ФК «Карпати» сумує з приводу смерті Юрія Суслопарова

28 травня, на 54-му році життя помер майстер спорту міжнародного класу Юрій Вікторович Суслопаров, колишній півзахисник львівських «Карпат» і збірної СРСР.

Футбольний клуб «Карпати» щиро сумує з приводу смерті Юрія Суслопарова і співчуває рідним та близьким покійного у зв’язку з непоправною втратою.

Юрій Суслопаров народився 14-го серпня у Харкові. В столиці Слобожанщини він і робив перші кроки у футболі, беручи участь в турнірах «Шкіряний м’яч». В 11 років записався в дитячу школу харківського «Металіста», першим тренером став Олександр Азаров. Спочатку діяв на позиції правого нападника, пізніше був переведений у центр півзахисту. У 1976 році потрапив до складу «Металіста», але з приходом нового тренера в колектив Суслопарову місця в команді не знайшлося. Він поступив в машинобудівний технікум, вирішивши закінчити з футболом, проте Азаров переконав повернутися.

На турнірі в Куйбишеві Суслопарова помітили тренери львівських «Карпат» і через деякий час запросили в команду. Саме в столиці Галичини, куди Юрій приїхав у 18-річному віці, відбулося становлення талановитого хлопця, як гравця. Сезон 1976 року Юрій відіграв за дубль «Карпат», разом з партнерами здобувши бронзову медаль першості Радянського Союзу, а з наступного року легендарний керманич «зелено-білих» Ернест Юст почав ставити його в основний склад. У «Карпатах» Суслопаров діяв у середній лінії, виконуючи роль так званого вільного художника. Юрій дуже швидко став одним з лідерів команди і запам’ятався вибагливій львівській публіці перш за все своїми рейдами, обігруючи по три–чотири суперники і одним дотепним пасом максимально загострюючи гру поблизу чужих воріт. Характерною особливістю манери гри хавбека було те, що всім, в тому числі і суперникам, практично кожен раз, коли він виконував черговий слаломний прохід, здавалося, що м’яч вже втрачено, але завдяки своєрідній техніці та довгим ногам в останню мить Юрій його немов вигрібав і продовжував йти вперед. Вирізняло Суслопарова і чудове бачення поля та розуміння суті футболу. Він чудового відчував, коли потрібно віддати передачу партнеру, а коли вирішувати епізод самотужки.

На гру карпатівця звернули увагу і тренери молодіжної збірної СРСР, в складі якої він став чемпіоном Європи 1980 року, забивши вирішальний м’яч у фіналі, та кандидатом до головної команди країни. Зрештою він одягнув таки футболку збірної СРСР і зіграв у фінальній частині чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, де радянська команда зупинилася за крок від квартету призерів. Однак у збірній СРСР Юрій Суслопаров виступав уже як гравець московського «Торпедо», в яке перейшов на початку 1981 року після того, як «Карпати» вилетіли з Вищої ліги чемпіонату СРСР. В складі торпедівців відіграв п’ять сезонів, а потім перейшов у московський «Спартак», в складі якого двічі (1987 і 1989 рр.) ставав чемпіоном СРСР і стільки ж разів входив у список «33-ох кращих футболістів року». Окрім того, зі «Спартаком» Суслопаров виграв бронзові медалі чемпіонату СРСР 1986 року.

В середині 1989 року повинен був переїхати до Англії, але погодився залишитися в «Спартаці» до кінця сезону. А в міжсезоння отримав важку травму – розрив зв’язок, після чого практично закінчив із футболом.

У 1992 році працював граючим тренером в рівненському «Вересі», разом з яким виграв турнір Першої ліги чемпіонату України і здобув путівку до Вищої ліги. У сезоні 1993 року грав на першість КФК Росії за московський «Червоногвардієць».

У сезоні 2001/2002 керував бангладешською командою «Абахані» з Дакки, з якою виграв золоті медалі чемпіонату. Однак тренерська кар’єра Юрія Вікторовича Суслопарова продовжена не була.

В останні роки Юрій Суслопаров працював охоронцем…

Вічная пам’ять!

ДОВІДКА

СУСЛОПАРОВ Юрій Вікторович
(14.08.1958 – 28.05.2012)

  • Народився 14-го серпня 1958 року в Харкові. Вихованець ДЮСШ «Металіст» (Харків). Амплуа – півзахисник.
  • Кар’єра у «Карпатах»: 1976–1980 рр. У чемпіонатах СРСР зіграв 104 матчі, забив 9 голів. Бронзовий призер першості СРСР серед дублерів 1976 року. Переможець Першої ліги першості СРСР 1979 року. Півфіналіст Кубка СРСР 1979 року.
  • Окрім «Карпат» виступав за команди: «Торпедо» (Москва, Росія – 1981–1985 рр., 115 матчів, 14 голів), «Спартак» (Москва, Росія – 1986 – 1990 рр., 80 матчів, 1 гол), «Верес» (Рівне – 1992 р., 22 матчі, 3 голи), «Червоногвардієць» (Москва, Росія – 1993 р.).
  • Всього у Вищій лізі чемпіонату СРСР зіграв 224 матчі, забив 21 гол. У складі «Спартака» чемпіон СРСР 1987 і 1989 рр., бронзовий призер 1986 р.
  • Виступав за молодіжну збірну СРСР (38 матчів), в складі якої став чемпіоном Європи 1980 року.
  • За збірну СРСР в 1981–1982 рр. провів 7 матчів. У 1982 р. брав участь у складі збірної СРСР на чемпіонаті світу в Іспанії.
  • Майстер спорту СРСР міжнародного класу (1980 р.).
  • Закінчив Московський обласний державний інститут фізичної культури.
  • Тренерська кар’єра: «Абахані» (Дакка, Бангладеш) – 2001/2002 рр., чемпіон країни.

Інформаційний центр ФК «Карпати», www.fckarpaty.lviv.ua
Фото: © ФК «Карпати»

Оригінал публікації http://fckarpaty.lviv.ua/ua/news/8567/page.html