«З кожним роком ми стаємо сильнішими»

Якраз перед відльотом карпатівської делегації до табору національної збірної України, нападник «Карпат» Денис Кожанов став батьком. Дружина Оля подарувала йому доньку, яку назвуть Каріною. Карпатівець каже, що це ім’я було вибране заздалегідь. Вага дівчинки 2 кілограми 900 грамів, а зріст – 50 сантиметрів. Після привітань, які розривали телефон Дениса, він разом з Артемом Федецьким та Ігорем Худоб’яком вилетів до Києва. Тож розмова з Кожановим напрошувалася сама собою. Окрім нового кроку в сімейному житті, він зробив ще й вагомий футбольний крок. Зокрема в тому, що став кращим бомбардиром «зелено-білих» у минулому чемпіонаті.

– Твоя голова здатна відображати події на тренуваннях та теоретичних заняттях?
– Все нормально. Я намагаюся встигати і за усім, що відбувається в збірній, і за подіями у Львові. Ясно, що мені дуже хочеться додому, побачити маленьку і побути з дружиною. Але я тримаюся, тренуюся і викладаюся. Сім’я – сім’єю, але є ще й робота, а збірна це взагалі почесний обов’язок. Дружина знала, за кого заміж іде (сміється). Тому треба ще зовсім трішки почекати і потерпіти. Просто так випало, що дитина народилася саме тоді, коли я вже збирався їхати до збірної.

– Як часто телефонуєш дружині?
– Оля наразі ще в лікарні, тому я дзвоню їй дуже багато разів на день. Тільки-но з’являється хвилька вільного часу, відразу ж намагаюся з нею поговорити. Цікаво, як почувається наша дитина.

– Хто допомагатиме дружині, поки тебе не буде?
– Її батьки. Мої наразі ще в Донецьку, незабаром приїдуть.

«Перші враження від Блохіна позитивні»

– Як пройшли перші дні в збірній?
– Непогано. Вже зібралася уся команда, всі повноцінно тренуються та готуються до двох товариських матчів з серйозним налаштуванням.

– Які перші враження від роботи з новим тренером збірної Олегом Блохіним?
– Він приємний чоловік і хороший спеціаліст. Тренування доволі цікаві. Тому наразі можна сказати, що враження від нього позитивні.

– У тебе була з ним індивідуальна бесіда?
– Ні, таких не було ні в кого. Ми спілкуємося всі разом. Тренер відразу ж заявив, що ми маємо виходити на поле і грати за герб країни, за саму країну і за наших уболівальників. Про те, хто гратиме в якому матчі і проти якої збірної, розмов наразі не було.

– З ким поселився в кімнаті і як далеко від вас перебуває Олег Голодюк, який готується у складі молодіжної збірної?
– Олега в Кончі-Заспі нема. Молодіжка готується до Євро в іншому місці. А на базі ми живемо утрьох з Ігорем Худоб’яком та Артемом Федецьким.

«Переграв би матч проти «Севастополя»

– Поговоримо про «Карпати». Як оціниш весняну частину сезону?
– Я вважаю, що вона пройшла вдало для нас. Спробую аргументувати свою позицію тим, що ми гарантували собі єврокубки за кілька турів до кінця чемпіонату. Тобто завдання-мінімум ми виконали достроково. Так, у нас була можливість зачепитися за боротьбу й за вищі місця, але для цього треба було обігравати «Металіст» на виїзді, що нам майже вдалося, і «Динамо» вдома, що нам не вдалося. Але попри це, я вважаю, що ми виступили гідно та добре.

– А ти не вважаєш, що дострокові єврокубки зіграли з командою злий жарт, що в заключних поєдинках «Карпати» грали не на повну силу?
– Не думаю, що було саме так. Зрештою, у нас такі ігри були, де розслаблятися у будь-якому випадку не можна було. Взяти хоча б матч проти «Ворскли». Були матчі, де у нас не все вдавалося – іноді таке трапляється. У Донецьку, коли ми грали проти «Металурга», команда не розслабилася. Фарт зіграв за нашого суперника. Три швидкі голи будь-кого виб’ють з колії. Тоді нам просто не пощастило.

– Якби була така можливість – який матч весняної частини ти б хотів переграти?
– Мабуть, поєдинок зі «Севастополем». Ми знали, що кримчани серйозно налаштовуються на домашні ігри. Після тої гри говорили про нашу недооцінку «Севастополя». Я не погоджуюся. Можливо, мав місце факт недоналаштування, але не недооцінки. От за це ми і поплатилися. Але програли ми не через те, що кримчани так добре грали. Ми показали не притаманну собі гру. І знову ж таки, їм трохи пощастило в моментах з голами. Особливо це стосується першого м’яча.

– Чи можна сказати, що цей чемпіонат «Карпати» провели гірше за попередній, оскільки набрали менше очок?
– А як щодо того, що минулого чемпіонату ми грали лише на внутрішньому рівні, а у цьому мали повноцінну єврокубкову кампанію, яка закінчилася лише взимку? Я хочу сказати, що ми у жодному випадку не провели гірший чемпіонат. Просто ще у першому колі недобрали чимало очок – саме через те, що грали на два, а часом і на три фронти. З кожним роком ми стаємо сильнішими.

«Зупинятися не буду»

– Минулого року ти став кращим асистентом команди в чемпіонаті (15 гольових передач), зараз – бомбардиром (7 голів). Що краще?
– Приємне і перше, і друге. Головне – приносити користь команді. А вже хто забиває чи віддає передачу – то справа другорядна, аби вона йшла на користь. Чи сподівався я, що стану кращим бомбардиром? Чесно, не сподівався. Справа в тому, що я рідко забиваю. У цьому чемпіонаті забив трохи більше, ніж завжди.

– Була якась внутрішньокомандна боротьба за перше місце у списку бомбардирів?
– Та ні, думаю, це розваги для центральних нападників.

– До чого будеш прагнути в наступному сезоні?
– Зупинятися на досягнутому не буду – це точно. А там як вийде. Треба додавати і рости.

– На носі єврокубки. Якими є твої територіальні побажання? Хотів би поїхати в гості до команди з далекої і невідомої країни чи краще кудись до сусідів?
– Географічний принцип для мене значення не має. Головне, щоб «Карпати» пройшли якомога далі. Думаю, що краще піти на наростаючій – так, як минулого року.

Інформаційний центр ФК «Карпати», www.fckarpaty.lviv.ua

Оригінал публікації http://fckarpaty.lviv.ua/ua/news/6522/page.html

Author: Іван Муженко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *