У нашому чемпіонаті наставники клубів користуються не меншою популярністю, ніж футболісти. Футбольний тренер – це обличчя команди, вони завжди приймають на себе увесь шквал критики і завжди несуть повну відповідальність за дії підопічних на полі.
Вони перемагають і зазнають поразок разом з командою. Тренер і команда – одне ціле. Весь матч наставники щось підказують і дають настанови своїм підлеглим. Головний тренер клубу – це більше, ніж просто професія – це стан душі.
Проголосувати Ви можете внизу справа на головній сторінці
Мірча Луческу (“Шахтар”)
Без цієї особи вже важко уявити сучасний “Шахтар”. Містер за сім років, які присвятив донецькому клубу, 5 разів вигравав національний чемпіонат, 3 рази Кубок України і один раз Кубок УЄФА. Він вивів “Шахтар” на новий якісний рівень футболу. В останньому розіграші Ліги чемпіонів зумів вивести “гірників” у 1/4 фіналу цього турніру, де поступився майбутньому чемпіону “Барселоні”. Мірча Луческу користується великою популярністю серед вболівальників.
Олег Кононов (“Карпати”)
“Олег Кононов – почесний громадянин Львова”. Банер з таким написом вивісили львівські вболівальники під час матчу “Карпати” – “Динамо”. Завоювати прихильність львівської футбоьної публіки не так вже й просто, але цьому тренеру, який сам родом з Білорусі, вдалося підкорити “зелено-білі” серця. Під керівництвом Кононова “Карпати” другий рік поспіль посідають 5-е місце у національному чемпіонаті, і вдруге будуть брати участь у розіграші Ліги Європи. Заради вболівальників “зелено-білих” цей тренер навіть приступив до вивчення української мови,
Хуанде Рамос (“Дніпро”)
Хуанде Рамос найтитулованіший з усіх тренерів УПЛ. Він очолював такі клуби, як “Севілья”, “Тоттенхем”, “Реал Мадрид”, “ЦСКА”. Двічі вигравав Кубок УЄФА, перемагав у Суперкубку УЄФА та Кубку Іспанії. Це велика і шанована персона у європейському світі футболу. Восени 2010 року підписав чотирирічний контракт з дніпропетровським “Дніпром”. Зайняв разом з командою четверте місце у підсумковій таблиці чемпіонату України, хоча до останнього туру ішла боротьба за “бронзу”, яку все ж таки виборов “Металіст”. Цікавим фактом з біографії є те, що місяць жовтень є нещасливим для іспанського фахівця. 26 жовтня 2007 року Хуанде Рамос пішов з посади головного тренера “Севільї”, 25 жовтня 2008 року залишив “Тоттенхем”, а 26 жовтня 2009 року покинув московський ЦСКА.
Юрій Сьомін (“Динамо”)
Російський фахівець повернувся у “Динамо” взимку 2010 року. Мабуть, душа залишилась у Києві, незважаючи на сезон проведений у “Локомотіві”. З його приходом кияни, які на той час у ігровому плані виглядали геть розгублено, дещо пожвавішали. “Динамо” почало перемагати, хоча наздогнати у боротьбі за чемпіонство донецький “Шахтар” так і не вдалось. У Лізі Європи Сьомін та його підопічні дійшли до чвертьфіналу, перемігши на своєму шляху “Манчестер сіті”. Але жодного трофею у цьому сезоні “біло-сині” так і не здобули.
Мирон Маркевич (“Металіст”)
Це людина з неймовірною витримкою. Він завжди спокійний і виважений, а його каманда стабільно третя. Мирон Маркевич перебуває у постійній боротьбі з грандами нашого футболу “Шахтарем” та “Динамо”, але кожного разу йому не вистачає зовсім трішки, щоб у кінцевому результаті виявитись кращим за ці клуби. Здається, що цей наставник робить все правильно, проблема лише в тому, чому усі ці задуми ніяк не можуть втілитися у реальному футбольному житті.
Сергій Ковалець (“Оболонь”)
Сергій Ковалець приїхав у столичну “Оболонь” зі “Львова” , а заодно прихопив із собою кілька футболістів львівського клубу. Варто відзначити роботу цього тренера. Для такої команди як “Оболонь” підсумкове 10 місце – це дуже хороший результат. Також слід нагадати, що під керівництвом Сергія Ковальця “пивовари” у чотирьох матчах із грандами українського футболу “Шахтарем” та “Динамо” набрали 10 очок. Таким результатом не може похвалитися жодна інша команда.
Микола Павлов (“Ворскла”)
Завжди емоційний і справедливий Микола Павлов. Ще у середині сезону важко було повірити, що “Ворскла” досягне позитивного результату у цьогорічному чемпіонаті. Проте у результаті полтавчани зайняли почесне шосте місце і вибороли право виступати у Лізі Європи. Микола Павлов переживає усі злети і падіння полтавської “Ворскли” ось уже чотири роки. Найбільшим досягненням цього українського фахівця у полтавському клубі є перемога у Кубку України над “Шахтарем” у 2009 році.
