«Кривбас» приїхав до Донецька в якості одного з лідерів чемпіонату.
Останній раз це траплялось трохи більше 11 років тому. Тоді цей матч журналісти охрестили «українською кваліфікацією за місце в Лізі Чемпіонів». Зараз ні про яку Лігу мова не йшла – пройдено лише 4 тури турнірної дистанції, й далекоглядних висновків робити явно рано.
Гра почалась в середньому темпі. «Шахтар», на правах господаря поля, захопив ініціативу та став поступово розхитувати захисні порядки криворізької команди. Швидкостей «гірники» не включали, сподіваючись лише на класі переграти «Кривбас». Не виходило. Захист «Кривбасу» діяв уважно. І якщо до штрафного майданчика гравці «Шахтаря» просувались без особливих перешкод, то далі оборона «Кривбасу» вмілими діями нейтралізували активність гравців атакувальної ланки лідера чемпіонату.
Ледь вщух стартовий тиск господарів, «Кривбас» провів першу в грі по-справжньому небезпечну атаку. Лисенко прорвався флангом до воріт Рибки й пробивав в ближній кут, але м’яч пішов поруч зі стійкою.
У відповідь «Шахтар» організував гостру атаку на ворота Бойка. Після подачі Шевчука з флангу Лисицький в останню мить зняв м’яч з ноги Едуарду, який був готовий нанести завершальний удар.
У середині першого тайму гра трохи вирівнялась. «Шахтар» тепер атакував лише епізодично, взявши ігрову паузу. І саме в ці хвилини «Кривбас» мав шанс змінити рахунок на табло. Криворіжцям вдалась гостра контратака. Фернандінью втратив м’яч в центрі поля, Валєєв віддав гострий пас в розріз на Бартуловіча, якому вдався вихід маже сам-на-сам з воротарем (щоправда під кутом до воріт). Практично з кута штрафного майданчика Младен завдав сильного удару, Рибка м’яч відбив, на добиванні був Валєєв…
Важко сказати, чи врятував би Рибка знову (голкіпер вже був на ногах), але під удар півзахисникові «Кривбасу» кинувся Срна й руками відбив м’яч, що летів у ворота. Кривбасівці здійняли руки вгору, сподіваючись на призначення пенальті, але арбітр був іншої думки, напевне, згадавши «руку Бога» Марадони. Чи це вже такі нові рекомендації месії суддівського корпуса Колліни? Срна ж лишився лежати на землі, вдаваючи з себе такого, що ледь не втратив свідомість. Це – через гру рукою?
Як би то не було, рахунок залишався нічийним, а ініціатива в грі потроху (хоч і на невеликий час) стала переходити до криворізької команди. На 28-й хвилині Федорчук пробивав у дальній верхній кут воріт, але м’яч у ворота не потрапив, зрикошетивши в когось з «гірників». Після подачі кутового знову небезпечно біля воріт «Шахтаря». Удар головою в Федорчука не вийшов, на добиванні зіграв Лисенко, але захист «Шахтаря» діє впевнено.
Гра оживилася. Через дві хвилини Селезньов головою пробивав по воротах Бойка, але м’яч пішов вище воріт. Через кілька хвилин в одній з атак «Шахтаря» Селезньов опинився на землі, розраховуючи на пенальті. Але якщо арбітр не призначає 11 метрів за гру рукою, то в цьому епізоді…
Наприкінці тайму «Кривбас» мав шанс для взяття воріт. Після подачі кутового в дальній кут пробивав Лисенко, але Шевчук підставив голову й перевів м’яч на кутовий. На кутовий? Арбітр був іншої думки. Напевне через скупчення гравців не побачив завершення цього епізоду.
«Шахтар» забив на 43-й хвилині. Й винити в цьому «Кривбас» має сам себе. Мабуть гравці вже догравали першу половину гри, заспокоїлись й втратили концентрацію. Після прострілу Фернандінью Лисицький вибив м’яч на кутовий. Срна подав на 11-метрову позначку, Едуарду, що перебував в центрі штрафного майданчика на самоті, головою переправив м’яч далі на Селезньова, й той, на мить звільнившись від опіки свого візаві, ударом через себе забиває красень-гол у ворота Дениса Бойка – 1:0. Більш ніж впевнені, що цей м’яч претендуватиме не лише на звання кращого голу туру, а й чемпіонату взагалі. Ось «Кривбасу» від цього не легше. Власне на цьому головні події в першому таймі закінчилися. Завершилися за переваги «Кривбасу» в ударах по воротах. Але не в рахунку.
Ледь почався другий тайм, як «Шахтар» збільшив рахунок. Вілліан в центрі поля обіграв двох захисників «Кривбасу», зробив передачу у штрафний майданчик криворізької команди, куди увірвався Шевчук, який ударом в один дотик у ближній кут забив другий м’яч в грі.
Пропустивши вдруге, «Кривбас» не знітився й намагався турбувати захисні порядки господарів. На 51-й хвилині лише майстерність Рибки врятувала «гірників» від голу після удару Бартуловіча. Через хвилину Бабатунде б’є по воротах – кутовий. Слідує подача від кутового прапорця, й Лисенко втрачає шанс відзначитись, пробиваючи повз ворота метрів з 10-ти. У ці хвилини кривбасівці мали ігрову та територіальну перевагу, але реалізувати її не змогли. Відбившись, господарі поля поступово почали прибирати до своїх рук (чи то ніг) ініціативу в грі. Розігрались донецькі бразильці, які у швидких контратаках, маючи чимало вільного простору, почували себе значно краще.
На 60-й хвилині «Шахтар» міг забивати ще, але м’яч після удару Вілліана пройшов трохи вище хрестовини. У середині другого тайму гра дещо заспокоїлась. І хоча обидві команди намагались загострити гру, все ж перевага захисних ланок обох клубів над лініями нападу в ці хвилини була помітна.
Наприкінці матчу шанси для того, щоб змінити рахунок, мали обидва клуби. «Шахтар» – за рахунок індивідуальної майстерності бразильської «діаспори», «Кривбас» – за рахунок швидких контратак. На 90-й хвилині Вілліан намагався обвідним ударом влучити в нижній кут воріт Бойка – неточно. Останній шанс для взяття воріт мав Рінар Валєєв в компенсований арбітром час, коли пробивав метрів з 25-ти. М’яч після удару гравця «Кривбасу» пройшов поруч зі стійкою.
Підсумовуючи цей поєдинок слід відзначити, що не лише перший тайм, а й взагалі гру «Кривбас» закінчив, маючи перевагу за ударами по воротах. Команда провела непогану гру, в якій все вирішила більш висока індивідуальна майстерність гравців «Шахтаря».
До того ж не виключено, що епізод, який стався на 24-й хвилині першого тайму, викличе жваве обговорення серед фахівців та простих шанувальників футболу. А наша команда, напевне, чекатиме на оцінку дій арбітра в цьому епізоді від комітету арбітрів.
Прес-служба ФК “Кривбас”
Фото: shakhtar.com
