Відомий у минулому футболіст, а тепер телевізійний експерт Сергій Нагорняк оцінив ситуацію із якістю арбітражу в Україні.
– Сергію, наскільки фахово наші судді виконують свою роботу?
– Якість арбітражу бажає кращого. Звісно, є хороші матчі. Але бувають і такі, в яких суддя припускається помилок, що впливають на підсумок гри.
– Яких матчів у 6-му турі Прем’єр-ліги було більше – із якісним чи не якісним арбітражом?
– Було вдосталь помилок. Давайте краще тоді по самим іграм пройдемося. Які матчі вас цікавлять?
– Наприклад, “Оболонь” – “Металіст”…
– В цілому, суддя справився зі своєю роботою. Лише наприкінці матчу випустив гру з під свого контролю. Помилково призначив пенальті, якби харків’яни його реалізували, був би великий скандал.
– Що значить “втратив контроль над грою”?
– Обидві команди почали грубо грати, виникла напруга на полі. Своїм несправедливим рішенням призначити пенальті, в деякій мірі, арбітр спровокував цю нервозність. Наприкінці гри суддя трішки не справився зі своєю роботою.
– Вадим Рабінович вимагає відсторонити арбітра гри “Арсенал” – “Динамо”, за те, що той, буцімто, самовільно прийняв рішення перенести початок гри на 30 хвилин. Президент “канонірів” не занадто радикальний?
– Ось у цьому питанні я не компетентний, потрібно занурюватися в регламент та вивчати ситуацію.
– Крім цього, у Вадима Зеновійовича є привід для критики арбітражу матчу?
– Ні, не має. Суддя вилучив Гармаша, цим самим полегшив завдання “канонірів”. Призначення пенальті… Це на розгляд арбітра, але помилкою його не назвеш. Усе було в руках “Арсеналу”.
– Ще одним “проблемним” матчем є протистояння “Карпати” – “Зоря”…
– Наскільки мені відомо, арбітр того матчу був непослідовним. Він показав пряму червону картку Мілько і не зробив того ж самого, коли аналогічне порушення правил припустився Федецький. Потрібно було дотримуватися однієї лінії поведінки.
– В “Зорі” є підстави говорити про те, що усі судді упередженні до луганського клубу? У своїй заяві вони наводять чимало прикладів, на користь цієї тези…
– Не є прихильником “Зорі”, тому не стежу уважно за усіма їхніми матчами. Не думаю, що усі судді упередженні стосовно луганчан. Інколи таке може трапитися, що арбітри припустилися кількох помилок у кількох іграх. В українському футболі часто звинувачують у своїх невдачах суддів. Звісно, якість арбітражу бажає бути кращою. Потрібно над цим працювати. Причому працювати усім, а командам потрібно навчитися перемагати і суперника, і арбітрів.
– А як можна покращити якість арбітражу?
– Поняття не маю. Запросили Коліну, але я сумніваюся, що італієць у нас наведе порядок. Скільки часу він у нас працює, а менше нарікань не стало.
– Коли ви були футболістом, якість арбітражу була кращою чи гіршою?
– Було по-різному. Помітив, що зараз деякі судді роблять на полі усе для того, щоби їх помітили. А якісна робота арбітра полягає у тому, аби він був не помітним, не заважав самій грі. У мої часи були суді, які добре виконували свою роботу. Були і інші арбітри. Загалом, мені здається, що арбітраж був кращим, оскільки було більше досвідченіших суддів. Вони ж прийшли із Радянської школи, а тоді треба було відсудити п’ять років у першій лізі, лише після цього пускали у вищий дивізіон. А зараз молодий арбітр рік відпрацював у першій лізі і переходить в Прем’єр-лігу. Ну куди це годиться? Потім усі дивуються, чому у нас такі помилки допускають арбітри. А вони ж молоді, усі бояться київського “Динамо”, донецького “Шахтаря”. Вони завжди припускатимуться помилок на користь цих команд, це однозначно. Це не тільки у нас, так повсюди.
– Не варто додати до цього списку дніпропетровський “Дніпро” та харківський “Металіст”?
– Із “Металістом” погоджуюся, а з “Дніпром” поскільки-постільки. Мені здається, що “дніпряни” більше страждають від суддівських помилок. А на користь харків’ян судді, справді, часто помиляються.
– У ваші часи судді регулярно помилялися лише на користь київського “Динамо”?
– Так, на початку 90-х та 2000-х років “Динамо” було флагманом українського футболу, судді боялися цей клуб. Крім того, Григорій Суркіс був президентом клубу, а потім очолив спершу ПФЛ, а згодом ФФУ. Судді відчували через це на собі тиск.
– Чого більше в суддівських помилках нашого часу – боязні накликати на себе гнів грандів, не кваліфікованості чи упередженості?
– Думаю, усі перераховані вами фактори присутні у нашому футболі. І упередженість, і низька кваліфікація, і страх перед грандами. Ви хоча би один епізод пригадаєте коли арбітр помилився і визнав після матчу свою помилку?
– Коліна суддям заборонив будь-що говорити на публіку…
– А що перед призначенням Коліни таке було? У нас ніколи арбітри не визнавали своїх помилок. В Англії судді не цураються визнати свою помилку, нічого страшного у цьому не бачать. Чому б ні? У нас чомусь прийнято кого не-будь звинувачувати, тільки не себе.
