Роман Толочко у складі львівських “Карпат” провів 190 ігор, в яких забив 17 голів. По завершенні ігрової кар’єри він перейшов на тренерську роботу. І відразу ж досягнув історичного успіху – у сезоні 2009-10 років разом із командою “Карпат” виграв першість України серед молодіжних складів.
По завершенні минулого сезону Роман Любомирович покинув львівський клуб. Припинення співпраці “Карпат” і Толочка оминуло ЗМІ. Зараз цей фахівець працює в тренерському штабі івано-франківського “Прикарпаття”.
Про свою теперішню роботу, завершення “карпатської” сторінки у власній біографії та рівень друголігових команд Роман Толочко розповів ексклюзивно для “Погляду”.
– У далекому 1991-му році доводилося виступати за івано-франківську команду, – каже Роман Любомирович. – Тут у мене багато друзів. Дехто з них працює в місцевій дитячій школі. З наставником “Прикарпаття” Петром Кушликом теж не один рік знайомі. Свого часу ми зустрічалися в луцькій “Волині”. Я був футболістом, а Петро Іванович входив у тренерський штаб Віталія Кварцяного. В Івано-Франківську почуваюся комфортно.
– Романе Любомировичу, чому ви припинили співпрацю з “Карпатами”?
– Про це краще запитати в керівництва клубу. Для мене новина про припинення співпраці була приголомшливою. До моєї роботи не було претензій, нарікань. А одного прекрасного дня мені сказали, що контракт закінчується, а продовжувати угоду керівництво клубу не збирається. На моє запитання про мотиви такого рішення, ніхто чіткої відповіді не дав. Це мене дуже здивувало. Все-таки хотів почути, що спонукало керівництво “Карпат” не продовжувати зі мною контракт. Нехай би сказали, що не задовольняє – якість гри команди, чи її результати. А вони взагалі нічого не сказали.
– У вас навіть припущень немає, чому так сталось?
– Здогадів у мене дуже багато. Але вибрати з-поміж них найвірогідніші важко. Мені ж ніхто нічого не пояснив, навіть не натякнув.
– Під вашим керівництвом дубль “Карпат” виграв національний турнір. Чому з того складу не багато футболістів потрапило в обойму основи “зелено-білих”?
– Звісно, всі хочуть, щоб у “Карпатах” грало якомога більше наших вихованців, українців. В основі є наші футболісти – Ткачук, Голодюк, Мартинюк. Не забуваймо і про Володю Гудиму, який переніс важку травму. Взагалі, не всі футболісти можуть проявити себе в основному складі. Молодіжна команда “Карпат” мала стабільний склад упродовж трьох років. Це стало однією з причин нашого успіху. А потім у футболістів доля по-різному склалася. Це закономірний процес. Успішна адаптація в основній команді залежить від багатьох факторів – характеру людини, наполегливості.
– Якщо відкинути особисті образи, як фахівець можете оцінити теперішній “іноземний курс” “Карпат”?
– Сьогодні дізнався, що зараз “Карпати” входять у п’ятірку команд Прем’єр-ліги, в яких найбільше іноземців. Такого ніколи не було. Завжди в “Карпатах” було багато своїх вихованців. Звісно, щоби вони розкрилися, потрібен час. Але все-таки це не перешкоджало раніше досягати певних успіхів. “Карпати” раніше часто порівнювали з “Атлетико” (Більбао). Ця іспанська команда завжди опиралася на місцевих вихованців. Мені, як колишньому футболісту “Карпат”, тренеру цього клубу, дивна теперішня політика клубу. Переконаний, потрібно більше довіряти своїм вихованцям.
– Якби влітку цього року не запрошували іноземців, відмовилися від тих, які прийшли взимку, результати не були б ще гіршими?
– Думаю, результат гіршим би не був. Я ж знаю молодь “Карпат”. Повірте, здобути перше місце в першості молодіжних складів важко. Ми йшли до цього впродовж трьох років. В усі часи в “Карпатах” робилася ставка на своїх вихованців. І зараз не варто було відмовлятися від цього курсу.
– Як гадаєте, яка зараз найбільша проблема “Карпат”? Чому “зелено-білі” в кінці турнірної таблиці?
– Упадає в очі невпевненість футболістів, що не притаманно для “карпатівців”. “Зелено-білі” по грі виглядають краще, ніж аутсайдери Прем’єр-ліги. Але бракує впевненості. Не знаю, чому так. Можу помилятися, але мені здається, що в команді існують якісь внутрішні проблеми. “Карпати” ж славляться бойовим характером. Зараз його немає. Ось візьмімо останній матч із “Дніпром”. “Карпати” володіли ініціативою, але після вилучення гравця “дніпрян”, львів’яни розгубилися і почали грати гірше, ніж перед вилученням. У футболістів навики є, але чогось їм не вистачає, щоби їх проявити на полі.
– Романе Любомировичу, що влітку у вас “не зрослося” із ФК “Львів”, в який вас запрошували на посаду головного тренера?
– Відверто кажучи, був дуже зацікавлений у цій роботі. Все-таки мені пропонували очолити команду, яка грає в першій лізі. Для мене це було би великим кроком уперед. Мав велике бажання тренувати “Львів”. Але не порозумівся з керівництвом клубу. Я не вимагав коштів на придбання новобранців, не “вибивав” великих зарплат, оскільки знав реальне фінансове становище “городян”. Я наполягав на тому, що потрібно шукати футболістів, які б могли підсилити “городян”. А керівництво клубу хотіло грати тими футболістами, які вже були в команді і витискати з них максимум. Але давайте говорити відверто, вчора багато хто з тих футболістів грав на першість області, а тепер вони мали скласти основу команди із першої ліги. Це ж утопія.
– Раніше було чимало випадків, коли футболістів із другої ліги чемпіонату України запрошували до себе українські гранди і з часом вони ставали зірками. Є випадки коли з другого дивізіону гравці переходили навіть в московські команди. Зараз у цій лізі є виконавці, в яких може бути велике майбутнє?
– Разом із “Прикарпаттям” пройшов перше коло чемпіонату, цієї суботи відбудеться третя гра другого кола. На вихід у першу лігу претендують чернігівська “Десна”, “Суми”, черкаський “Славутич”. Ці команди нічим не відрізняються від інших команд, які входять у шістку кращих другої ліги. Так ось, у цих клубах я не побачив жодного футболіста, який зможе зацікавити хоча б якусь команду із Прем’єр-ліги…
– Тобто, плачевна ситуація?
– Дуже плачевна ситуація. Аналізував це питання, спілкувався на цю тему з іншими тренерами. Немає зараз у другій лізі виконавців із хорошим потенціалом.
– Куди ж поділися провінційні таланти?
– Сучасне молоде покоління дуже складне. Змінився час, змінилися життєві цінності. Молодь зараз не цінує того, що має. Вони прагнуть легкої праці, отримати “усе і одразу”. А так не буває. Щоби чогось досягнути, потрібно важко гарувати. Лише сумлінно тренуючись, поступово можна підкорювати чимраз більші висоти. Ось здавалося б, в Україні є хороша молодіжна збірна. Але вона поїхала на чемпіонат Європи і виявилося, що в нас насправді немає хорошої команди. А до того, команді видали чимало солідних авансів. Зараз дивишся на молодих футболістів, які виступають в Прем’єр-лізі, і складається таке враження, що вони не грають, а підігрують. А хотілося б, щоб вони грали.
– Тобто, отримавши велику зарплату, вони думають, що викладатися на полі не потрібно?
– Саме так. Вони неспроможні відпрацьовувати свою зарплату. Інколи дивишся на сучасне покоління і дивуєшся. Невже зараз настільки суттєво змінилися життєві цінності, ніхто нікому не довіряє. Колись усе було по-іншому.
