– Містер, цей сезон був одним з кращих в історії “Шахтаря”. А у вашій тренерській кар’єрі це теж найкращий сезон? Я маю на увазі не тільки період роботи в Донецьку.
– Складно сказати – кращий він чи ні. Титули я вигравав і раніше. А це важливий рік у призмі того, що ми вперше відразу потрапили в груповий етап Ліги чемпіонів і дійшли до 1/4 фіналу. Також важливо, що, вилетівши звідти, ми все-таки виграли чемпіонат і Кубок України. Бо буває, що після такого команда повністю розслаблена і немотивирована, як, наприклад, після “Севільї”.
У цілому за результатами, за титулами і по грі можу сказати, що це вдалий рік для “Шахтаря”. Тим більше ми працюємо відразу за двома напрямками: і виграш титулів, і напрацювання досвіду молодими гравцями.
– Може, хтось із футболістів у цьому сезоні вас здивував: став відкриттям або, навпаки, не виправдав ваших сподівань?
– Протягом всього року у гравців були і підйоми, і спади. Але не можна виділити когось одного, сказавши, що він був найстабільнішим. Дуже добре почав Мхітарян, але в завершальній стадії чемпіонату трохи здав. Аналогічно і Дуглас Коста: восени він добре виглядав, а навесні… вже не так, як все від нього очікували.
Що стосується досвідчених гравців – Раца, Срни, Хюбшмана, – вони були досить стабільні протягом усього сезону. У меншій мірі Кучер, через травми. Хороший рівень у Ракицького. Що стосується бразильців, то я всім давав можливість грати – і всі вони вийшли на досить високий рівень.
Ще я задоволений тим, що практично всі наші футболісти грали в чемпіонаті – всі провели достатню кількість матчів. Були експерименти, була ротація.
