18-ий тур. 27.11.2011, 16:00. «Україна», Львів. 15 000 глядачів
Похмуро. +5°С
Арбітр – Юрій Вакс (Сімферополь).
Асистенти арбітра: Валерій Давидов (Кременчук), Андрій Литвин (Київ).
Четвертий арбітр – Юрій Мосейчук (Чернівці).
Інспектор ФФУ – Анатолій Куцев (Київ).
Делегат ФФУ – Віктор Наскалов (Мукачеве).
«КАРПАТИ»: Тлумак, Балажіц, Гірський, Голодюк (Озарків, 73), Кополовець (Ґурулі, 68), Мілошевіч, Ощипко, Лукас (Петрівський, 87), Батіста, Ткачук, Худоб’як.
Запасні: Богатінов, Гомез, Гудима, Крістобаль.
В.о. головного тренера – Павло Кучеров.
«ШАХТАР»: Рибка, Срна, Ракіцький, Кучер (Хюбшман, 74), Шевчук, Степаненко, Фернандіньо (Дентіньо, 76), Мхітарян, Вілліан, Д.Коста, Селезньов (Л.Адріано, 68).
Запасні: Пятов, Гай, Жадсон, Едуардо.
Головний тренер – Мірча Луческу.
Голи: Д.Коста, 23 (пен.), Фернандіньо, 58 (пен.), Селезньов, 65, 67, Мхітарян, 75.
Попередження: Тлумак, 23, Голодюк, 57, Батіста, 71 – Селезньов, 27.
Підсумковий рахунок поєдинку не відповідає тому, що було на полі. Саме таким був лейтмотив післяматчевого коментаря головного тренера «Шахтаря» Мірчі Луческу. При цьому румунський коуч «кротів» сказав, що і він, і його підопічні після вильоту з Ліги чемпіонів та прольоту повз Лігу Європи прилетіли до Львова лише з одним завданням – реабілітуватися і перед президентом, і перед своїми вболівальниками за європровал.
Що ж, якщо оцінювати гру виключно з підсумкового результату, то донеччанам цілком вдалося задумане. Інша справа, як проходив сам процес «реабілітації». І якраз отут, в жодному разі не заперечуючи переваги «Шахтаря» над «Карпатами», на жаль, не можна не оминути питання суддівства.
Після домашньої поразки минулої середи від «Порту» в Лізі чемпіонів Мірча Луческу спочатку чемно вибачився перед своїм президентом та вболівальниками за провалений євросезон, а потім пояснив причини, які до цього призвели. Власне причина була лише одна. Яка? Для того, хто добре знає Містера, це питання є чисто риторичним. Бо відповідь на нього у коуча «Шахтаря» могла бути лише одна – в усьому винні судді, а точніше німецький арбітр Фелікс Брих. Саме його Луческу звинуватив у «вбивстві» своєї команди в стартовому матчі групового турніру з «Порту». Причому німець, за словами румуна, своїм антидонецьким цинічним арбітражем настільки травмував тонку психіку Срни і решти «кротів», що вони так і не прийшли до тями. В результаті столиця Донбасу наступної весни буде приймати виключно ігри внутрішніх турнірів, у яких перед «Шахтарем» стоїть завдання виграти і Прем’єр-лігу, і Кубок України.
Схоже, ту прес-конференцію читав, або дивився у ЗМІ арбітр з Сімферополя Юрій Вакс і все сказане Мірчею Луческу його дуже сильно вразило. Вразило настільки, що спочатку йому стало страшенно соромно за свого колегу по професійному цеху з Німеччини. А згодом ще й стало дуже сильно шкода чинних чемпіонів України і він вирішив за першої ж нагоди їм допомогти чим зможе. Можливість втілити в життя своє бажання з’явилася у нього дуже швидко. Комітет арбітрів Федерації футболу України призначив його головувати у суддівській бригаді на матчі «Карпати» – «Шахтар».
Гра з перших хвилин захопила глядачів. Прийшло їх, щоправда, набагато менше, ніж можна було очікувати. Звичайно, аншлагу, як на грі ранньої весни нинішнього року, ніхто побачити не сподівався. Але напівпорожні трибуни «України» – це все ж явно замало, як для такого матчу. Навіть, коли зважити на далеко не найкращі виступи «Карпат» в поточному сезоні. Як не як, а приїхав чемпіон країни…
Але давайте повернемося до подій на полі. Першу атаку у грі провели господарі. На 2-ій хвилині Олег Голодюк віддав передачу на Лукаса з лівого флангу, іспанець прострілив у карний – оборонці блокують. А за хвилину вже «зелено-білий» захист заблокував удар Генріха Мхітаряна. Ось так, на зустрічних курсах і пішла гра з самого початку. Кожна з команд на атаку суперника відповідала достатньо гострою контрдією. Можливо, трохи краще виглядали гості. Однак не настільки ж, щоб заслужити своїми діями на гол.
І ось тут гостям і прийшов на допомогу Юрій Вакс. На 23-ій хвилині партнери кинули у прорив трохи лівіше центру Євгена Селезньова, якому назустріч кинувся Андрій Тлумак. В принципі, можливо, кіперу і не потрібно було виходити з воріт, бо нападник наздоганяв м’яча під гострим кутом. До того ж бити йому довелося б з лівої ноги, а тому вразити ціль було далеко не просто. Однак, Андрій прийняв рішення ліквідувати небезпеку кидком у ноги. Звісно, ступінь ризику заробити пенальті була дуже високою. Зрештою, так і сталося – після контакту Селезньов опинився на газоні і арбітр без найменших не те що вагань, а навіть роздумів, вказав на точку. Окрім того, Тлумакові, який намагався довести судді, що він правил не порушував, Вакс пред’явив жовту картку. Хоча капітан «Шахтаря» Даріо Срна вимагав червону, вважаючи, що це був фол останньої надії. А хіба міг цей добре знаний у всій Європі суперінтриган повести себе в даній ситуації інакше? Однак арбітр дав хорвату зрозуміти, що достатньо і покарання у виді комбінації «пенальті + попередження».
На перший погляд ніби то все було справедливо, а значить і логічно. Але вся справа в тому, що ніякого порушення правил зі сторони воротаря не було. Так, Андрій кинувся в ноги, але м’яча не торкнувся. Так, мав місце контакт і Селезньов впав. Але на повторі чітко видно, що Андрій забирає руку, а Євген САМ правою ногою чіпляється за воротаря і летить, немов підкошений на газон. Тому тут треба було давати жовту картку нападнику за симуляцію, а не ставити пенальті. Пам’ятаєте аналогічний епізод з матчу «Карпати» – «Динамо» сезону 2009/2010, коли в аналогічному епізоді арбітр Віктор Швецов дав жовту картку Роману Зозулі, яка була у того другою і кияни залишилися в численній меншості? Тут було те саме, але напевно Селезньов більш висококласний «майстер живопису», а тому пенальті «малює» набагато переконливіше. Дуглас Коста з точки пробив бездоганно – у Тлумака не було жодного шансу щось зробити і за мить на табло загорілися цифри 0:1.
Після пропущеного гола карпатівцям знадобився якийсь час, щоб оговтатися. І поки вони приходили до тями, м’яч ледь вдруге не залетів до сітки їхніх воріт. На 27-ій хвилині Генріх Мхітарян після передачі все того ж Дугласа Кости пробивав із забійної позиції з меж карного майданчика, але влучив у каркас воріт.
Далі знову гра тривала на зустрічних курсах. Щоправда, більш гостро діяли підопічні Мірчі Луческу. Все ж кадрові проблеми «Карпат» у лінії нападу далися взнаки. Тим не менше інтрига в матчі була присутня, а значить в будь-яку мить все могло змінитися в ту чи іншу сторону.
Напевне, саме тому Юрій Вакс вирішив не ризикувати і довести почате в першому таймі до логічного завершення. Тобто допомогти «Шахтарю» мінімальну перевагу в рахунку зробити достатньо комфортною, аби почуватися спокійніше та впевненіше і не доводити справу до валідольної кінцівки. Для цього він вирішив нічого не вигадувати, а просто при нагоді дати ще один пенальті.
Нагода трапилася на 57-ій хвилині, коли Фернандіньо влучив м’ячем у руку Івана Мілошевіча. Скажемо одразу, формальний привід вказати на точку був. Але суть епізоду полягала в тому, що по-перше, захисник рукою не грав, а це бразилець з метра чи двох сам влучив м’ячем у неї. Більше того, склалося враження, що він спеціально цілив у руку. А по-друге, в момент зустрічі з рукою круглий летів явно в сторону від воріт. Абсолютно не зрозуміло, куди і навіщо прокидував собі м’яч на хід Фернандіньо. Тому й склалося враження, що бразилець цілив саме в руку.
Коли Вакс вдруге вказав на точку, Мілошевіч у відчаї схопився за голову, а його партнери намагалися переконати арбітра відмінити рішення, або принаймні порадитися з лайнсменом. Останнє Вакс зробив, але пенальті не відмінив, а Олега Голодюка ще й покарав жовтою карткою за надмірний прояв незгоди з рішенням арбітра. Тож глядачі вдруге у матчі стали свідками покарання «Карпат» у вигляді комбінації «пенальті + попередження». Вдруге вони побачили і бездоганний удар з точки. Щоправда, цього разу свою бразильську майстерність у цьому компоненті футболу наочно продемонстрував Фернандіньо – 0:2.
На цьому власне гру можна було припиняти. І справа не в тому, що відіграти два м’ячі з таким суперником, як «Шахтар» – марна справа. Ні, проблема в іншому. Другий більш ніж спірний пенальті у грі деморалізував карпатівців і вони просто «розвалилися». Як наслідок, упродовж наступних 17-ти хвилин у їхніх воротах побувало ще три м’ячі. Звичайно, це не з найкращої сторони характеризує нашу команду. Але і зрозуміти підопічних Павла Кучерова також можна. Не будемо особливо виправдовувати наших хлопців, але якщо гравці «Шахтаря», коли вірити Мірчі Луческу, після так званого суддівського свавілля Фелікса Бриха, яке німець творив ще 13-го вересня, не можуть прийти до тями й до нині, то чому ми маємо дивуватися, що карпатівці після повторного «художества» Юрія Вакса були в прострації якихось хвилин двадцять.
Між іншим, після супергола Генріха Мхітаряна, однозначно найкращого гравця матчу, якщо, звісно не рахувати «гірником» Юрія Вакса, рук не опустили і продовжували грати та намагатися забити бодай гол престижу до самого фінального свистка. Однак з поля «зелено-білі» сходили «на сухо».
P.S. Напевне, після сьогоднішнього матчу серед львів’ян значно менше стало таких, хто засмучений цьогорічним європровалом нашого чемпіона. А головне, вони отримали відповідь на питання, чому власне цей провал стався. Відповідь проста – «Шахтар» грає у футбол посеред тижня за одними правилами, а на вихідні – за іншими.
Інформаційний центр ФК «Карпати», www.fckarpaty.lviv.ua
Фото: © ФК «Карпати»
Оригінал публікації http://fckarpaty.lviv.ua/ua/news/7648/page.html
