Естонський нападник «зелено-білих», діючи на позиції центрального нападника, постійно боровся за м’яча з габаритнішими суперниками, але не рідко йому вдавалося вигравати силові епізоди. А от продемонструвати свою фірмову швидкість було важче: поле цьому явно не сприяло.
– Так, поле важке: в кінці матчу м’яч вже не котився, а просто зупинявся в воді. Але попри це нам вдалося показати непогану гру проти хорошого суперника. Ми виграли і це позитивно.
– У другому таймі в тебе був хороший момент…
– Він більше несподіваний. Захисник «Рапіда» упав, м’яч відлетів до мене. Я і сам здивувався від такого повороту подій. Спершу хотів пробити, але побачив, що воротар летить на мене. Тому спробував його обіграти, але трохи не встиг.
– Румуни кажуть, що нічия була б більш справедливим результатом.
– А що тепер? Тепер можна говорити все, що завгодно. Ми перемогли – і все тут.
– Як почуваєшся після 90 хвилин?
– Добре. Навіть не можу сказати, що втомився.
– «Відеотон» та «Рапід» схожі між собою?
– Так, я б назвав їх командами одного рівня. По правді, я не помітив, хто з них сильніший.
– Сьогодні ти грав на позиції центрального нападника…
– Доводиться зараз грати по центру, але все ж на фланзі почуваюся краще. Але це таке – треба грати по центру, то я не проти.
Інформаційний центр ФК «Карпати», www.fckarpaty.lviv.ua
Фото: © ФК «Карпати»
Оригінал публікації http://fckarpaty.lviv.ua/ua/news/6649/page.html
