Дячук-Ставицький: Усе під­ко­ре­но ви­щій лі­зі, а ін­ших ла­нок фут­бо­лу в Ук­ра­ї­ні не­має

Вис­туп мо­ло­діж­ної збір­ної Ук­ра­ї­ни на чем­пі­о­на­ті Єв­ро­пи в Да­нії наш­тов­хує на не­ве­се­лі роз­ду­ми. У ко­ман­ді Пав­ла Яко­вен­ка зіб­ра­но всіх най­пер­спек­тив­ні­ших мо­ло­дих грав­ців кра­ї­ни. Але са­ма гра “си­ньо-жов­тих” по­ка­за­ла – пер­спек­ти­ви в нас не­має. Про си­ту­а­цію в ук­ра­їнсь­ко­му фут­бо­лі че­рез приз­му вис­ту­пу мо­ло­діж­ки на Єв­ро-2011 чи­тай­те в ін­тер­в’ю із зас­лу­же­ним тре­не­ром Ук­ра­ї­ни Юрі­єм Дя­чу­ком-Ста­виць­ким.

– Юрію Ми­хай­ло­ви­чу, пе­ред Єв­ро-2011 ба­га­то бу­ло роз­мов сто­сов­но си­ли на­шої мо­ло­діж­ки, чи­ма­ло фа­хів­ців про­ро­ку­ва­ли “си­ньо-жов­тим” міс­це на п’є­дес­та­лі. А в ре­зуль­та­ті та­ке фі­ас­ко…

– Звер­ніть ува­гу, у по­пе­ред­ні ро­ки у на­шій мо­ло­діж­ці гра­ли фут­бо­ліс­ти з пер­шої, дру­гої лі­ги. А в цьо­му скли­ка­ні прак­тич­но усі з Прем­’єр-лі­ги. На пі­до­піч­них Пав­ла Яко­вен­ка, справ­ді, бу­ли ве­ли­кі спо­ді­ван­ня, дех­то мав під­си­ли­ти на­віть на­ці­о­наль­ну ко­ман­ду. А в ре­зуль­та­ті во­ни у сво­їй гру­пі по­сі­ли ос­тан­нє міс­це, вза­га­лі вис­ту­пи­ли в по­рів­ня­ні з усі­ма учас­ни­ка­ми Єв­ро-2011, най­гір­ше. При­чи­ну нев­да­чі пот­ріб­но шу­ка­ти не у збір­ній, а в роз­вит­ку ди­тя­чо-юнаць­ко­го фут­бо­лу в Ук­ра­ї­ні.

– Чо­му так?

– Усе вза­є­мо­пов­’я­за­но. У на­ших ко­ман­дах чи­ма­ло ле­гі­о­не­рів, за ви­нят­ком ки­ївсь­кої “Обо­ло­ні”, всі клу­би зас­мі­че­ні іно­зем­ця­ми. Чи­ма­ло ле­гі­о­не­рів не від­по­ві­да­ють рів­ню на­шо­го еліт­но­го ди­ві­зі­о­ну.  І, на жаль, не­має при­рос­ту мо­ло­дих ук­ра­їнсь­ких фут­бо­ліс­тів. Чо­му? Ви по­ди­віть­ся яких грав­ців на­би­рає Се­мен Аль­тман у сім­фе­ро­поль­ську “Тав­рію” – Во­ло­ди­ми­ра Єзерсь­ко­го, Сер­гія На­за­рен­ка, Мак­си­ма Ка­лі­ні­чен­ко. Тоб­то, фут­бо­ліс­тів, яким уже по 30 ро­ків, або по­над 30. Аль­тман зро­бив став­ку на дос­від­че­них ви­ко­нав­ців, які ще рік-пів­то­ра пог­ра­ють і да­дуть ре­зуль­тат. А з мо­лод­дю пра­цю­ва­ти ри­зи­ко­ва­но. Та й не­має в нас пер­спек­тив­них грав­ців, ос­кіль­ки роз­ва­ле­на ро­бо­та ДЮСШ. Не бу­ду­ють­ по­ля для ди­тя­чо-юнаць­ких шкіл, зреш­тою, са­ма кіль­кість ДЮСШ різ­ко змен­ши­ла­ся, так са­мо і ді­тей, які зай­ма­ють­ся фут­бо­лом, ста­ло мен­ше. То­му, зва­жа­ю­чи на те, що ма­те­рі­аль­но-тех­ніч­на ба­за ди­тя­чо­го фут­бо­лу в Ук­ра­ї­ні, м’я­ко ка­жу­чи, по­га­на, то звід­ки ма­ли би бра­ти­ся та­ла­но­ви­ті фут­бо­ліс­ти? Ви по­ди­віть­ся як во­ло­ді­ють м’я­чем іс­пан­ці, швей­цар­ці, дат­ча­ни. У тех­ніч­ній під­го­тов­ці ми прог­ра­є­мо прак­тич­но всім ко­ман­дам Єв­ро­пи. Крім то­го, у нас так­ти­ки, як та­кої не­має. На­пад­ни­ки на­ші гра­ють сла­бо, в ата­ці в на­шої мо­ло­діж­ки не бу­ло ці­ка­вих за­ду­мів. Та­ке вра­жен­ня, що ко­ман­да Пав­ла Яко­вен­ка у Да­нії сподівалась на “авось” – а рап­том заб­’є­мо.

– Су­дя­чи з ва­ших слів, най­ближ­чі ро­ки для збір­ної бу­дуть кри­тич­ни­ми. За­раз же на сце­ну ма­ло б вий­ти по­ко­лін­ня по­чат­ку дев­’я­нос­тих, а в ті неп­рос­ті ча­си у фут­бо­лі бу­ла най­біль­ша роз­ру­ха…

– Спра­ва в то­му, що ми ні­чо­го не ро­би­мо для то­го, що­би вип­ра­ви­ти си­ту­а­цію, не ана­лі­зу­є­мо по­мил­ки по­чат­ку 90-х. У нас і на­да­лі не­має баз, шкіл. Візь­міть той же Львів. Скіль­ки ра­ні­ше в нас бу­ло шкіл? “Юність”, СКА, ЛАЗ. А за­раз тіль­ки “Кар­па­ти” ма­ють шко­лу, во­ни ра­зом із ЛУФК ство­ри­ли Ака­де­мію.

– Ви за­бу­ли про ДЮСШ-4, що на По­гу­лян­ці…

– ДЮСШ-4 дав­но іс­нує, але ба­га­то ук­ра­їнсь­ко­му фут­бо­лу ця шко­ла не дає, в них один фут­бо­ліст на 10 ро­ків на­род­жу­єть­ся. Ра­ні­ше ба­га­то бу­ло шкіл, а за­раз довкола ти­ша. Ко­лись в кож­но­му под­вір­’ї гра­ли у фут­бол, а ни­ні не­має по­пу­ля­ри­за­ції цьо­го ви­ду спор­ту. Пот­ріб­но, щоб у ді­тей бу­ли хо­ро­ші умо­ви для за­нять – роз­дя­галь­ня, душ, якіс­не по­ле. А ви по­ди­віть­ся, де ді­ти тре­ну­ють­ся.

– Тоб­то, кри­тич­на си­ту­а­ція із на­ши­ми фут­бо­ліс­та­ми три­ва­ти­ме­ знач­но дов­ше, аніж кіль­ка ро­ків?

– Так, пра­виль­но. Як  я вже го­во­рив, за мо­ло­діж­ку за­ді­я­ні грав­ці із Прем­’єр-лі­ги, а де ж наш ре­зерв із пер­шої та дру­гої лі­ги? Не­має…

– Мож­ли­во, мо­ло­діж­ка гра­ла по­га­но через те, що фут­бо­ліс­ти у Прем­’єр-лі­зі за­роб­ля­ють прис­той­ні гро­ші, а за збір­ну їм прос­то не ці­ка­во гра­ти?

– У збір­ній во­ни та­кож ма­ють зар­пла­ту. Як­що го­во­ри­ти про оп­ла­ту пра­ці, то пот­ріб­но звер­ну­ти ува­гу зно­ву ж та­ки на ди­тя­чий фут­бол. Там тре­не­ри от­ри­му­ють ко­пій­ки, а то­му біль­шість з них піш­ли пра­цю­ва­ти в дру­гу, пер­шу лі­гу, в ко­ман­ди дуб­ле­рів, на­віть прос­ті­ше пра­цю­ва­ти з ко­ман­дою пер­шос­ті об­лас­ті, але тіль­ки не з діть­ми. Умо­ви там прос­то жах­ли­ві. За ос­тан­ні 20 ро­ків у нас ні­чо­го не змі­ни­ло­ся у ди­тя­чо­му фут­бо­лі. За­раз у Льво­ві бу­ду­ють розкішний ста­ді­он під Єв­ро-2012. А ді­тям у на­шо­му міс­ті ні­де зай­ма­ти­ся. Тож, мо­же, кра­ще за дер­жав­ні кош­ти збу­ду­ва­ти 10-15 фут­боль­них по­лів для ді­тей? Був у Бель­гії, там ба­чив у ди­тя­чих шко­лах по 10 якіс­них по­лів, в Шот­лан­дії для юних ви­хо­ван­ців ство­ре­ні чу­до­ві умо­ви, на­віть у Поль­щі все знач­но кра­ще, ніж у нас. В Ук­ра­ї­ні ж ли­ше де­кіль­ка клу­бів сер­йоз­но зай­ма­ють­ся ви­хо­ван­ням ді­тей. А, ска­жі­мо, в Кри­му прак­тич­но фут­боль­них шкіл та по­лів не­має. Ко­лись їз­ди­ли на збо­ри в За­кар­пат­тя, ос­кіль­ки там бу­ло ба­га­то хо­ро­ших фут­боль­них по­лів. За­раз ту­ди ніх­то не їде, бо не­має, де гра­ти. Та ж си­ту­а­ція у Рів­ненсь­кій, Тер­но­піль­ській, Во­линсь­кій об­лас­тях. Та прак­тич­но в усій За­хід­ній Ук­ра­ї­ні. Ко­лись, пра­цю­ю­чи в “Кар­па­тах”, що­ро­ку міг при­во­зи­ти Го­ло­дю­ків, Мар­ти­ню­ків, Тка­чу­ків, Гор­дій­чу­ків  то­що. Ми на­би­ра­ли та­ла­но­ви­тих ді­тей з усі­єї За­хід­ної Ук­ра­ї­ни. То­му в “Кар­па­тах” за­раз май­же всі ук­ра­їн­ці з За­хід­но­го ре­гі­о­ну. Ли­ше Ко­жа­нов не звід­си. Ощіп­ко з Іва­но-Фран­ківсь­ка, Фе­дець­кий з Луць­ка, Го­ло­дюк та Мар­ти­нюк із Хмель­нич­чи­ни, Тка­чук із Жи­то­ми­ра. А за­раз тре­не­ри їз­дять по За­хід­ній Ук­ра­ї­ні і ні­ко­го не мо­жуть знай­ти. Не­має в об­лас­тях фут­бо­ліс­тів. Ви­хо­ван­ці “За­кар­пат­тя” гра­ли по всьо­му Ра­дянсь­ко­му Со­ю­зі. А де те­пер за­кар­пат­ці? Ні­де їх не­має. Но­вий нас­тав­ник уж­го­род­ців на­би­рає ко­ман­ду на Схо­ді Ук­ра­ї­ни, бо сво­їх грав­ців не­ма.

Фе­де­ра­ція та клу­би по­вин­ні звер­ну­ти ува­гу на ди­тя­чий фут­бол, бо нас­та­не час, ко­ли гра­ти­муть ли­ше ле­гі­о­не­ри. На паль­цях од­ні­єї ру­ки мож­на пе­ре­ра­ху­ва­ти на­ших фут­бо­ліс­тів, які гра­ють в за­хід­них клу­бах. Кіль­ка днів на­зад був у Поль­щі і пе­рег­ля­дав їх­ню пе­рі­о­ди­ку і там знай­шов ста­тис­ти­ку про те, що 292 поль­ських фут­бо­ліс­ти гра­ють в за­хід­них клу­бах. А на­ших ні­ку­ди не бе­руть, зна­чить не так го­ту­є­мо фут­бо­ліс­тів.

– Не по­год­жу­ю­ся з тим, що кіль­кість ук­ра­їн­ців за кор­до­ном є по­каз­ни­ком у цій си­ту­а­ції. Той же Дмит­ро Чиг­ринсь­кий у “Бар­се­ло­ні” за­роб­ляв мен­ше, ніж у “Шах­та­рі”. Тож на­ві­що ук­ра­їнсь­ко­му фут­бо­ліс­то­ві, ска­жі­мо із “Ме­та­ліс­та”, їха­ти в Ні­меч­чи­ну на мен­шу зар­пла­ту?

– Я погоджуюсь, доб­рі на­ші фут­бо­ліс­ти за­роб­ля­ють у на­ших клу­бах чи­ма­ло. Але їх не так ба­га­то. Ук­ра­їн­ці у Поль­щі гра­ють в 3-4-ох лі­гах. Тут для них не­має міс­ця, то­му во­ни ту­ди їдуть, от­ри­му­ють не­ве­ли­ку зар­пла­ту – 300, 500, а дех­то 1000 до­ла­рів. Але в силь­ні­ші ко­ман­ди їх не бе­руть, бо в них низь­кий рі­вень. Пов­то­рюю, у нас є сер­йоз­на проб­ле­ма з ди­тя­чим фут­бо­лом. У цій сфе­рі пе­ре­бу­ваю біль­ше 40-а ро­ків. Пам­’я­таю ча­си, ко­ли на Львів­щи­ні у дру­гій лі­зі гра­ли 11 ко­манд. А за­раз їх не­має. У 90-х ро­ках у дру­гій лі­зі бу­ло 28 ко­манд. Бу­ли умо­ви, фут­бо­ліс­ти. То­ді пра­цю­вав в Іва­но-Фран­ківсь­ку і доб­ре пам­’я­таю, як із дру­гої лі­ги бра­ли грав­ців у сер­йоз­ні ко­ман­ди  з Мос­кви. За­раз та­кої си­ту­а­ції на­віть уя­ви­ти не мож­на.

Ніх­то не хо­че зай­ма­ти­ся з діть­ми. Бу­ло чи­ма­ло га­ла­су сто­сов­но впро­вад­жен­ня у шко­лах уро­ку фут­бо­лу, кри­ча­ли, що в нас усі шко­ля­рі зай­ма­ють­ся цим ви­дом спор­ту. Та ма­яч­ня це, не­має у нас фут­бо­лу в шко­лах. Зро­би­ли кіль­ка май­дан­чи­ків, яких уже не­має. Ди­тя­чим фут­бо­лом пот­ріб­но зай­ма­ти­ся гло­баль­но. А в нас усе під­ко­ре­но ко­ман­дам Прем­’єр-лі­ги, в них хо­ро­ші умо­ви, зар­пла­ти. А в дру­гій лі­зі пов­ний без­лад, ка­тас­тро­фа – ні про­жи­ван­ня, ні хар­чу­ван­ня, ні зар­плат у фут­бо­ліс­тів не­має. Усе під­ко­ре­но ви­щій лі­зі, а ін­ших ла­нок фут­бо­лу в Ук­ра­ї­ні не іс­нує.

– Юрію Ми­хай­ло­ви­чу, че­рез п’ять ро­ків, як га­да­є­те, на яких по­зи­ці­ях у сві­ті бу­де збір­на Ук­ра­ї­ни?

– Упев­не­ний, ви­со­ко во­на не бу­де. Сво­їх фут­бо­ліс­тів не ма­є­мо, а за­сил­ля ле­гі­о­не­рів ко­рис­ті збір­ній не при­не­се. Не­дав­но зус­трів­ся з ко­лиш­нім ди­рек­то­ром ди­тя­чої шко­ли “Шах­та­ря”, за­раз на цій по­са­ді іно­зем­ці. За йо­го сло­ва­ми, фа­хів­ці з-за кор­до­ну ні­чо­го не зро­би­ли. Гра­ють ті ви­хо­ван­ці, яких він наб­рав і з яки­ми пра­цю­вав, а но­вих ніх­то не під­го­ту­вав. Це в “Шах­та­рі”, а що вже го­во­ри­ти про ін­ші клу­би чи ін­ші міс­та. Умов у ді­тей не­має. При­га­дую, у Льво­ві ко­лись про­во­ди­ли пер­шість се­ред ЖЕ­Ків по фут­бо­лу се­ред ді­тей. Ду­же час­то виг­ра­ва­ла зма­ган­ня ко­ман­да, в якій інс­трук­то­ром пра­цю­ва­ла дів­чи­на. Во­на зби­ра­ла ді­тей, ки­да­ла їм м’я­чі, а са­ма сі­да­ла на сті­лець і ці­лий день в’я­за­ла. В той час ді­ти гра­ли фут­бол. А в ін­ших ко­ман­дах пра­цю­ва­ли ко­лиш­ні фут­бо­ліс­ти, сер­йоз­но ста­ви­ли­ся до тре­ну­валь­но­го про­це­су, але ді­тям ті­єї жін­ки прог­ра­ва­ли. Перш за все, пе­ред так­тич­ною та стра­те­гіч­ною під­го­тов­кою не­об­хід­но ді­тям да­ти мож­ли­вість на чо­мусь тре­ну­ва­ти­ся. Те ж са­ме, що бу­ди­нок збу­ду­ва­ти – пот­рі­бен фун­да­мент. А в нас цьо­го не­має і ніх­то не ду­має щось змі­ню­ва­ти. Усі роз­ка­зу­ють про ака­де­мії, про свою ді­яль­ність, але тол­ку на­ра­зі не вид­но.

http://pohlyad.com