Всесвітній день сміху, незважаючи на весняну пору, не ряснів футбольними матчами. І ось що дивно, 31 березня – будь ласка, 2 і 3 квітня – аналогічно. А в перший квітневий день набралося лише шість ігор.
У 1964 році сезон «Шахтар» починав матчами чемпіонату Союзу проти московських «Торпедо» і «Динамо» в … Ташкенті. А чого їхати в холодний сльотавий Донецьк, якщо проводили збори там же (Самарканд, Ташкент), і можна без зайвого клопоту з роз’їздами відразу в бій. З динамівцями грали якраз 1 квітня. На стадіоні «Пахтакор» при ясній погоді з температурою в 17 градусів тепла зібралося 45 000 уболівальників. Склад москвичів вражав: Лев Яшин, Віктор Царьов, Ігор Численко та іже з ними. А склад «Шахтаря» – суцільно володарі і фіналісти Кубка країни останніх трьох років. Перший тайм завершили «по нулях». У другому Численко забив двічі, а донеччани відповіли одним, але найсильнішим ударом Олександра Налесного. Мабуть, не до жартів було нашим футболістам.
Перший матч 1/8 фіналу Кубка з єреванським «Араратом» проходив в Донецьку на «Локомотиві». В цей день донеччанам було «сміятися, право, не грішно». На своєму стадіоні при збігу 40000 любителів футболу «Шахтар» виграв 3:0. Відзначилися Віталій Старухін, Валерій Яремченко і Володимир Сафонов. А потім 16 квітня в Єревані остаточно поклав на лопатки Єреванську команду, перемігши 2:0 і вийшовши у чвертьфінал. У тому розіграші «гірники» добралися до фінального поєдинку, в якому поступилися київському «Динамо» 1:2.
Ще одна гра радянської епохи пройшла в Москві зі «Спартаком» в 1984-му. Поєдинок відбувся слідом за невдалою спробою «гірників» пройти в півфінал Кубка кубків, куди дорогу нам закрив португальський «Порту». Така ж була доля і спартаківців, яких на стадії 1/4 Кубка УЄФА вибив бельгійський «Андерлехт». Суперники обмінялися двома голами від кожного. На чому і розійшлися. За нас м’ячі забивали Володимир Пархоменко і … спартаківець Сергій Базулев в свої ворота.
В українських змаганнях черга 1 квітня прийшла аж в 2006 році. В Алчевську «Шахтар» грав з «Сталлю». Непереборні удари з різних дистанцій Анатолія Тимощука, Жадсона і Даріо Срни, на які господарі змогли відповісти лише голом зі штрафного конголезького півзахисника Бурнеля Окана-Стазі. 3:1, і гонка переслідування з «Динамо» за чемпіонські медалі тривала. Ця перемога заклала свій камінчик у фундамент майбутньої перемоги «гірників», обіграли головного опонента в «золотому матчі» – 2:1.
Наступні два першоквітневі поєдинки «Шахтар» проводив на морях. Перший виїзд не можна назвати, як, втім, і весь сезон – 2006/07, вдалим. Нічия 1:1 в Маріуполі з «Іллічівцем». На гол Івана Кривошеєнко «гірники» відповіли лише влучним ударом Матузалема. Зате через чотири роки там же «оранжево-чорні» обіграли господарів 3:1. У складах команд відзначилися Даріо Срна, Луїс Адріано, Дуглас Коста і орендований у «Іллічівець» молодий гравець «Шахтаря» Пилип Будковський. Донеччани зберегли відрив від «Динамо» в 12 очок і впевнено продовжили шлях до свого чергового золота в чемпіонатах України.
А тепер – узагальнено про цифри. 1 квітня наша команда провела 6 матчів, з яких 3 виграла, 2 завершила нічиєю і 1 програла. У ворота суперників м’яч влітав 13 разів, візаві в свою чергу 7 разів вражали ворота «гірників». Чотири рази «Шахтар» виступав в гостях, двічі – на своєму полі.
Прес-служба ФК «Шахтар»
