Рівно 40 років тому збірна СРСР на полях Бельгії грала в фінальному турнірі чемпіонату Європи. У матчі за золото радянські футболісти поступилися збірній ФРН 0:3, досить впевнено пройшовши перед цим сито відбіркових матчів і перемігши у півфіналі Угорщину 1:0. А ось тут саме для нас цікаве. М’яч у складі нашої збірної забив гравець «Шахтаря» Анатолій Коньков. Його участь у фінальній стадії чемпіонату Європи – рідкісний для футболу випадок. Адже він представляв команду, яка не виступала в елітному дивізіоні своєї країни. «Гірники» в 1972-м грали в Першій лізі і рвалися до Вищої.
Буквально напередодні сезону, на початку квітня, на тренерському містку «Шахтаря» відбулася кардинальна зміна. Замість навченого досвідом Миколи Морозова команду очолив Олег Базилевич, який якихось чотири роки тому захищав оранжево-чорні кольори в якості гравця.
По ходу чемпіонату команда набувала свій ігровий почерк, впевненість у власних силах. Базилевич шукав різні поєднання виконавців. Не обійшлося і без розставання з тими, хто не зумів, чи не захотів, підкорятися дисципліні як на полі, так і поза ним. Старший тренер надходив жорстко, але справедливо, розуміючи, що саме зараз формується нова команда, інші погляди гравців на футбол, їхнє ставлення до своєї роботи.
Практично весь турнір до переможного для донеччан підсумку винесли на своїх плечах Володимир Білоусов, Олександр Васін, Юрій Губич, Юрій Дегтерьов, Геннадій Денисенко, Юрій Дудинський, Володимир Захаров, Віктор Кащей, Леонід Ключик, Анатолій Коньков, Віктор Прокопенко, Володимир Сафонов, Сергій Шкляр , Валерій Яремченко. Додайте сюди і талановитого юнака Валерія Горбунова, так само, як і Сафонова, який дебютував у «Шахтарі».
Атакуюча, видовищна гра «гірників» принесла під стать собі і плоди. З 76 можливих набрано 51 очко, друге місце, 57 забитих м’ячів і 21 пропущений, а на виході з сезону – Вища ліга. Але, мабуть, не тільки в цьому заслуга команди та її тренерів. Було, і це не пафосність, закладено фундамент майбутніх успіхів в чемпіонатах, Кубку Союзу, в єврокубкових поєдинках.
В силу причин, про які тепер невідомо одиницям, Віталій Старухін не міг зіграти за «Шахтар» -1972. Його тріумф довелося дещо відкласти, на наступні роки. Але своє снайперське «я» Бабуся встиг сказати не тільки в дублі, а й в основі.
4 серпня донеччани провели свою єдину міжнародну зустріч в 1972 році. В Донецьку була обіграна збірна Куби. А єдиний м’яч у цьому матчі забив Віталій Старухін.
Прес-служба ФК «Шахтар»
