Інтерв’ю президента футбольного клубу “Металіст” Олександра Ярославського в передачі “ПРО Футбол” (каналі 2 +2, 22.04.2012, 21.30).
Олександре Владиленовичу, ви для себе рахували, скільки за ці роки витратили грошей на “Металіст”?
Я не хочу називати цю цифру. Ці цифри пройшли через моє серце. Через мої руки. Я ці цифри відриваю від своєї сім’ї. І якщо моя дружина почує їх по телевізору, завтра мої валізи будуть стояти за порогом. Я жартую, звичайно. Навіщо розбурхувати уми людей цими числами? Адже не всі собі дозволяють витрачати такі гроші. Але в мене є така можливість. Куди я їх витрачу? На ганчірки-машини? Так краще на клуб.
Ось я читаю інтерв’ю деяких президентів клубів, і вони ставлять мені в докір: мовляв, що зробив “Металіст” для українського футболу? Мовляв, ваша академія існує лише рік, хоча вона існує вже три роки… Але це не китайська картопля, яку посадив, а ввечері викопав – так не буває. Кажуть: “А нашій академії 20 років”. Ну, звичайно, адже нею займалися і Щербицький, і Кучма, і Кравчук. Там незрозуміло, хто більше займався: ті, хто сьогодні володіє “Динамо”, або Президенти України. Ми не в рівних умовах, звичайно. І мене це радує! Мене радує те, що мені дістався не клуб з величезним потенціалом і вкладеними усією країною ресурсами, а одна назва “Металіст” 1925 року заснування.
Ви згадали академію “Металіста” і слова Суркіса. У вас з ним досить жорсткий конфлікт в пресі…
Питання не в жорсткості. Питання в фактажності, мене цікавлять факти, а не оцінки, хто царьок, хто швейцар. Може він і дозволяє говорити собі такі речі: цар, царьок. Я б теж міг зіставити його з певними видами професій, якими він займався в свій час, в 95-му році.
Шоста поспіль бронза – одні кажуть досягнення, інші – застій. Ви як скажете?
Нехай хтось повторить і тоді скаже, просто це чи не просто. Нехай спробують це зробити…
Складається відчуття, що все в нашому футболі розписано. Якщо не все, то майже все.
Буквально так я б не сказав. Допуски, напевно, є якісь. “Металіст” завоював бронзу. Золото або срібло не завоює, так що це розмови на користь бідних.
Золота і срібла вже не буде? А коли буде?
Ми ставимо завдання боротися за золото.
“Металіст” – “Шахтар” – “топовий” матч, тим більше, вирішується доля чемпіонства. “Металіст” закінчив виступи в Європі в цьому сезоні, і начебто увага до нього ослабла, а тут – будьте ласкаві, у “Металіста” в руках опиняється доля українського золота… Яка ваша думка щодо цього?
Битися, тільки битися. Приходьте на стадіон і все побачите. Моя думка одна – “Металіст” зобов’язаний виходити і вигравати.
Ви ж розумієте, що чим ближче день матчу, тим більше розмов…
Так це клас, це супер. Це футбол! Значить, “Металіст” не та командочка, про яку можна сказати, що на одній ніжці їх обіграють. Значить “Металіст” після 6-й бронзи – це команда, про яку говорить вся країна.
Для вас двічі в сезоні обіграти Шахтар – грандіозний стимул?
Звичайно. Хай не образиться на мене мій колега, але ми будемо намагатися їх обіграти. Не знаю, пожаліє він у цей раз, що затягнув мене в футбол (посміхається).
Що стосується суддівства…
Ми ніколи на суддівство не скаржилися і не обговорювали. Суддів не треба чіпати. Це окремий департамент, який живе своїм життям.
Прес-служба ФК “Металіст”
Оригінал публікації http://www.metalist.ua/lang/ua/news/3868.html
