Сьогодні, 3 квітня, 40-річний ювілей відзначає вихованець і багаторічний воротар «Шахтаря», що провів усю кар’єру гравця в нашій команді, Дмитро Шутков. Зараз Дмитро Анатолійович працює в клубі асистентом тренера по воротарях першої команди.
– Дмитре, прийми поздоровлення, побажання здоров’я, успіхів у роботі, сімейного благополуччя!
– Дякую за добрі слова. Якось навіть і не віриться, що стукнуло 40. Здається, ще зовсім нещодавно виходив на поле, захищав ворота «Шахтаря»…
– Важко було прийняти рішення про перехід на тренерську роботу?
– Особисто для мене – так. З іншого боку, я залишався в команді, яка виховала, за яку відіграв усю кар’єру. Пропозиція від Містера була така: або я залишаюся тренером, або мені допомагають піти в оренду. Розсудивши всі «за» та «проти», вирішив перейти на тренерський шлях. Пішло нашарування травм. Постійно останніми роками мучили болі в спині. Був уже не готовий на всі сто відсотків тренуватися, грати.
– У тебе останній матч відбувся 12 квітня 2008 року. Це була виїзна гра з «Дніпром». У той момент знав про майбутні зміни долі?
– Ні. Улітку 2008-го після відпустки під час особистої бесіди з Містером виникло це питання. А як воно вирішилось, я вже сказав.
– Як відбувався перехід з однієї іпостасі в іншу?
– Наш тренер по воротарях Маріан Іоніце добре володіє російською мовою, що було важливо. Він мені підказував, як максимально безболісно перейти від гравця до тренера. У Маріана велика футбольна школа, багатий життєвий досвід. Він допоміг і в психологічному відношенні. Для мене це було найскладніше. Стільки років пропрацювати в одному режимі, а тут – усе зовсім інакше. Узагалі-то, допомагали всі. Але, головне – потрібно було самому перебудуватися. Цікава річ. Коли був гравцем, думав: тренерська робота легша, ніж наша, футболістів. Перейшов на тренерську й тепер певен, що тренеру важче, ніж гравцю. (Сміється).
– Як вибудовуєш свою роботу з воротарями? Яку футбольну освіту вже отримав?
– Я грав під керівництвом багатьох тренерів (головних, по воротарях), бачив різні методики, спрямованість тренувань. Тому беру те, що вважаю корисним для себе. Коли прийшов папір із Федерації футболу України про те, що я маю пройти ліцензування, вирушив на навчання. Були в нас чотири тижневі сесії. Вивчали харчування, психологію, організацію тренувального процесу, теоретичних, практичних занять, тактичні розстановки від витоків футболу до сьогодні. Розглядалися питання суддівства. Після завершення курсу лекцій кожен підготував реферат на конкретну тему і його захищав. Я взяв близьку мені: «Особливості гри воротаря в сучасному футболі». Підготував відеоматеріали, текст і успішно захистив. (Посміхається).
– І якої категорії маєш диплом?
– Категорії «А», який надає право працювати асистентом головного тренера команд Прем’єр-ліги, головним тренером у Першій лізі. І, природно, тренером по воротарях незалежно від ліги. Диплом дійсний чотири роки. Наступного мені потрібно буде його підтверджувати.
– Дмитре, ти на тренерській роботі майже чотири роки. Мабуть, є якась власна бібліотека літератури, колекція посилань на спеціалізовані сайти?
– Загалом, базові принципи підготовки єдині. Зміст тренувань залежить від тривалості міжігрових циклів. Є конспекти моїх вправ. Упевнений, потрібно максимально урізноманітнити тренувальний процес. По собі знаю: одноманітні заняття приїдаються та навіть шкодять.
– Та все ж у тебе сформувався власний набір вправ. Скільки їх у цьому списку?
– Навіть не рахував. Вони не лише різноманітні, але й різноспрямовані. Відпрацювання гри на виходах, гри на лінії воріт, на реакцію, дій під час початку атаки. Я б не сказав, що список сформувався. Постійно знаходиш щось нове. Трапляються, щоправда, випадки, коли тренер дотримується принципу: я 20 років пройшов, як гравець, ще 20 – як тренер, у мене є набір вправ, які змінювати не буду. Вони перевірені роками. Я прибічник іншого підходу. Вправи мають оновлюватися, якісь видозмінюватися.
– Що дало практично відвідування вами із Сергієм Поповим тренувань «Баварії»?
– Переконався, що ми працюємо в одному напрямі. Наповнення тренувань, залежно від того, скільки днів залишилося до гри, в нас і в мюнхенців схоже. Однаково розподіляємо навантаження. Знаю, що аналогічні методики підготовки воротарів застосовують і в інших провідних клубах Європи.
– Дмитре, ти згадав, що за свого гравецького віку працював із багатьма тренерами. Можливо, від когось узяв для себе більше, ніж від інших?
– Першим офіційно оформленим тренером по воротарях у нас був Юрій Віталійович Дегтерьов. А до того з воротарями займався начальник команди Михайло Васильович Калінін. Звичайно, вони мені дуже багато дали, особливо спочатку. Потім і в «Шахтарі», і в збірній країни працював із різними фахівцями. Сказати, що від когось узяв більше, не можу. Від усіх потроху.
– Не є секретом, що психологічна підготовка дуже важлива для воротаря. Які методи для неї можуть застосовуватися?
– Погоджуюсь. Психологія у воротарів стоїть на першому місці. Можна бути чудово готовим функціонально, але якщо є прогалини в психологічному стані, то все зійде нанівець. Щодо методів: ніхто не відміняв «батіг та пряник». Вони в психології допомагають. Намагаємося, щоб тренування проходили не лише з великим навантаженням, але й із гумором, підбиттям.
Досьє
Дмитро Шутков
Народився 3 квітня 1972 р. в Донецьку
Воротар
Майстер спорту України
За «Шахтар» виступав із 1991 до 2008 р.
Провів 347 ігор, пропустив 299 м’ячів
Чемпіон України 2002, 2005, 2006 і 2008 рр.
Срібний призер чемпіонатів України 1994, 1997, 1998, 2003, 2004, 2007 і 2009 рр.
Володар Кубка України 1995, 1997, 2002, 2004 і 2008 рр.
Фіналіст Кубка України 2003, 2007 і 2009 рр.
Володар Суперкубка України 2008 р.
Кращий воротар Кубка Співдружності країн СНД 1995 р.
Виступав за збірну України
Провів 5 ігор, пропустив 4 м’ячі
За кар’єру зіграв 158 матчів на «нуль»
Нагороджений орденом України «За заслуги» III ступеня
Прес-служба ФК «Шахтар»
