У першому таймі гри з «Шахтарем» оборона «Карпат», яку в центрі цементував Іван Мілошевіч, зіграла дуже надійно – у господарів практично не було жодного гольового моменту. Натомість по перерві донеччанам таки вдалося провести дві результативні атаки і вирвати перемогу з мінімальним рахунком 2:1. Тому після гри сербський легіонер «зелено-білих» перебував не в найкращому гуморі, але від спілкування не відмовився.
– У першому тайм ми грали дуже добре. Одразу взяли гру під свій контроль, багато комбінували і намагалися весь час гостро атакувати. Це дозволило нам створити кілька по-справжньому гольових моментів і зрештою забити гол. Я думаю, що на перерву ми пішли з перевагою в один м’яч абсолютно заслужено. Адже «Шахтар» за 45 хвилин практично нічого не створив. Все, на що вони спромоглися, це кілька ударів з дальньої відстані, які не несли жодної загрози нашим воротам. Скажу більше, цілком було реально, що ми могли перший тайм виграти і більше, ніж 1:0.
– Що завадило «Карпатам» у такому ж ключі грати і в другому таймі?
– Перш за все давайте не будемо забувати, що ми грали проти дуже сильної команди. Що не кажіть, а «Шахтар» насправді є командою високою європейського рівня. До того ж ми грали на їхньому полі і трибуни їх весь час гнали вперед. Тому ми очікували, що після перерви вони будуть багато атакувати. Однак навіть незважаючи на їхню активність у передній лінії, ми напевно все одно надто глибоко сіли назад, притиснулися до своїх воріт. Треба було відсунути гру подалі від наших воріт. А так вийшло, що ми пропустили перший гол, а потім і другий.
– Після цього ви знову згадали про атаку…
– Ми не просто згадали, а й почали створювати моменти. В одному з них, коли Мартинюк робив діагональний простріл низом, м’яч влучив у руку гравцю «Шахтаря». Там був чистий пенальті, але арбітр його не призначив. Чому?.. Це напевно треба його запитати, але він мав ставити м’яча на точку.
– Дії арбітра не вбили надію на те, що можна врятувати нічию?
– Останні десять хвилин ми багато атакували. Всі дуже старалися, але так і не забили. Дуже прикро, бо на поразку ми в цій грі аж ніяк не заслуговували.
– Проти кого було найважче грати, хто був найбільш небезпечний у «Шахтарі» в передній лінії?
– Як на мене, то це Фернандіньо. І справа не лише в тому, що він зробив дві гольові передачі. Майже всі атаки розпочиналися від нього. Та й загалом у «Шахтаря» все тримається на бразильцях. Ми знали, що вони дуже добре готові індивідуально. Та все одно в першій половині ми з ними впоралися добре і не дозволили їм грати у свій футбол.
– По ходу гри Ощипко і Федецький часто мінялися флангами.
– Це нормальне явище. У грі, під час атак суперника, вони діють по ситуації. А коли атака закінчується, знову повертаються на свої позиції.
– Попереду гра у Лізі Європи.
– Так, саме тому зараз ми повністю переключаємося на гру з ірландцями. А потім знову на чемпіонат. Починається все те, що було минулого літа. Матчів буде багато, тому засмучуватися немає коли. Треба зробити висновки і йти далі.
Інформаційний центр ФК «Карпати», www.fckarpaty.lviv.ua
Фото: © ФК «Карпати», www.football.ua
Оригінал публікації http://fckarpaty.lviv.ua/ua/news/6890/page.html