11-ий тур. 26.09.2011, 19:45. «Металург», Донецьк. 1 500 глядачів.
Без опадів. +14°С
Арбітр – Анатолій Абдула (Харків).
Асистенти – Ігор Бицкало (Одеса), Валерій Давидов (Кременчук).
Четвертий арбітр – Сергій Скрипак (Київська обл.).
Делегат ФФУ – Приставка Олександр (Кривий Ріг).
Інспектор ФФУ – Володимир Туховський (Сімферополь).
«МЕТАЛУРГ»: Бандура, Маріо Сержіо, Чечер, Воловик, Голайдо, Прийма, Лазіч, Соарес, Дімітров (Фернандеш, 86), Казарян (Морозюк, 46), Траоре (Пізеллі, 67).
Запасні: Худжамов, Шина, Полюлях, Іванко.
Головний тренер – Володимир Пятенко.
«КАРПАТИ»: Тлумак, Ощипко, Гомез, Мілошевіч, Гірський, Мартинюк, Ґодвін, Ткачук (Крістобаль, 82), Ґурулі, Зеньов (Батіста, 73), Лукас (Кополовець, 63).
Запасні: Ільющенков, Петрівський, Озарків, Воронков.
Головний тренер – Олег Кононов.
Голи: Маріо Сержіо, 81, 90 – Мілошевіч, 3.
Попередження: Дімітров, 35, Голайдо, 39, Фернандеш, 88 – Гірський, 29, Зеньов, 45+2.
Донецьк – просто якесь закляте місто для «Карпат». Уже скільки разів «зелено-білі» тримали перемогу в своїх руках, але в останню мить вона вислизала від карпатівців. Так сталося і нині ввечері, коли «Карпати» мали усі шанси для того, аби нарешті перервати серію поразок на донецьких полях. Заради цього довелося пожертвувати звичним стилем гри, масованими атаками, довелося довший час захищатися і триматися за слизький рахунок. Можна казати, що доля знову повернулася до «Карпат» спиною, що команді знову не фартило, але факт залишається фактом: «Металург» отримав уже четверту перемогу в чемпіонаті поспіль, а «Карпати», які були так близько від перемоги, програли.
Для того, аби спробувати перекрити кисень гравцям «Металурга» у центрі поля, Олег Кононов випустив на поле одразу трьох номінальних опорників: Ґодвіна, Ткачука та Мартинюка. З іншого боку, ймовірно, в Олега Георгійовича не було особливого вибору, зважаючи на те, що Ігор Худоб’як не відновився від ушкодження, отриманого ще у матчі проти «Оболоні», а Олег Голодюк відбував дискваліфікацію. У дещо оновленому вигляді ми побачили й атаку «Карпат» – компанію Зеньову та Лукасу склав Ґурулі, який дуже непогано відпрацював у матчі проти «Полтави». Врешті, абсолютним дебютом можна назвати появу Степана Гірського, який вперше вийшов у Прем’єр-лізі в стартовому складі. Молодий правий захисник з’явився на поле, зважаючи на дискваліфікацію Артема Федецького. Як правило, у таких випадках українського збірника страхує Тарас Петрівський, але Олег Кононов вирішив спробувати іншого клубного вихованця.
На початку гри Степан трохи хвилювався і губив свою позицію, але молодого карпатівця страхував Іван Мілошевіч. Більше того, серб став героєм стартових хвилин. Ґурулі на правому фланзі атаки заробив штрафний – після того, як суперник нахабно притримав його за труси. Лукас класно навісив у недосяжну для голкіпера точку, а Мілошевіч виграв повітряну боротьбу в Прийми і головою спрямував м’яча точно у кут воріт. У принципі, цей гол став логічним наслідком подій, оскільки «Карпати» виглядали краще за свого суперника. «Зелено-білі» намагалися грати низом і дуже цінувати м’яча. Нерідко захисники від гріха подалі віддавали круглого на Андрія Тлумака, який уже виносив його на вільного партнера. «Металург» був трохи шокований таким розвитком подій. «Карпати» били їх власною зброєю. Мабуть, саме тому підопічні Володимира Пятенка протягом першого тайму жодного разу всерйоз не загрожували львівським воротам. Натомість «Карпати» мали вдосталь моментів, аби піти на перерву з кращим настроєм. Чудовий шанс був в іншого центрального оборонця Борхи Гомеса, якому, схоже, сподобалося забивати. Лукас несподівано закрутив м’яча з кутового, і Борха опинився один перед воротами. Єдине, що йому заважало, – це дуже гострий кут. Проте іспанець таки пробив, але просто в руки Бандурі.
Непогано тримаючи м’яча, «зелено-білі» створили ще ряд непоганих моментів, але вже вкотре їх підводила виконавча майстерність. Зокрема, Ґурулі прекрасно розібрався у ситуації на лівому фланзі атаки, обіграв трьох оборонців і замість того, щоб віддати передачу на вільного партнера, який набігав, грузин не то пробив, не то прострілив уздовж лінії воріт. Бандура міг лише подякувати Сандро за такий подарунок. Досить непогано приклався до м’яча і Ткачук. З його сильним ударом не без проблем Бандура впорався, але з добиванням у «Карпат» не склалося.
Ближче до кінця першого тайму «зелено-білі» віддали ініціативу супернику. Однак «Металург», схоже, не був до цього готовим і просто не знав, що має робити з м’ячем. Усе ж донеччани більше намагалися атакувати через зону Гірського, зважаючи на його молодість. Досить гостро могло бути після навісу Голайдо на голову Дімітрову, але болгарин зміг лише доторкнутися до м’яча. Кінець тайму запам’ятався кількома жорсткими зіткненнями, а також жовтими картками. Але суддя Абдула з Харкова надійно тримав нитку гри у своїх руках.
Забігаючи наперед, варто сказати, що Адбула до кінця матчу так цієї нитки і не випустив. А шанс такий був. На початку другої половини гри Лазіч увірвався до штрафного «Карпат» і налетів на Ґодвіна, який прибирав коліна. Гравець «Металурга», ясна річ, упав, але суддя навіть бровою не повів. Розуміючи, що обдурити арбітра не вийде, опорник донеччан перейшов до більш ігрових дій. Тонким пасом він віддав м’яча на Дімітрова, але той не зміг пробити Тлумака. Правда, кіперу допоміг доволі гострий кут.
Територіальна ініціатива вже повністю перейшла до «Металурга», який йшов вперед великими силами. Чергову нагоду забити втратив Соарес, якому непогано асистував Морозюк. «Карпати» ж намагалися грати на контратаках, але вони вдавалися доволі рідко. В одній з них карпатівці заробили право на штрафний, метрів за 30-ть від воріт. Лукас пробив красиво – м’яч по дузі перелетів стінку, але в дев’ятку не влучив, забракло лічених сантиметрів. Господарі розуміли, що вони жартують з долею, тому взялися ще наполегливіше атакувати ворота «Карпат». Знову на вістрі опинився Лазіч, але його вихід нейтралізував Тлумак, який виніс м’яча на кутовий обома ногами. Атакою на атаку – Ткачук проходить по флангу і прострілює на Зеньова. Могло бути небезпечно, але в останню мить Бандуру підстрахував Чечер. Олег Кононов вирішив трохи освіжити гру і випустив спершу Кополовця, а потім і Батісту. Майже відразу в бразильця був хороший момент. Він скористався помилкою центральних захисників «Металурга», але замість того, щоб пробити по воротах, віддав невдалий пас назад.
Відвертий захисний стиль гри «Карпат» був на руку «Металургу». Підопічні Володимира Пятенка впевнено контролювали м’яча і мали достатньо простору для своїх атак. Мабуть, карпатівцям вартувало зустрічати суперників ближче до центру поля, а не біля власного карного. Все ж забити господарям не вдавалося аж до 81-ої хвилини. Що найгірше – гол прийшов до них з нічого. Маріо Сержіо, перебуваючи абсолютно один у всій зоні, отримав передачу від партнера і несподівано пробив з гострого кута. Очевидно, Андрій Тлумак сподівався на навіс, бо бити з такої точки мало хто б наважився. Тому кіпер «Карпат» десь інтуїтивно стрибнув, але м’яча дістати не зміг – рахунок став рівним. Взаємні претензії вже справі зарадити не могли. Це міг зробити Самсон Ґодвін. Нігерієць провів дивовижний матч. Він чергував вмілі дії опорника з абсолютно незрозумілими передачами, більшість з яких йшли в ноги супернику. У Сема була ідеальна, просто фантастична нагода таки вирвати перемогу для своєї команди. Отримавши м’яча неподалік штрафного «Металурга», опорник віддав круглого на Ґурулі, який класно оцінив ситуацію і п’ятою зупинив передачу. Далі все було просто казково – Ґодвін підхопив м’яча і безперешкодно увірвався до вільної зони. Все! Бандура вже не може зарадити ситуації, захисники далеко позаду, залишається просто закотити м’яча у вільний кут воріт. І Самсон пробив, але зробив він це настільки незграбно, що круглий байдуже покотився біля штанги. Ґодвін і сам не міг повірити, що він не забив гол. Він ще довго лежав на полі і навіть попросив допомоги лікарів. Але «Металург» не пробачив такої помилки…
Буквально за кілька хвилин «Карпати» пропустили вдруге. Морозюк, який вийшов на поле у перерві, прорвався по правому краю атаки й прострілив на Маріо Сержіо. Далі – справа техніки. Хоч до воріт було немало, хоч перед ним стояв добрий десяток своїх та чужих, але гравець наважився пробити і не прогадав. М’яч полетів точно у кут воріт Тлумака, і капітан «Карпат» уже нічим зарадити справі не міг. За останні кілька хвилин «зелено-білі» вже не могли нічого створити. А шоковий стан завадив їм штурмувати ворота Бандури. Закінчилося все черговою поразкою «Карпат», хоч львів’яни мали прекрасні шанси для того, щоб привезти з Донецька перемогу. До неї залишалося не так багато – всього один точний удар. Та звинувачувати когось одного не варто. Футбол – гра командна, отже, і програли сьогодні всі.
Інформаційний центр ФК «Карпати», www.fckarpaty.lviv.ua
Фото: © ФК «Карпати»
Оригінал публікації http://fckarpaty.lviv.ua/ua/news/7302/page.html
