Відразу з приємного – в цей календарний день «гірники» тільки вигравали: чотири матчі – чотири перемоги з різницею голів 10-1. І це при тому, що по дві зустрічі були в гостях і вдома. Дивний збіг обставин: на своїх полях грали при Союзі, на чужих – в період незалежності України.
Свердловський «Уралмаш» став першою 17-березневою командою для «Шахтаря». У 1971 році на Краматорському стадіоні «Авангард» з уральцями «гірники» провели перший матч 1/16 фіналу Кубка, який відкривав для донеччан новий сезон. Може виникнути питання: чому в Краматорську? Уболівальники старшого покоління, звичайно, пам’ятають, що в СРСР ігри ранньої весни (як правило, це були зустрічі Кубка країни) переносилися або на південні стадіони, або на стадіончик містечка місцевого обласного підпорядкування, щоб не угробити центральну галявину головної команди.
Як самі розумієте, цей матч викликав в невеликому промисловому місті небувалий інтерес. Історичні джерела свідчать, на 12-тисячний стадіон квитки поширювалися в трудових колективах, і виявилося їх сумарно реалізовано … 18 000. Враховуючи, що тоді на трибунах були не індивідуальні сидіння, а лавочки, така математика була можлива. Чого ж не потіснитися по-братськи заради такої події?! Подейкують, що зуміли проникнути і «зайці». Зате в місті було свято. До нього й програмок на матч випустили 10 000 примірників! Та й «Шахтар» не підвів. Уже в перші 25 хвилин забив два м’ячі, асистентами яких став Анатолій Коньков, а авторами Валерій Яремченко та Ярослав Кікоть. У час, що залишився «гірники» продовжували домінувати на полі, хоча голів глядачі більше і не побачили.
Богу було угодно, щоб другий матч в цей березневий день «гірники» зіграли з … «Чорноморцем». На ЦС «Шахтар», не звертаючи ніякої уваги на температурні показання (всього +2), прийшло без малого 25 000 любителів футболу. І це, зауважте, після розгромної поразки в попередньому турі в Тбілісі від «Динамо» – 0:5. Футболісти нашої команди сторицею віддячили своїх уболівальників за настільки активну підтримку. Спочатку вихід один в один з воротарем використовував Ігор Петров. П’яти хвилин вистачило донеччанам, щоб трибуни знову переможно заревли. Цьому посприяв чарівний удар Сергія Ященка. Ще шість хвилин, і м’яч знову у воротах гостей. В цьому випадку – автогол. Лише почався другий тайм, як капітан «Шахтаря» в цій зустрічі Сергій Кравченко з пенальті встановив остаточний рахунок – 4:0. До речі, про історію інших ігор «гірників» і «моряків» ми вже розповідали на нашому сайті.
Але продовжимо про матчі «гірників», що припали на 17 березня різних років. Йдемо з радянського періоду і звертаємося до новітньої історії.
1998 рік. Матч відкриття другого кола з донецьким «Металургом». Гра проходила в Докучаєвську на стадіоні «Авангард» і вважалася для «металургів» домашньою. Ініціативою відразу ж заволоділи гості. По м’ячу в кожному з таймів забив латиський легіонер «Шахтаря» Андрій Штолцерс. Він, між іншим, з цими двома голами кращий бомбардир «гірників» в матчах «від 17 березня». У цій зустрічі був забитий і м’яч, що став єдиним пропущеним нашою командою в цю дату. З пенальті скоротив розрив в рахунку Юрій Беліченко. Загальний підсумок – 2:1 на користь «оранжево-чорних».
Останній до сьогоднішнього дня поєдинок «Шахтар» провів 17 березня 2001 року під Львовом. До цієї зустрічі на поле «Карпат» наша команда, можна сказати, забула, коли вигравала. Аж у 1973 році! В цьому матчі вперше зі старту вийшли відразу три африканських легіонера: Ассан Ндіайє, Айзек Окоронкво та Джуліус Агахова. Для останнього це був дебют у складі «оранжево-чорних». Джуліус славно його відзначив. На 55-й хвилині Олексій Бахарєв розрізав своєю передачею на Агахову оборону львів’ян. Нігерійський форвард другим дотиком забив свій перший м’яч в стані «гірників» і в матчі, після чого видав серію з двох кульбітів, що стала згодом його візитною карткою. Другим голом відзначився інший легіонер «Шахтаря» Маріан Аліуце. Фінальний свисток арбітра зафіксував 2:0 на користь нашої команди.
Прес-служба ФК «Шахтар»
