабир грали на уколах. У першому таймі зробили дві вимушені заміни – у Гошкодері струс мозку, у Стевіча проблеми з лівою ногою. Такі сьогодні у нас виникли проблеми.
Але, як один з керівників клубу, можу сказати, враховуючи усі обставини, слід вважати, що ми виступили пристойно. 11-е місце – серйозний результат. Єдина проблема, що вдома грали погано, втративши 27 очок. Це дуже погано. А так я вдячний хлопцям, що вони змогли набрати цих 34 очка. Тому що ми 5 років тому ми вилітали з 33 очками.
У нашої команди був потенціал зайняти шосте місце після п’ятірки провідних команд. Ми були у кількох кроках від цього резултату. Але за ходом першості у нас виникло чимало органїізаційних проблем. І буквально на попередній матч у Київ команда взагалі могла не поїхати. Ми шукали кошти на виїзд. Мені важко було знайти якусь мотивацію для них. Тому такий великий рахунок і така безвольність була.
Але за що ми можемо їх сварити? Це ми не створили їм належних умов. нині футболіста не можна ображати, якщо вони професіонали, а ми професійний клуб. Ситуація наступна – нині ми йдемо на перерву, чемпіонат скінчився, а видати зароблені гроші не можемо, преміальні і заробітну плату за три місяці. Щоб ми не говорили про патріотизм минулих десятиліть, нині він уже не працює. Існує регламент, який потрібно виконувати.
– Хто залишить команду і які плани на міжсезоння?
– Я вже мав зустріч з президентом клубу, надав йому план підготовки. У ньому розписано, де будемо готуватися і коли. 12 червня ми плануємо зібратися. Два-три дні виділимо на медобстеження, тестування. 16, 17, 18 плануємо провести три матчі з молодіжним складом бразильського клубу “Коринтіанс”. А потім збираємося провести 13-денний збір поблизу Сімферополя – там ми готувалися до гри з “Іллічівцем” цього року. Я добре обстежив місцевість – усе є для підготовки: і гори, і гарні поля.
До 25 травня ми могли б придбати двох гравців рівня національних збірних. Я вже домовився – агенти чекають. Це дуже серйозні футболісти. Нам пропонують їх тому, що у “Волині” гравці не деградують, а навпаки розвиваються. Але якщо до 25-го ми це питання не закриємо, то знову втратимо можливість придбати виконавців топ-класу. Маємо на прикметі ще трьох футболістів із західних клубів.
Мова не йде про мільйонні придбання. Це гравці вартістю до півмільйона. Ну і ще, можливо, візьмемо кількох бразильців, які приїдуть грати з нами. Якщо ще один серйозний учасник наших фінансових потоків повернеться і віддасть те, на що ми розраховували, може вийти непогано. Бо цей сезон ми вистояли чисто на підтримці Василя Столяра і за рахунок трансферів. Прикро, якщо вкотре втратимо можливість серйозно підсилитися. Тоді доводиться набирати футболістів нашвикоруч, а гра потім не клеїться.
Якщо цей кращий варіант не спрацює, будемо працювати в іншому напрямку. Наші селекціонери зараз розбіглися по клубах першої ліги. Дивляться там усе, що є найкраще. Плюс у нас лишиться відсотків 70 тих футболістів, які є сьогодні. Але конкретно я не можу сказати, з ким ми підпишемо контракт. Це складно зробити. Бо, щоб підписати новий контракт, потрібно розрахуватися за своїми зобов’язаннями.
Знаю, що є пропозиції у Сімініна, Лопеса, Павлова. Будем цим теж займатися. Можливо когось треба продати, щоб пережити складний період для клубу. Гошкодеря у нас в оренді – цей піде. Якщо знов безкоштовно дадуть – візьмемо. Бутко, напевно, піде. Тим більше, “Іллічівець” залишився. Загалом, у нас зараз є команда на 8-14 місця. Але без грошей їм буде важко бігати.
Тому я попередив керівництво клубу, що ні одного нового футболіста не братиму, доки не розрахуємося з нашими. Вони заслужили.
Приємно, що Василь Столяр зустрівся з міським головою Миколою Романюком і Борисом Клімчуком і знайшов з ними спільну мову. Вони готові нас підтримувати і шукати спільні теми для розвитку футболу.
– То ви залишитесь?
– Будемо вирішувати. Розумієте, професійний клуб не колектив фізкультури. Тут потрібні умови. Я вже не кажу для тренерів, головне мотивувати футболістів. Щоб можна було нормально керувати. Амбіції є серйозні, але для цього за плечима має бути нормальна фінансова база. Але я, як завжди, сподіваюся, що усе буде нормально.
– у Стевіча травма серйозна?
– Думаю, так. Я одразу ж до нього підійшов, нога розпухла. Він хороший хлопець. Я попросив його лишитися, але попередив, що гроші будуть пізніше. Він сказав. що вірить мені, але хотів злітати додому до сім’ї – у нього нещодавно дочка народилася. Саша казав, що постарається не травмуватися, а вдома старатиметься займатися індивідуально, бігати. Не дай Бог, проблеми з “ахілом”, тоді на півроку можемо його втратити.
– Що з Іссою?
– Будем вирішувати. За ним ходять серйозні гроші. У нього дорогий контракт. Будемо шукати клуб. Якщо ніхто не візьме, напевно, дамо вільного агента. В Ісси серйозна психологічна проблема. Він у нас лише деградує, тому так багато і почав помилятися.
