– Після того, як у тебе закінчилася орендна угода з “Зорею”, ти деякий час тренувався самостійно. У якому фізичному стані ти знаходишся на даний момент?
– Відчуваю себе відмінно, я не сидів склавши руки, а працював, тримаючи себе в тонусі. Тому я з першого дня в “Іллічівці” був готовий займатися у загальній групі. Але більш повну відповідь все-таки зможуть дати лише тренування.
– Судячи з усього, з адаптацією в команді проблем виникнути у тебе не повинно?
– Так, напевно, це так. Практично з усіма хлопцями я знайомий. Так що проблем у спілкуванні не виникне. Що стосується безпосередньо футболу, то і тут я труднощів не бачу. Команду очолює Валерій Яремченко, під чиїм керівництвом я вже працював. Я знаю який футбол сповідує головний тренер, його принцип роботи та особливості організації гри. Та й сам “Іллічівець” – команда для мене не чужа.
– Ти опорний півзахисник. Проте в “Зорі” ти досить багато матчів провів у центрі оборони. Ким ти себе бачиш в “Іллічівці” – захисником чи хавбеком?
– Тренеру видніше. Моє завдання – виходити на поле і повністю віддаватися грі, захищаючи кольори клубу і радуючи вболівальників грою і результатом. Адже у першу чергу ми граємо заради них! А де я зможу принести максимальну користь – вирішувати Валерію Івановичу.
– А тобі де комфортніше грати?
– У воротах (сміється)… А якщо серйозно, то напевно, все ж у центрі поля.
– Зараз в “Іллічівці” за винятком Торніке Окріашвілі немає жодного легіонера. Ти виступав за “Шахтар” і “Металург”, в складі яких число іноземців часом перевищувала кількість українських футболістів. Луганська “Зоря” навпаки вважалася “української” командою. Як ти вважаєш, це плюс для команди, чи мінус?
– Неважливо, іноземець ти чи українець. Все залежить від колективу, команди. Як головний тренер керує ним, як хлопці ставляться один до одного. Головне, на мій погляд, не паспорт, а те що той чи інший виконавець демонструє на поле. Важливо зрозуміти чи готовий він битися за своїх партнерів, команду, кольори клубу і уболівальників або просто приїхав заробити грошей?
А кращий показник – це вболівальники. Їх не обдуриш! Якщо ти граєш з серцем, повністю віддаєшся на футбольному полі, то глядачі оцінять це. І неважливо якої ти національності. Хотілося, щоб і вболівальники підтримували “Іллічівець” (а я знаю в Маріуполі футбол люблять) незалежно від того, хто грає на полі: українці чи іноземці, власні вихованці чи футболісти з інших міст. Нам їх підтримка дуже потрібна!
