Голосування на звання найкращих захисників буде доволі своєрідним і зі своїми правилами. Оскільки ми обираємо збірну сезону, то маємо визначитись із найсильнішими футболістами по конкретних позиціях. Отже, в цьому опитуванні ми оберемо найкращого правого та лівого оборонців, а також двох центрбеків. В цілому в номінацію редакція “ФУТБОЛУ 24” відібрала 14-х гравців – чотирьох лівих захисників, п’ятьох правих і шістьох центральних
Ліві оборонці:
Разван Рац
Для співвітчизника головного тренера “Шахтаря” сезон видався неоднозначним, а головне – нестабільним. Основною причиною, швидше всього, стало зниження вимог до себе. Грав епізодами гірше свого звичного рівня, протягом сезону не раз ходили чутки про його відхід з команди. Наприкінці чемпіонату взагалі поступився місцем в основі Шевчуку. Та все ж Разван залишається головним претендентом стати знову найкращим лівим захисником, оскільки конкуренцію йому можуть скласти як в команді, так і в чемпіонаті, небагато футболістів його амплуа.
Віталій Денісов
“Відпахав” осінню частину сезону на “п’ятірку з плюсом”. За працьовитістю і кількістю обсягу роботи, яку виконує, був далеко попереду того ж Раца. Однак Віталія травма підкосила, до того ж на його місце прийшов взимку Іван Стрініч, який з перших ігор почав демонструвати феноменальний футбол, але також скоро “зламався” і Денісов повернувся до основного кладу. Хоча виступав вже не так яскраво, як восени, та все ж…
Горан Попов
Прийшов в “Динамо” минулого літа за ініціативи Газзаєва. В першій половині сезону, ще за каденції “свого тренера” в основу не попадав, грав сіренько. По відході Валерія Георгійовича з команди, на Попову поставили хрест. Однак Сьомін вдихнув у македонця нове життя і він став одним з ключових виконавців “Динамо” навесні. Гра Горана викликала жвавий інтерес до його персони збоку “Фіоернтини”.
Даніло Авелар
Розповідь про те, як звичайний бразильський універсал, якому не знаходилось місця в складі львівської команди, став основним лівим захисником і взимку перейшов до “Шальке”. Так, це стосується карпатівця Авелара. За своєю природою гравець атакувального плану, він змушений був грати там, де йому довірив місце Олег Кононов (через травму Ощипка) – зліва в обороні. Проте Даніло частенько забував про свою позицію і постійно “ходив” у напад, через що в “зелено-білих” виникали труднощі в захисник редутах. Але гру Авелара помітили в Німеччині і взимку на правах оренди він перейшов у “Шальке”, де також провів кілька непоганих ігор і отримав схвальні відгуки спеціалістів та журналістів. Та схоже на все, що в новому сезоні Авелар знову тішитиме своєю грою українських вболівальників. От тільки на якій позиції – не зрозуміло, адже за час відсутності Даніло, до основи повернувся Ощипко.
Центральні захисники:
Ярослав Ракицький
Гравець молодіжної збірної України виріс не тільки в гравця основи “Шахтаря” і національної команди, але і в футболіста, яким цікавляться європейські топ-клуби. Гру Ракицького відзначають усі – від українських експертів та вболівальників до європейських, від президентів клубів до тренерів. Ним захоплюються Гвардіола та Венгер і гордиться Ахметов. Адже Ракицький завжди боєць на полі і викладається на 200 відсотків у будь-якому турнірі – в чемпіонаті, в кубку і в Лізі чемпіонів. Йому лишень 21 рік, але авансів він отримав чимало. Що найголовніше – заслужених аванісів.
Дмитро Чигринський
Зв’язка центрбеків Чигринський-Ракицький є, мабуть, найсильнішою в Україні і однією з найстабільніших в Європі. Після повернення з “Барси” Дмитро не почав ставити себе вище інших і заграв на своєму потужному рівні. Шкода лиш, не вдалось йому взяти участь в матчах проти “Барси”, можливо і результат протистояння був би іншим.
Андрій Русол
З приходом у збірну цілого ряду нових оборонців добротного рівня, капітан “Дніпра” якось залишився поза полем зору тренерів. Але в рідній команді Андрій залишається невід’ємною частиною і заміну йому знайти складно.
Мілан Обрадовіч
Згодні, “Металіст” провів жахливий сезон в плані оборонної гри. Але провина в цьому Мілана була мінімальною. Більшу частину сезону Обрадовіч провів з капітанською пов’язкою через травму Горяїнова (і повністю справився зі своїми функціями), були проблеми і з пошуком його партнера в центрі оборони, адже Папа і Березовчук грали зовсім невпенено через свою надмірну травматичність.
Володимир Єзерський
Без Єзерського “Зоря” могла розпочати новий сезон у першій лізі. Але на щастя луганського клубу, у 34-річного захисника “Зорі”, який напередодні чемпіонату підписав повноцінний контракт з луганчанами, відкрилось друге дихання. Як і його досвідчений колега Ігор Шуховцев, Володимир як старший партнер, вів постійно за собою молодих одноклубників. Коли у них не все виходило – біг вперед і забивав сам. Якби не травми, став би головним гвардійцем команди. А так, на його рахунку 20 матчів і три голи.
Тарас Михалик
Михалику, схоже до Єзерського, хороший сезон зіпсували травми, які затероризували футболіста в другій половині чемпіонату.
Праві захисники:
Даріо Срна
Справжній капітан чемпіона України. Увійшов до збірної команди Ліги чемпіонів. Лідер “Шахтаря” на цей момент за всіма показниками.
Крістіан Вільягра
Одне з найцінішших придбань “Металіста” за останній час. Намагався встигати і в атакувальних діях, і в оборонних. Але все ж не вистачало десь рівності і яскравості виступів.
Артем Федецький
Міг би Артем сидіти на лаві запасних “Шахтаря” і спостерігати за блискучою грою Срни. Однак пішов Федецький в оренду у “Карпати”, де став одним з лідерів команди, там же отримав і виклик в національну збірну. Один з героїв “Карпат” минулого сезону, часто несподівано опинявся на позиції центрфорварда. Один з таких випадків вивів “зелено-білих” до групової стадії Ліги Європи.
Богдан Бутко
Ще один гравець, права на якого належать “Шахтарю”. Та благо, дає можливість донецький клуб своїм футболістам отримати ігрову практику в інших командах. Так, Богдан Бутко став ключовим виконавцем “Волині” і одним з головних виконавців молодіжної збірної. Богдан Бутко – це сьогодення і, сподіваємось, майбутнє українського футболу. У Срни є хороша зміна, безперечно.
