13-й тур. 16.10.2011, 16:00. «Україна», Львів. 5 000 глядачів
Сонячно. +5°С
Арбітр – Віктор Швецов (Одеса).
Асистенти: Ігор Бицкало (Одеса), Олексій Андреєв (Донецьк).
Четвертий арбітр – Віталій Годулян (Одеса).
Інспектор ФФУ – Василь Попович (Іршава).
Делегат ФФУ – Володимир Поліщук (Рівне).
«КАРПАТИ»: Тлумак, Ощипко, Мілошевіч, Гомез, Федецький, Ґодвін (Мартинюк, 64), Голодюк, Ткачук, Ґурулі (Зеньов, 72), Худоб’як (Батіста, 46), Лукас.
Запасні: Ільющенков, Гірський, Кополовець, Озарків.
Головний тренер – Олег Кононов.
«АРСЕНАЛ»: Погорілий, Симоненко, Лампі, Одібе, Польовий, Максимов, Флореску (Грицай, 82), Ковпак, Шацьких (Богданов, 74), Міколюнас, Гоменюк (Мазілу, 57).
Запасні: Боровик, Аржанов, Шоава, Шершун.
Головний тренер – Леонід Кучук.
Голи: Одібе, 7, Мазілу, 66, 74.
Попередження: Федецький, 39, Лукас, 78 – Симоненко, 89, Грицай, 90+2.
СТАТИСТИКА МАТЧУ:
«Карпати» – «Арсенал»
- Гольові моменти: 5 (0) – 8 (4)*
- Удари по воротах: 4 (0) – 8 (4)
- Удари повз ворота: 3 (1) – 7 (5)
- Заблоковані удари: 1 (0) – 3 (0)
- Штанги: 1 (0) – 3 (2)
- Кутові: 2 (1) – 6 (4)
- Простріли (навіси): 11 (5) – 8 (5)
- Порушення правил: 15 (9) – 13 (7)
- Офсайди: 3 (3) – 1 (0)
* – показники першого тайму
Додатковою інтригою завжди принципового протистояння «Карпат» та «Арсеналу» цього разу був той факт, що команди тренують два білоруських фахівці – Олег Кононов і Леонід Кучук відповідно, які в минулому не лише разом грали, а й не один рік в тренерському тандемі успішно працювали в тираспольському «Шерифі», якому допомогли вийти на перші позиції у Молдові та непогано зарекомендувати себе в Європі. Як це не прикро, але мусимо констатувати, що перше очне протистояння білоруських керманичів на українській землі закінчилося повною перемогою Леоніда Кучука та його «каштанчиків».
До приїзду у Львів столичний «Арсенал» у чотирьох попередніх іграх незмінно залишав свої ворота у недоторканності. Не зміг бодай раз прорвати оборону команди Леоніда Кучука і напад «Карпат». Не менш невдало «зелено-білі» зіграли і в обороні. Пропустивши після подачі кутових три (!) м’ячі, «зелено-білі» вперше в сезоні зазнали поразки з великим рахунком. А найприкріше, що підсумок гри в принципі відповідає тому, що відбувалося на полі.
В порівнянні з переможним матчем у Луцьку, в стартовому складі «Карпат» сьогодні було дві зміни. Мартинюка на позиції опорника замінив Ткачук, а в атаці замість Зеньова вийшов Лукас. Зазначимо, що остання заміна була вимушеною – естонець напередодні гри отруївся і не міг грати повний матч.
Навряд чи хтось з вболівальників «Карпат», не кажучи вже про гравців та тренерів команди, очікував, що гра проти «Арсеналу» буде легкою прогулянкою. Підопічні Леоніда Кучука практично в усіх іграх сезону демонструють зрілий футбол і не випадково у турнірній таблиці доволі твердо перебувають у єврокубковій зоні. Однак разом з тим навряд чи хтось міг спрогнозувати, що поєдинок для «зелено-білих» перетвориться на справжнє жахіття.
Вже початок гри для нашої команди склався так, що гірше й не придумаєш. Гості одразу дали зрозуміти, що не мають наміру відбивати традиційний стартовий штурм господарів і самі з перших хвилин перейшли на чужу половину поля. Така нахабність «Арсенала» дуже швидко була винагороджена. На 7-ій хвилині Шацьких подав корнер, наші оборонці невдало винесли м’яча і після повторного навісу Одібе, проявивши свої акробатичні здібності, поклав корпус і пробив у лівий нижній від Тлумака кут воріт – 0:1.
Звичайно, пропущений гол нікому з вболівальників «Карпат» радості не приніс. Однак, напевне, в цей момент не один з них подумав, що можливо це й на краще – грати ще майже всю гру, а пропущений м’яч повинен завести «левів» і зараз вони почнуть «рвати» суперника. І в перші хвилини після того, як карпатівці розіграли м’яч з центра поля, ніби то так воно все й відбувалося. А на 13-ій хвилині «зелено-білі» навіть мали непоганий момент, аби відігратися. Підопічні Олега Кононова провели затяжну атаку, в фіналі якої Лукас після скидки грудьми Ткачука пробив з лінії карного, але круглий пройшов повз стійку. Однак це вже було хоча б щось…
Втім, як засвідчили подальші події, це було не щось, а все (!), на що спромоглися «Карпати» в атаці у першому таймі. Так, цей удар 77-го номера «зелено-білих» виявився єдиним в активі нашої команди за перші 45 хвилин гри на своєму полі. Чому так сталося? Відповідь лежить на поверхні. У футболі кожна з команд в тому чи іншому матчі грає настільки сильно, наскільки їй це дозволяє робити суперник. Так от сьогодні «Арсенал» у першій половині зустрічі практично не дав карпатівцям створити нічого. Більше того, «каштанчики» ще до перерви могли вирішити долю зустрічі на свою користь і тим самим перетворити другий тайм на чисту формальність.
Спостерігаючи за грою, напевне, не лише автор цих рядків ловив себе на думці, що «Арсенал» переграє «Карпати» їхньою ж зброєю. Гості чудово контролювали м’яча і при цьому все робили дуже швидко. Було видно, що підопічні Леоніда Кучука отримують задоволення від самого процесу гри і просто таки насолоджуються своєю перевагою над господарями. Натомість «зелено-білі» діяли без агресії і взагалі складалося враження, що вони не стільки грають, скільки мучаться на полі. Як наслідок, гольові моменти один за одним виникали біля наших воріт і лише майстерність Тлумака та везіння призвели до того, що рахунок 0:1 залишився незмінним до кінця першого тайму.
Те, що не вдалося в першому, «каштанчики» успішно зробили в другому таймі – забили ще два м’ячі і в такий спосіб отримали загалом заслужену перемогу. Однак що характерно, по перерві гра була в цілому рівною. Хоча з цим багато хто може і не погодитися. Але тут вся справа в сприйнятті того, що відбувається на полі. Адже коли одна з команд виграє спочатку 1:0, а потім 2:0 і 3:0, то складається враження, що йде гра в одні ворота. Свій відбиток на сприйняття гри у другому таймі зробила і перша половина, в якій повністю домінував «Арсенал».
Втім, коли звернутися до статистики (мова не про техніко-тактичні дії, якими часто оперують фахівці, а зрозумілі всім удари по воротах, корнери тощо), а вона річ вперта і з нею сперечатися важко, то виходить, що гра у другій 45-хвилинці насправді була практично рівною. Але й тут у діях команд була хоча й тільки одна, але дуже вже суттєва відмінність. Гравці «Арсеналу» з чотирьох гольових моментів до логічного завершення довели рівно половину. Карпатівці ж з п’яти потенційних голів не забили жодного. І можна ще зрозуміти розпач Ткачука, коли після його дальнього пострілу м’яч влучив у стійку. Натомість промах Зеньова, який з лівої пробивав практично без супротиву метрів з семи–восьми, виправдати неможливо. На тлі гри в атаці нашої команди в цій зустрічі, напевно, символічним є змарнований шанс принаймні забити гол престижу на другій компенсованій хвилині другого тайму, коли Мілошевіч з лічених метрів головою пробив у руки Погорілому…
Інформаційний центр ФК «Карпати», www.fckarpaty.lviv.ua
Фото: © ФК «Карпати»
Оригінал публікації http://fckarpaty.lviv.ua/ua/news/7413/page.html