У цьому році «Карпати» двічі перемагали донецький «Шахтар». Спершу на представницькому турнірі Copa del Sol, а потім і в чемпіонаті. Обидва матчі закінчувалися з рахунком 1:0 і обидва, ясна річ, були пам’ятними. Інформаційний центр пропонує уболівальникам пригадати 5 яскравих матчів минулих років, коли «Карпатам» вдавалася гра проти традиційно нелегкого суперника.
№1 Першолігові «Карпати» б’ють чемпіона
26 жовтня 2005. Львів. 1:0 (Батіста)
«КАРПАТИ»: Шуст, Федорів, Тимчишин, Іщенко, Распопов, Лапко (Петрівський, 71), Ґодвін (Фещук, 59), Шмаков, Худоб’як, Сучков, Батіста.
Цей матч неможливо забути. Гол Батісти після паса Сучкова, удар Фещука з 40 метрів і гру руками Шуткова за межами своїх володінь, фантастична гра Богдана Шуста та несамовита радість гравців і трибун після фінального свистка. Першолігова молода команда, у складі якої не було жодної зірки, задавила самовпевнених донецьких футболістів. «Серйозний матч був… Ми обіграли лідера чемпіонату, учасника Ліги чемпіонів, – пригадує тодішній головний тренер «Карпат» Юрій Дячук-Ставицький. – Ми не просто обіграли «Шахтар»: забили два м’яча, один з яких не зарахували, показали хороший атакуючий футбол. Ми не сиділи в глухому захисті – нас гнав вперед 30-тисячний стадіон. Звісно, такі матчі запам’ятовуються надовго. Ця гра доводить, що команда нижчого рівня при самовіддачі, яке межує із самопожертвою, здатна обіграти будь-яку команду. Після цієї перемоги виріс імідж нашого клубу, виріс імідж гравців, ними масово почали цікавитися клуби вищої ліги – Шуста після цього матчу «Шахтар» і купив. Налаштовувати гравців тоді не було потреби – вони самі розуміли, чого можуть досягти, коли покажуть усе, на що здатні. Тренеру потрібно було обрати тоді правильну тактику. До речі, Мірча Луческу не виграв у «Карпат» і в минулому сезоні, коли я знову був тренером – він мені ще не забивав (сміється).
№2 Єврокубки повертаються до Львова
6 травня 1999. Донецьк. 2:1 (Мізін)
«КАРПАТИ»: Стронціцький, Беньо, Чижевський, Вільчинський (Семочко, 101), Мізін, Назаров, Толочко (Закотюк, 106), Паляниця, Вовчук (Луцишин, 44), Гецко, Євтушок.
Півфінал Кубка України. Перша гра у Львові закінчилася перемогою «Карпат» 1:0 – гол з пенальті забив Олександр Паляниця. Так само закінчився основний час у Донецьку, але вже на користь «Шахтаря». Почався додатковий час. «Пенальті смішний був, – каже учасник тієї гри Володимир Вільчинський. – Толочко поборовся з Матвеєвом, той упав, суддя показав на точку… Матвеєв тоді забив другий гол, а перший він забив після навісу – Євтушок трохи за ним не встиг». 2:0 – підопічним Анатолія Бишовця залишилося дограти 20 хвилин і не пропустити. Але «зелено-білі» заробили право на кутовий… «Як зараз пам’ятаю, Дмитро Семочко, який мене замінив вже в додатковому часі, – згадує Володимир Вільчинський, – подав, Шутков пролетів, а Сергій Мізін забив головою. До кінця матчу залишається 8 хвилин. Ця гра була не просто півфіналом – у нас була нагода вийти в Європу, бо «Динамо» ставало чемпіоном і проходило свого суперника в Кубку. А ще за вихід у фінал давали звання майстрів спорту. А могли і не дати… На останній хвилині хтось обрізався зліва, той же Матвеєв вивалився з флангу і пробив. Просто не влучив у ворота – нам тоді пощастило. Але й Паляниця теж з вигідної позиції у штангу пробив. Раділи ми – не передати…». Таким чином «Карпати» вийшли до фіналу Кубка України, де хоч і програли «Динамо», але здобули право грати у Кубку УЄФА.
№3 1000-й матч «Карпат» у чемпіонатах СРСР та України
15 червня 1997. Львів. 1:0 (Назаров)
«КАРПАТИ»: Стронціцький, Тимчишин, Микитин, Чижевський, Дудник (Петрик, 69), Сапуга, Назаров, Колесник (Толочко, 46, Гнатів, 64), Беньо, Покладок, Вовчук.
Валерій Яремченко та його «Шахтар» повертався до Донецька з поразкою. «Карпатам» гріх було не перемогти: по-перше, у Львові була карпатівська погода, а по-друге, матч проти «Шахтаря» виявився 1000-им у чемпіонатах Союзу та України. «Усі матчі проти «Шахтаря» були напруженими, – каже Богдан Стронціцький. – Донецька команда могла взяти очки у Львові тільки великою кров’ю, а часто й самі тут програвали. Під час тисячного матчу «Карпати» билися з першої до останньої хвилини, а перемогли завдяки голові Євгена Назарова, який класно пробив у дев’ятку, і завдяки фантастичній підтримці трибун. Тоді Вадим Колесник не забив пенальті, але Ателькін відповів люб’язністю, коли на 90-ій хвилині влучив у штангу моїх воріт».
№4 Перша перемога «Карпат» у чемпіонатах України
5 квітня 1992. Львів. 1:0 (Мущинка)
«КАРПАТИ»: Лайзан, Чикало, Лаба, Бенько, Мокрицький, Мущинка (Гула, 39), Бондарчук, Леськів, Деркач, Козак (Забранський, 70), Різник.
У першому чемпіонаті незалежної України «Карпати» дебютували невдало. До 7-го туру у підопічних Степана Юрчишина в активі не було жодної перемоги. Тож до матчу у Львові проти «Шахтаря», головним тренером якого був Валерій Яремченко, команда готувалася з підвищеною відповідальністю. Так сталося, що матч 5-го квітня став першою перемогою для «Карпат» і першою поразкою для «Шахтаря» в українських чемпіонатах – відзначився хавбек «зелено-білих» Анатолій Мущинка на 32-ій хвилині. Валерій Яремченко прагнув посилити атаку і замість Ателькіна випустив молодого Реброва, але «Шахтарю» це успіху не принесло. На жаль, матч 16-річної давнини – хоч він і став першим переможним – мало хто пам’ятає. Ні Василь Леськів, ні Володимир Різник, який, до речі, дебютував за «Карпати» у цій грі, ні тренер Степан Юрчишин не змогли згадати подробиць. Зрештою, не дивно, – таких можливостей для зберігання інформації, як тепер, тоді не було.
№5 Перша домашня перемога на реконструйованій «Україні»
24 жовтня 1999. Львів. 1:0 (Покладок)
«КАРПАТИ»: Стронціцький, Євглевський (Вільчинський, 61), Мізін, Ковалець, Танасюк, Євтушок, Покладок (Толочко, 82), Назаров, Вовчук (Шаран, 64), Гецко, Павлюх.
Перша перемога «Карпат» у чемпіонаті на оновленій «Україні». Майже місяць минув з того часу, як «зелено-білі» у серії пенальті поступилися шведському «Хельсінборгу». Вболівальники вимагали перемоги над донецьким «Шахтарем». Гра зацікавила і тодішнього головного тренера збірної України Леоніда Буряка, який особисто відвідав матч. «Шахтар» приїхав до Львова в ослабленому тренерському складі. Анатолія Бишовця уже не було, його обов’язки виконував Олексій Дрозденко. «Карпати» скористалися цим і перемогли з мінімальним рахунком. «Я пам’ятаю, що тоді була дуже жорстка гра, – каже герой цього матчу, автор єдиного гола Андрій Покладок. – Багато підкатів, єдиноборств… Можу помилятися, але ніби в цьому матчі Гецко щось не по-ділив з кимось із донецьких, а комусь вухо порвали… Важка гра булла… Ми забили у першому таймі. Тоді був навіс з флангу, Євтушок, здається, навісив на дальню штангу і я з близької відстані пробив головою».
Інформаційний центр ФК «Карпати», www.fckarpaty.lviv.ua
Фото: © ФК «Карпати»
Оригінал публікації http://fckarpaty.lviv.ua/ua/news/7645/page.html
