На Євро хоч на велосипеді!
– Від моменту набуття Чехією незалежності національна команда незмінно грала у фінальній стадії першості континенту. У 1996-му чехи дісталися до фіналу, а у 2004-му вибули з боротьби на стадії 1/2 фіналу. Тобто, як показує практика, вони вистрілюють на Євро раз на вісім років. Виходить, цього року чехи як мінімум повинні вийти у півфінал…
– Знаєте, якщо так міркувати… Я не розумію цих розмов. Залиште історію, хто і куди раніше доходив й чого домагався. Я без найменшого розуміння, як виступить збірна Чехії на майбутньому Євро.
– Про перемогу на Євро в Чехії ніхто не заїкається?
– Може, чеський народ і мріє про це! Але якщо оцінювати ситуацію з точки зору логіки, мріяти про перемогу ми не можемо.
– Коуч чехів Міхал Білек відразу після жеребкування Євро заявив: «Я хотів потрапити
до групи з поляками й греками, тож можу бути задоволений. Утім, саме по собі жеребкування нічого не вирішує. Перед нами спочатку була поставлена задача вийти з групи». Вас порадувало жеребкування?
– Жеребкування може бути вдалим, невдалим або ще якимсь, але все вирішується на полі. Безперечно, суперники нас порадували, але потирати руки заздалегідь не варто. Чревато, знаєте.
– Хороша новина для чехів полягає в тому, що всі три матчі ви проведете в одному місті (Вроцлаві) на стадіоні, максимально близько розташованому до Чехії. Сподіваєтеся на підтримку вболівальників?
– Напевно, це добре для вболівальників, але для гравців це не означає зовсім нічого. Грали б ми на будь-якому полі та в будь-якому місті, куди б нас визначили. Ми думаємо про суперників, яких потрібно обіграти. Але для наших уболівальників, безперечно, це величезний плюс – добиратися недовго.
– Ви колись бували у Вроцлаві?
– Ні.
– Наставник збірної Росії Дік Адвокат вважає, що Польща головний конкурент росіян у боротьбі за перше місце в групі. Кого ви вважаєте головним конкурентом збірної Чехії?
– Я особисто не думаю, що Чехія фаворит у групі. Може, це навіть на краще. Нехай нас вважають темною конячкою. І на мій погляд, в нашому квартеті фаворита немає. Я не бачу такої команди, як Іспанія, наприклад, яка може гордо вважатися фаворитом групи і яку достроково можна записувати в учасники плей-оф. Навіть Росію номінально фаворитом групи назвати не можна. Мені здається, навіть самі росіяни не впевнені в тому, вийдуть вони з групи чи ні. Одним словом, це рівна група, в якій немає ані фаворитів, ані аутсайдерів.
– Збірна Чехії прибуде на Євро-2012 на спеціальному поїзді в надії повторити тріумфальне повернення чехословацької команди з ЧС-1934 в Італії. Як ви поставилися до такої ідеї?
– Абсолютно паралельно! Напевно, це більше розраховано на піар. Мене це не зачіпає. Я можу хоч на велосипеді поїхати або пішки піти. Що за різниця, як добиратися? І по-друге, не я ж приймаю такі рішення. Футболісти грають на полі, тренери відповідають за результат, а підготовкою збірної та організаційними питаннями займається керівництво федерації.
– Ви давно, напевно, востаннє поїздом їздили?
– Та ні! Ми на першу гру з Литвою у кваліфікації Євро-2012 також добиралися потягом. Тільки не в Литву, а в Оломоуц. Відстань від Праги до Оломоуца 300 км, стільки ж приблизно, скільки й до Вроцлава. (Цікаво, що стартову гру відбору чехи злили литовцям 0:1. Це був перший офіційний матч чехів із Міхалом Білеком на посту наставника збірної. – В. П.)
– А ви знаєте, як Чехословаччина виступила на мундіалі 1934 року?
– Зізнаюся, ні. Я не статистик, я – футболіст. В ту пору футболісти, напевно, ще в шапочках грали і в кросівках!
Сила росіян в зіграності
– Тоді Чехословаччина у фіналі поступилася у додатковий час Італії 1:2… У стартовому матчі Євро в рамках групи «А» чехи зіграють із росіянами. Раніше суперники зустрічалися лише одного разу, у фінальній стадії Євро-96. Цю зустріч ви маєте пам’ятати!
– Ну це, звичайно, я пам’ятаю – 3:3 зіграли. На тій континентальній першості Чехія виступила вдало, дійшла до фіналу. (Де поступилася німцям 1:2 в овертаймі. Це коли було застосовано правило «золотого гола». Нововведення спрацювало завдяки Оліверу Бірхоффу. – В. П.)
– Нічийний результат у стартовому поєдинку з росіянами буде непоганим результатом для чехів.
– Ось ви мені ставите якісь статистичні питання. Як я на них маю відповідати?! Я не можу знати, як ми зіграємо. І знати не знаю, чи стане нічия для нас сприятливим результатом або ж навпаки. Я не маю здатності бачити майбутнє. Сходіть до циганки і в неї запитайте, якщо вам цікаво.
– У поляків досить міцна команда. Тріо Лукаш Піщек, Якуб Блащиковський і Роберт Левандовськи представляють лідера Бундесліги дортмундську «Боруссію»…
– Це провідні гравці збірної, на яких, напевно, зробить ставку тренер збірної Польщі. Але головний їхній козир у тому, що Польща приймає Євро, і вони будуть мати сильну підтримку. До того ж багато гравців збірної Польщі представляють провідні чемпіонати європейських країн. Крім тих, кого ви назвали, я б ще виділив Людовика Обраняка з французького «Бордо». Польща може вистрілити на домашньому Євро. Утім, не виключаю й того, що поляки можуть перегоріти. Все-таки футболісти будуть відчувати додаткове хвилювання за результат. Це може зіграти з поляками злий жарт.
– Що скажете про збірну Росії?
– Сила росіян у тому, що вони протягом тривалого часу грають одним складом. У них дуже досвідчена команда, весь кістяк грав на чемпіонаті Європи – 2008, де Росія показала блискучий футбол і дісталася до півфіналу. До того ж Росія – результативна команда. Перевагу росіян над іншими я бачу в зіграності складу.
– Аршавін – лідер збірної Росії?
– Я не думаю, що один футболіст робить погоду на полі, навіть якщо він Мессі. У росіян багато хороших футболістів, не тільки Аршавін.
– Форвард «Баніка» Вацлав Сверкош, автор першого м’яча Євро-2008, пошкодив хрестоподібні зв’язки і пропустить чемпіонат. Це втрата для чехів?
– Повторюся – один у полі не воїн. До того ж Сверкош уже років зо два у збірній не грає, навіть не брав участі у відбіркових матчах до Євро. Я не думаю, що це велика втрата.
– У чехів, як і в українців, кричущі проблеми з нападниками… Попереду Міхал Білек зробить ставку на Мілоша Бароша?
– Чемпіонат Європи стартує через два місяці, і поки говорити про це рано. Сьогодні футболіст може перебувати в хорошій формі, а через час у нього намітиться спад. А проблем із форвардами я не бачу. Скільки нападників одночасно знаходиться на поле? Один, у кращому випадку – двоє! Команда не може сподіватися виключно на нападників. Долю поєдинків вирішують не нападники, а команда.
– Кого б ви назвали лідером збірної Чехії – капітана «Бордо» Ярослава Плашила, кіпера «Челсі» Петера Чеха або розпасовника «Арсеналу» Томаша Росіцьки?
– Усіх трьох без винятку можна називати провідними гравцями сьогоднішньої збірної Чехії. Додав би сюди ще й Бароша.
Навряд чи Мазух зіграє на Євро
– Що цікавого ви можете розповісти про Теодора Гебреселассіє? Прізвище в нього легкоатлетичне. Не знаєте, чи має Теодор зв’язки зі знаменитим легкоатлетом Хайле Гебреселассіє?
– От чого не знаю, того не знаю! У нього батько з Ефіопії, але народився Теодор у Чехії. А ось яка історія його прізвища, вибачте, не відаю.
– Мазуха з «Дніпра» Білек може покликати до збірної?
– Хех… Мазух зіграв лише один матч за першу збірну на турнірі в Америці. Я не думаю, що Білек візьме його на Євро. Таких футболістів, як Мазух, у Чехії повно. Є перспективний Марек Сухі, який грає в «Спартаку», але до збірної не потрапляє, є досвідчений Мартін Йіранек, який грає в «Тереку», але також пролітає повз збірну. Можна навести ще кілька прикладів із внутрішнього чемпіонату. Навряд чи Білек візьме в число 23 того, кого запрошував одного лише разу. Мені здається, Білек зробить ставку на перевірених бійців і не стане тасувати людей напередодні старту ЧЄ. Ті, кого він використовував у кваліфікації, й зіграють у фінальній частині.
– На що може реально розраховувати збірна України?
– Дуже важливо для України, так само як і для Польщі, буде впоратися з тиском. Ви – команда-господарка Євро, від ваших футболістів очікують гарного результату. Україні випала досить важка група, вийти в плей-оф буде непросто. Багато чого буде залежати від того, як Україна зіграє зі Швецією в першому матчі. Якщо обіграєте шведів, можна сподіватися на вихід із групи. Будь-який інший результат може поставити хрест на надіях здолати груповий бар’єр.
– Минулої осені чехи обіграли українців у товарняку 4:0. Все по справі?
– Можна було ще зо два вам вкотити. Результат 4:0 був до 50-й хвилини, і ми мали кілька шансів збільшити рахунок. Але слід зауважити, що й Україна не скористалась двома хорошими моментами. Додам, що Україні не зіграла слабко в цій зустрічі. На такий результат вплинули швидкі голи Кадлеця. Україна спробувала відігратися, розкрилася й отримала ще. Так буває.
– Чи говорить це про те, що Чехія сьогодні сильніша за Україну?
– Ні. Це була товариська гра. Це всього лише підготовчий матч до ЧЄ. Офіційні зустрічі – зовсім інше. На чемпіонаті Європи будуть зовсім інші емоції, відчуття. Цілком можливо, що зіграй ми з України на Євро, був би зовсім інший результат.
– За вашими плечима Євро-2004. Які спогади про той турнір?
– Найбільш позитивні. Чехія виступила чудово. Все було добре до екстратайму з греками у півфіналі.
– Прикра поразка?
– Нелогічна. Греки грали в що завгодно, тільки не у футбол. Так, вони домоглися результату, але гарної гри не показали. З першого до останнього матчу на турнірі греки демонстрували антифутбол. У всіх іграх оборонялися, сподівалися на одну-дві контратаки або на кутові. Греки домоглися свого, але їх ніхто у Європі не сприйняв як золоту команду.
– Погодилися б на такий поворот подій на Євро-2012 для Чехії?
– Ха, а хто б не погодився?! Інше питання, наприклад, як би поставилися вболівальники до огидної гри її команди. Прийняли б цей жах заради результату?!
– Порівняйте збірну Чехії зразка 2004 року і 2012-го.
– Це дві абсолютно різні команди. У 2004 році в збірну влилася дуже сильна молодь, яка в 2000 році в Словаччині взяла срібні медалі молодіжного ЧЄ, а в 2002 році в Швейцарії і зовсім озолотилася. Це Петер Чех, Томаш Уйфалуші, Зденек Григера, Мілан Барош, Марек Янкуловськи, Давид Розегнал, і я там був. З іншого боку, були досвідчені хлопці, які грали в сильних європейських клубах. Павло Недвед в «Ювентусі», Карел Поборськи щойно повернувся з «Лаціо» до «Спарти», Томаш Росіцьки та Ян Коллер представляли «Боруссію» (Дортмунд), Володимир Шміцер – «Ліверпуль». Зараз у збірної Чехії інша ситуація. Чехія не має в своєму розпорядженні таких зірок, як тоді.
– З якої причини ви пропустили Євро-2008?
– Головний тренер збірної не бачив мені місця в збірній. От і вся причина.
– Карел Брюкнер, здається?
– Так, він. Брюкнер довіряв іншим футболістам. До сфери інтересів Брюкнера я не потрапляв, був зайвим.
АПОЕЛ нагадав мені греків
– Томаше, ви вісім років граєте в чемпіонаті України. Жодного разу не пошкодували, що пов’язали свою долю з «Шахтарем» та Україною?
– Ні, звичайно. Я багато чого досяг із «Шахтарем».
– Ви п’ять разів ставали чемпіоном України. Який із цих титулів найдорогоцінніший, найважчий?
– Не люблю ділити медалі за важливістю. Кожне чемпіонство для мене дороге. Я мрію і цього сезону взяти з «Шахтарем» золоті медалі. Безумовно, в першу чергу запам’ятовуються яскраві поєдинки. Наприклад, коли ми перемогли «Динамо» в «золотому матчі» 2:1. Але все ж я схиляюся до того, що не варто порівнювати трофеї. Будь-який важливий!
– Які дербі проти «Динамо» відклалися в пам’яті?
– Всі перемоги важливі. Найважливішою, безперечно, є перемога в КУЄФА, коли Ілсіньо на останніх хвилинах подарував нам вихід у фінал. Той же «золотий матч» у Кривому Розі, про який я щойно згадував. Пам’ятна перемога над «Динамо» у минулорічному фіналі Кубка України. Приємно те, що найважливіші перемоги в цих дербі здобували ми. Якщо «Динамо» й перемагало, то ці виграші були не настільки важливі. Ми виграли набагато більше важливих поєдинків!
– Хто для «Шахтаря» більш принциповий суперник – «Металіст» чи «Дніпро»?
– «Шахтар» не робить градацію за силою команд, навіть «Динамо» не виділяємо. Наша мета – бути найкращими в Україні. Для мене важливіше, наприклад, стати чемпіонами України, ніж обіграти «Динамо». Я згоден двічі поступитися «Динамо» в чемпіонаті, але випередити киян у підсумку в таблиці. Важливий кінцевий результат, а не проміжний.
– У цьому сезоні «Металіст» обіграв «Шахтар» на «Донбас Арені» 2:1, до того ж виступив вдаліше у Європі. Можна стверджувати, що в цьому сезоні харків’яни сильніші від донеччан?
– Не можу не відважити порцію компліментів «Металісту»! У цьому сезоні вони добре посилилися, показують пристойний рівень гри і не випадково вдало виступили у Європі. «Металіст» став сильнішим, піднявся на рівень вище. Але з іншого боку, виступивши вдало в єврокубках, «Металіст» у чемпіонаті Україні серйозно відстає від «Шахтаря» і «Динамо». Коли вони наберуть більше очок, аніж ми, тоді я погоджуся, що «Металіст» сильніший від «Шахтаря». А по одній зустрічі судити не варто.
– Чим можна пояснити невдалий виступ «Шахтаря» в Лізі чемпіонів? Після завершення групового етапу наставник «гірників» звинуватив німецького арбітра Фелікса Бриха, який обслуговував поєдинок «Порту» – «Шахтар», у тому, що він вплинув на сумну долю «Шахтаря» в поточному розіграші ЛЧ.
– Звинувачувати у всьому суддівство я б не став, потрібно аналізувати власні помилки. Ми не вийшли з групи, а отже, десь недопрацювали. Так, перша поразка було на совісті суддівської бригади, але в нас залишалося п’ять матчів попереду. У другому турі ми не зуміли обіграти кіпріотів, а в третьому турі проти «Зеніта» вели 2:1, могли забивати третій і четвертий м’яч, а замість цього пропустили й знову не перемогли. Після трьох турів ми набрали лише два очки. А якби одержали дві перемоги замість двох нічиїх – опинилися б у зовсім іншому становищі. В такому разі «Шахтар» використовував би іншу тактику в останніх поєдинках.
– З якої причини не вдалося досягти позитивного результату в іграх з «Порту» і «Зенітом»?
– Стартовий поєдинок у Порту повністю на совісті арбітра. Видалення Ракицького та Чигринського не могло минутись безслідно. Адже ми повели в рахунку, а програли, вже коли перебували в меншості. Можна було уникнути такої долі. Самі подарували штрафний «Порту» за гру рукою, після розіграшу якого забив Халк. Вдома з «Порту» у п’ятому турі гра нічого не вирішувала. Ми втратили всі шанси на вихід із групи. Ми знали результат поєдинку «Зеніт» – АПОЕЛ. Нам залишалося боротися за Лігу Європи, але психологічно ми були надламані. Поганий настрій вплинув на нашу поразку. Хоча навіть якщо згадати сценарій домашньої зустрічі з «Порту», не можна сказати, що суперники заслуговували на перемогу. Це ми подарували їм три очки, не скориставшись своїми моментами.
– Як показала гра проти АПОЕЛа на Кіпрі, «Шахтар» вийшов на пік форми з запізненням. Чи так це?
– Не так. У футболі на кінцевий результат впливають дрібниці. У кожній лігочемпіонській грі «Шахтар» не використовував як мінімум два моменти. Якби ми реалізовували свої моменти частіше і не припускались грубих помилок у захисті, «Шахтар» гарантував би собі місце в 1/8 фіналу за два тури до закінчення групового етапу.
– АПОЕЛ посів перше місце в групі. Як це назвати? Диво?
– Мабуть, так. АПОЕЛ грав, як греки 2004 року. Я не бачив жодного матчу АПОЕЛа в групі, в якому він переграв би суперника. АПОЕЛ глухо сидів у захисті та сподівався на контратаки. Не було такого, щоб АПОЕЛ володів м’ячем 70 відсотків часу. Постійно було навпаки. АПОЕЛ забивав із кутових, зі штрафних і в контратаках.
– Рік тому «Шахтар» дійшов до чвертьфіналу ЛЧ, де поступився «Барселоні». Її неможливо обіграти?
– Можна всіх обіграти, тільки «Барселону» – найважче. У «Барселоні» мене підкуповує те, що вони ГРАЮТЬ у футбол. Вони завжди гнуть свою лінію, вони ніколи не підлаштовуються під суперника, весь час комбінують, атакують, тримають м’яч внизу. Вони не сподіваються на стандарти чи на контратаки, вони самі створюють голи!
– Проти «Барселони» ви провели багато поєдинків. Який був найкращим?
– Найкращих було два! Коли ми перемогли «Барселону» 2:0 у 2004 році та коли обіграли каталонців на «Камп Ноу» 3:2 у 2008 році. Хороший поєдинок провели в Суперкубку УЄФА, незважаючи на поразку 0:1. Багато хто гадав, що нас винесуть уперед ногами.
– Мессі прогресує із кожним роком?
– Коли Мессі першого разу став кращим футболістом світу, всі захоплювалися його грою у такому молодому віці. Показово, що потім Мессі не зупинився в розвитку і не спіймав зірку. Він лишився таким самим хлопцем, як і раніше. А його індивідуальні результати щороку тільки зростають, що наочно свідчить про його прогрес!
«Я – футболіст. Книгами не цікавлюся»
– І трохи про український футбол. Із приходом Колліни суддівство в Україну стало якіснішим?
– А хіба воно було поганим раніше?
– У кожного своя думка. Ми цікавимося безпосередньо вашою!
– Багато хто скаржиться й зараз.
– Кращий український рефері?
– Швецов добре судить. Мені сподобався арбітр, який судив останню гру «Шахтаря» й «Динамо».
– Вакс!
– Хороший суддя. Хіба він погано відсудив? Все по букві закону. Ніякої запари.
– Хто симулянт номер один?
– Іноді виникають суперечливі моменти, але я сподіваюся, що гравці не роблять це спеціально. Не прикрашає футболіста симуляція. Ніхто не поважає таких людей.
– Хто найбільш грубий гравець?
– Та в кожній команді є жорсткі футболісти.
– Кращий ваш футбольний друг не з «Шахтаря»?
– Маріуш Левандовськи.
– Скільки матчів за один тур ви переглядаєте по ТБ?
– Я не веду статистику або підрахунки. Так, за бажанням… Можу подивитися кілька, а можу й жодного.
– Передачу «Футбольний уїк-енд» не пропускаєте?
– Дивлюся нечасто. Немає такого, щоб я чекав цієї передачі. І будильник, уявіть собі, не заводжу, щоб не пропустити «Футбольний уїк-енд».
– На яке місце в рейтингу європейських чемпіонатів ви поставили б українську першість?
– А за яким критерієм це можна оцінити? Я не знаю.
– Книгу Луческу читали?
– Ні.
– А яку книгу останньою прочитали?
– Я – футболіст. Книгами не цікавлюся.
Мрія реальна і нереальна
– Срна сказав, що завершить кар’єру в Донецьку. Чи ви не маєте такого бажання?
– Поки що мені тут подобається. Я дуже радий, що граю в Донецьку. Нічого поганого про «Шахтар» сказати не можу. Де завершу кар’єру, я не знаю.
– У «Спарті» дограють Лібор Сьонко, Іржі Ярошик, Марек Матейовськи… Може, наслідуєте їх приклад та завершите кар’єру в команді, в який починали?
– Про це я не замислювався. Чи повернуся я до Чехії після «Шахтаря»? Поживемо – побачимо.
– Вам незабаром 31 рік. Чи не мрієте про тренерську кар’єру?
– У планах таке є. Але поки я футболіст і поки ця професія мене годує. Неможливо зараз завершити тренерські курси й отримати тренерську ліцензію.
– У вас залишилася нереалізована мрія у футболі?
– Потрібно тверезо дивитися на речі. Для початку я хочу зробити дабл у цьому сезоні з «Шахтарем» і добре виступити з Чехією на чемпіонаті Європи. Це реально. А нереальна мрія – це виграти ЧЄ!
ДОСЬЄ
ТОМАШ ХЮБШМАН
Опорний півзахисник донецького «Шахтаря» і збірної Чехії. Народився 4 вересня 1981 року в Празі (Чехословаччина). Зріст 180 см, вага 74 кг
ІГРОВА КАР’ЄРА
Сезон Команда Ч К ЄК
2000/01 «Яблунець» 29/0
2001/02 «Спарта» 27/0 – 11/0
2002/03 «Спарта» 29/0 – 4/0
2003/04 «Спарта» 25/0 – 10/0
2004/05 «Шахтар» 21/1 4/0 10/1
2005/06 «Шахтар» 16/0 2/1 6/0
2006/07 «Шахтар» 17/0 4/0 7/1
2007/08 «Шахтар» 19/0 6/1 7/0
2008/09 «Шахтар» 22/1 3/0 15/1
2009/10 «Шахтар» 18/0 1/0 11/1
2010/11 «Шахтар» 14/0 5/0 8/0
2011/12 «Шахтар» 19/1 1/0 6/0
Збірна Чехії
За національну провів 41 матч. Дебют: Бельгія – Чехія – 1:0 (10.11.2001). За молодіжну збірну (U-21) провів 16 ігор. За юнацькі збірні (U-15, U-17, U-19) провів 50 ігор, забив 1 гол
ТРОФЕЇ Й ДОСЯГНЕННЯ
Володар Кубка УЄФА – 1 (2008/09). Чемпіон України – 5 (2004/05, 2005/06, 2007/08, 2009/10, 2010/11). Срібний призер чемпіонату України – 2 (2006/07, 2008/09). Володар Кубка України – 2 (2008, 2011). Володар Суперкубка України – 1 (2010). Чемпіон Чехії – 2 (2001/02, 2002/03). Срібний призер чемпіонату Чехії – 1 (2003/04). Півфіналіст ЧЄ-2004. Чемпіон молодіжного ЧЄ-2002. Чвертьфіналіст молодіжного ЧС-2001
Прес-служба ФК «Шахтар» за матеріалами журналу «Футбол»
